Справа № 761/41627/24
03 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Іващука Владислава Віталійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до поліцейського 1 взводу 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Іващука Владислава Віталійовича, Департаменту патрульної поліції в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3419292 від 06 листопада 2024 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року скасовано, прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.
13 червня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій позивачка просила постановити додаткову постанову у справі та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі №926/1795/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на певних критеріях, які суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Перевіряючи доводи заявника щодо необхідності ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів установила, що 07.05.2024 між позивачем та адвокатом Мацак О.Ю було укладено договір, предметом якого є надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 4 вказаного договору вартість послуг складає 3000,00 грн. за одну годину праці адвоката.
Представником позивача було додано до матеріалів справи акт надання послуг №ЮП 11-06/25 від 11.06.25 на суму 6000,00 грн., рахунок фактуру №ЮП 11-06/25 від 11.06.25, а також звіт адвоката про надання правничої допомоги з детальним описом наданих послуг, а саме складання апеляційної скарги - 2 години.
Відповідач, заперечуючи проти клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не підтверджено належним чином, а розрахунок суми витрат на правничу допомогу значно завищений і є неспівмірними відносно втраченого часу представника позивача на участь у розгляді даної справи.
Апеляційний суд, дослідивши доводи заявника та проаналізувавши всі надані ним документи в їх сукупності, дійшовй висновку що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., які складаються з підготовки апеляційної скарги є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №761/41627/24 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 241, 242, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 (шість тисяч гривень) грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк