Справа № 320/48409/23 Суддя першої інстанції: Білоноженко М.А.
31 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Файдюка В.В.,
суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВМ Холдінг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВМ Холдінг» (далі - позивач, ТОВ «ТВМ Холдінг») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 13.09.2023 №107030 про відповідність ТОВ «ТВМ Холдінг» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ТВМ Холдінг» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 позов задоволено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що прийняттю спірного рішення не передувало як надання платником податків пояснень, так і реєстрації податкової накладної. Таке рішення не містить обґрунтованих мотивів його прийняття та не враховує принцип індивідуальної відповідальності платника податків. Окремо суд підкреслив, що покладення на відповідача обов'язку з виключення підприємства з переліку ризикових платників податку не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свою позицію обґрунтовує тим, що спірне рішення прийнято правомірно з урахуванням отриманих від ТОВ «ТВМ Холдинг» інформації та копій відповідних документів, позаяк було виявлено відповідність останнього критеріям ризиковості. Наголошує, що спірне у цій справі рішення не порушує прав позивача, адже належить до службової інформації. Окремо наголошує, що суд допустив втручання у дискреційні повноваження ГУ ДПС у м. Києві.
Після усунення визначених в ухвалі від 04.03.2025 про залишення апеляційної скарги без руху та надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ТВМ Холдинг» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства та практиці Верховного Суду. Звертає увагу, що відповідач обґрунтовує ризиковість позивача посиланням на господарські операції з ТОВ «Соліта», які мали місце у 2021 році, а відтак не можуть у вересні 2023 року бути підставою для віднесення платника податку до ризикових з огляду на приписи чинного законодавства. Підкреслює, що обраний позивачем та підтверджений судом спосіб захисту є ефективним та призводить до реального поновлення прав підприємства. Окрім наведеного наголошує на безпідставності посилання апелянта на те, що спірне рішення належить до службової інформації, а тому не порушує прав платника податків, оскільки таке твердження базується на нормах законодавства, яке втратило чинність на час прийняття рішення від 13.09.2023 №107030.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 28.10.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТВМ Холдінг» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві та є платником податку на додану вартість. Видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний).
Матеріали справи свідчать, що з 05.02.2020 підприємство віднесено до критеріїв ризиковості платника податків.
28.07.2023 ТОВ «ТВМ Холдінг» було подано ГУ ДПС у м. Києві повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.
З урахуванням указаних пояснень ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 07.08.2023 №92960 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності ТОВ «ТВМ Холдінг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме кодам: 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку.
Інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідачем визначено постачання з 01.01.2022 по 19.06.3023 послуг за кодом ДКППО 70.22, податковий номер платника податку, задіяного у ризиковій операції - 32849565, а також придбання з 01.01.2021 по 19.06.2023 товарів згідно з УКТ ЗЕД 8537 у платника податків 40551327, віднесеного до ризикових 05.01.2023.
Позивачем 05.09.2023 до відповідача було направлено повідомлення №1 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За наслідками розгляду указаної вище інформації та копій документів ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 13.09.2023 №107030 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з підстав відповідності ТОВ «ТВМ Холдінг» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з аналогічних рішенню від 07.08.2023 №92960 кодів і операцій. Крім того, у спірному рішенні зазначено про ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договору з додатками до нього; довіреності, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспортів якості, сертифікатів відповідності.
За результатами адміністративного оскарження рішення від 13.09.2023 №107030 залишено без змін рішенням ДПС України від 21.09.2023 №110167.
Вважаючи протиправним указане рішення ГУ ДПС у м. Києві з підстав його необґрунтованості та ухвалення без підтверджених будь-якими доказами причин, ТОВ «ТВМ Холдінг» звернулося до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, і Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), який набрав чинності з 01.02.2020, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».
Отже, з наведеного вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на викладене, спірне рішення є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ «ТВМ Холдінг» у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому, всупереч доводів апелянта, може бути оскаржене у судовому порядку.
Аналогічний висновок випливає із змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 у справі №280/3235/20.
Посилання ж відповідача в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 колегія суддів відхиляє, оскільки вони ухвалені за іншого правового регулювання спірних правовідносин, а відтак висловлена у ній позиція є нерелевантною до справи №320/48409/23.
Так, пунктами 5-6 Порядку зупинення №1165 (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів зазначає, що одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є те, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).
Аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Указаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 та від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна за змістом позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 06.02.2024 у справі № 320/13271/20.
Відтак, на переконання судової колегії, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
Окремо суд апеляційної інстанції зауважує, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле, де у разі відповідності вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні від 13.09.2023 №107030 вказане поле заповнено наступним чином:
«код 7 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
код 18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку».
Водночас, колегією суддів враховується, що ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі, яка є відтворенням такого відзиву, відповідач також не надав пояснень та доказів на підтвердження відповідності позивача кодам 07, 13, 18 податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, і тим самим, не підтвердив правомірність віднесення позивача до ризикових платників податків. До того ж контролюючим органом не зазначено, на підставі аналізу якої податкової накладної/розрахунку коригування останній вирішував питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
Крім іншого, колегією суддів враховується, що відповідачем не зазначено, яка кількість працівників необхідна для здійснення господарських операцій позивачем.
Щодо придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме у ТОВ «Соліта» (код ЄДРПОУ 40551327) колегія суддів зазначає, що доказів включення цього платника податків 05.01.2023 до переліку ризикових відповідачем не надано, у той час як згідно з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що указане підприємство було 25.02.2021 було віднесено до переліку ризикових платників, водночас 19.03.2021 виключено з такого переліку.
У свою чергу, за правилами вже згаданого вище пункту 6 Порядку зупинення №1165 не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Доказів, що протягом 2022 та до 19.06.2023 ТОВ «ТВМ Холдінг» мало господарські відносини з ТОВ «Соліта» відповідачем не надано, що свідчить про неможливість віднесення позивача до переліку ризикових платників податків за податковими накладними, дата реєстрації яких припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття спірного у цій справі рішення.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірному рішенні контролюючий орган також не зазначив конкретні найменування юридичних осіб, керівником (директором) яких є керівник позивача. Таких найменувань, та доказів, що керівник позивача також являється директором інших суб'єктів господарювання, контролюючим органом не надано.
Указане дає підстави погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що спірне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є протиправним, а відповідачем не надано жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про те, що спірне рішення відповідача не містять мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ «ТВМ Холдінг» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у м. Києві обов'язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.
Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
Такий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 та від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Більше того колегія суддів зауважує, що, зазначаючи у спірному рішенні про ненадання платником податків документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідач наводить весь перелік документів, передбачених Порядком зупинення №1165, що вказує на те, що контролюючий орган взагалі не надавав оцінку документам, наданим позивачем разом з поясненнями.
Посилання апелянта на те, що внесення ТОВ «ТВМ Холдінг» до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб'єкта господарювання, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що спірне рішення від 13.09.2023 №107030 прийняте ГУ ДПС у м. Києві без наявних на те правових підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.
Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ «ТВМ Холдінг» є зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 31 жовтня 2025 року.