Справа № 320/11961/23 Суддя першої інстанції: Жукова Є.О.
31 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2022 №1292649-2414-1007.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 позов задоволено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що визначене спірним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов'язання обчислене без урахування положень ст. 277 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки нормативно-грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки не проведено, а відтак її розмір необхідно вираховувати, виходячи з 5% нормативно-грошової оцінки ріллі по області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що рішенням Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 10.01.2011 №22/1 визначено середню (базову) вартість 1 м кв. земель населеного пункту (станом на 1 січня останнього проведення оцінки) на рівні 65,38 грн, а відтак грошове зобов'язання обчислено правомірно з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативно-грошової оцінки земель і земельних ділянок, наданих контролюючому органові Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що апелянтом не враховано, що рішенням Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 10.01.2011 №22/1 визначено середню (базову) вартість 1 м кв. земель населеного пункту, а не поза його межами, що унеможливлює застосування 65,38 грн до земель, розташованих поза межами села Крушинка. Водночас підкреслює, що судом першої інстанції правильно та з урахуванням положень ст. 277 ПК України визначено нормативно-грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки та ставку земельного податку, що свідчить про обґрунтованість його висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 28.10.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, а також не заперечується сторонами, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,7288 га, кадастровий номер 3221484000:06:021:0002, розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; код виду - 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для будівництва і обслуговування виробничо-офісних, складських приміщень.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Київській області 07.10.2022 складено та направлено на адресу ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1292649-2414-1007, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов'язання за 2022 рік із земельного податку з фізичних осіб в сумі 234 546,09 грн. Указана сума грошового зобов'язання обчислена, виходячи з нормативно-грошової оцінки 1 га землі 653 800 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації.
За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішенням Державної податкової служби України від 09.03.2023 №5899/6/99-00-06-01-04-06.
Вважаючи указаний індивідуальний акт такими, що прийнятий за відсутніх на те правових підстав з огляду на неправильне обчислення контролюючим органом бази оподаткування, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Згідно з пп. 269.1.1.1 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Приписи статті 270 ПК України закріплюють, що об'єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності.
При цьому положеннями п. 271.1 ст. 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (пп. 271.1.1); площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (пп. 271.1.2).
За правилами статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1).
У свою чергу приписи статті 277 ПК України визначають, що ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Відповідно до п. 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю), Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сертифікатів на право на земельні частки (паї), інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї), Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 14.1.42 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов'язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок..
Приписами ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За змістом статей 15, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Такі відомості, внесені до Державного земельного кадастру, є офіційними.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до пункту 1 Положення про зазначений орган, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15.
Згідно з п. 19 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 (далі - Методика), за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Відповідно п. 20 Методики витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, у спірному випадку нарахування грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2022 №1292649-2414-1007 здійснювалося контролюючим органом з використанням рішення Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 10.01.2011 №22/1 (далі - Рішення №22/1), листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 №6-28-0.222-323/2-23 «Про індексацію нормативно-грошової оцінки земель» (далі - лист Держгеокадастру від 12.01.2023 №6-28-0.222-323/2-23), а також рішення Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області від 08.07.2021 №304-13-VIII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Глевахівської селищної територіальної громади» (далі - Рішення №304-13-VIII).
Так, пунктом 1 Рішення №22/1 затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель сіл, які знаходяться на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, а пунктом 2 цього Рішення встановлено базову вартість одного квадратного метра земель с. Крушинка, обчислену відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населеного пункту: 65,38 грн.
Разом з тим, застосовуючи цей показник при обчисленні нормативно-грошової оцінки одного гектара земельної ділянки, що належить позивачу на праві власності, контролюючий орган не врахував, що цим Рішенням №22/1 встановлено вартість одного квадратного метра земель у межах населеного пункту села Крушинка.
Указані обставини також підтверджуються й листом Глевахівської селищної ради від 12.12.2023 №2380/02-22, в якому повідомлено, що Рішенням №22/1 затверджена нормативно-грошова оцінка земель в межах, зокрема, села Крушинка. Водночас, у цьому листі повідомлено, що нормативно-грошова оцінка проведена лише в межах населеного пункту, а земельна ділянка з кадастровим номером 3221484000:06:021:0002 розташована поза межами села Крушинка, нормативно-грошова оцінка на неї не розроблялася.
Про те, що нормативно-грошова оцінка згаданої земельної ділянки не проведена, зазначено й у листі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 19.08.2021 №136/485-21.
Відтак застосування контролюючим органом базової вартості одного квадратного метра земель, визначеного Рішенням №22/1 для села Крушинка, є, як правильно зазначив суд першої інстанції, протиправним, позаяк така вартість стосується земель населеного пункту. Натомість, як було встановлено вище, земельна ділянка з кадастровим номером 3221484000:06:021:0002 розташована поза межами села Крушинка та нормативно-грошова оцінка на неї не розроблялася.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 277 ПК України, які визначають ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено. Указана норма передбачає, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Рішенням №304-13-VIII, яке набрало чинності з 01.01.2022, встановлено, зокрема, для села Крушинка з 01.01.2022 наступну ставку податку щодо земель промисловості для фізичних осіб - 5% за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно-грошову оцінку яких не проведено.
За відомостями Нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим та за областями на 1 січня 2020 року, що є додатком 15 до Методики, нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Київській області складає 26 531 грн.
При цьому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, всупереч доводів ГУ ДПС у Київській області, нормативно-грошова оцінка 1 гектара землі, належної ОСОБА_1 , складає не 653 800 грн, а 26 531 грн, що й є базою оподаткування відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПК України.
Відтак визначення спірним податковим повідомленням-рішенням належної до сплати позивачем суми земельного податку у розмірі 234 546,09 грн, обчисленої виходячи з нормативно-грошової оцінки 1 га землі в сумі 653 800 грн, а не 26 531 грн, є протиправним.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2022 №1292649-2414-1007.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 31 жовтня 2025 року.