Справа № 620/8428/24 Суддя першої інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
31 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , яким просив:
- визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2020 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2020 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частику НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 28.02.2020 включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 адміністративний позов задоволено повністю.
22.05.2025 позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, якою просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі № 620/8428/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі № 620/8428/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Заява обґрунтована невиконанням відповідачем рішення суду по справі №620/8428/24, що порушує державні гарантії, встановлені для військовослужбовців, а також права та інтереси позивача, які були захищенні рішенням суду, яке набрало законної сили.
Окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, ухвалено:
- визнати протиправними дії, вчинені військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №620/8428/24, які полягають в неналежному виконанні військовою частиною НОМЕР_1 судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 перерахованого грошового забезпечення;
- копію окремої ухвали направити до військової частини НОМЕР_1 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №620/8428/24.
- про результати належного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №620/8428/24 повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд упродовж 30 днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали.
Не погоджуючись із прийнятою окремою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Звернув увагу суду на те, що військовою частиною НОМЕР_1 вживаються усі можливі дії/заходи в межах законодавства для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, зокрема направлені клопотання до командувача Сухопутних військ Збройних Сил України з метою надання дозволу на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі №620/8428/24, після отримання відповіді нараховані суми грошового забезпечення згідно з рішенням суду внесені в основну заявку-розрахунок на фінансування для виконання рішень суду.
Додатково зазначив про те, що виплата коштів позивачу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату коштів по конкретним судовим рішенням визначеним відповідачем, з урахуванням черговості набрання чинності рішень суду по всій Україні.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а окрема ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення викладені в ч.ч. 2-4 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід'ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28.08.2020).
Згідно з ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (перше речення частини другої); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абз. 2 ч. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 3 ст. 383 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 (набрало законної сили 06.11.2024):
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.02.2020 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.02.2020 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 28.02.2020 за весь час затримки виплати.
На виконання вказаного судового рішення Чернігівським окружним адміністративним судом 04.02.2025 видано позивачу виконавчі листи по вказаній справі для примусового виконання рішення.
Згідно з листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.04.2025 №4397 виконавче провадження НОМЕР_3 відкрито постановою державного виконавця від 06.03.2025 та надано 10-денний строк для виконання судового рішення. Згідно повідомлення боржника по справі №620/8428/24 встановлено, що на виконання рішення суду стягувачу нараховано індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.02.2020 у розмірі 97733,04 грн., нарахована сума грошового забезпечення згідно рішення суду внесена в основну заявку-розрахунок на фінансування для виконання рішень судів від 04.04.2025 №731, яка встановленим порядком подана до Центрального фінансово-економічного управління КСВ ЗСУ. Заявка-розрахунок на фінансування для виконання рішень судів подається військовою частиною до 05 числа поточного місяця, станом на 25.04.2025 фінансування коштів на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі № 620/8428/24 не надходило.
Військовою частиною НОМЕР_1 надано суду основну заявку-розрахунок за квітень 2025 року, згідно якої вбачається потреба в коштах на виплату ОСОБА_1 коштів на виконання рішення суду (а.с. 162).
Колегія суддів звертає увагу на те, що станом на час розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправною дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення суду, матеріали справи не містять доказів повного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі №620/8428/24.
Посилання апелянта на отримання дозволів та внесення позивача до заявки-розрахунку не спростовує висновку суду про те, що протягом майже року з моменту набрання рішенням законної сили воно залишається невиконаним.
Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що враховуючи ненадання відповідачем належних доказів виконання рішення суду від 16.08.2024 у справі №620/8428/24 наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , шляхом визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі №620/8428/24 та постановлення окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.