Справа № 620/15962/24
31 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило:
- визнати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2024 № 11958318/44426507, протиправним та скасувати його, а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.09.2024 № 34 виписану на покупця ТОВ «СП «Агродім» код ЄДРПОУ 32659577 на суму 583 007,14 грн, в т.ч. ПДВ 97 167,86 грн, згідно договору оренди майна від 22.12.2022 № ФК-АГД-2022;
- визнати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних від 25.10.2024 № 11958317/44426507, протиправним та скасувати його, а також зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.09.2024 № 36 виписану на покупця ТОВ «СП «Молочний Дім» код ЄДРПОУ 45363033 на суму 17 191,25 грн, в т.ч. ПДВ 2 865,21 грн, згідно договору оренди майна від 30.11.2023 № ФА-МД-2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 позов задоволено.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» судові витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» судові витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року - залишено без змін.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - залишено без змін.
Разом з тим, після прийняття постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, позивачем подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
ГУ ДПС у Чернігівській області у заяві від 08.10.2025 просив відмовити у задоволенні заяви позивача з підстав її необґрунтованості.
Враховуючи що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України визнала можливим проводити розгляд вказаного питання в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Згідно з п.п. 1 - 3 ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції вказує на положення ч. 6 ст. 7 КАС України, якими встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
В контексті наведеного колегія суддів вважає, що в зв'язку із необхідністю подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 та на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2025, позивач для захисту своїх прав та інтересів був вимушений понести витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого надав відповідні докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, в контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що дана справа є справою незначної складності, не потребувала значних зусиль та часу для обґрунтування правової позиції на стадії апеляційного перегляду, не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовкою відзиву на апеляційні скарги.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог ТОВ «ФАКТОР АГРО» та відшкодування на його користь судових витрат, які пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 252, 311, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР АГРО» (ЄДРПОУ 44426507) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) солідарно у рівних частинах витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн (п'ять тисяч гривень).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко