Справа № 640/14607/20
про залишення апеляційної скарги без руху
03 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мєзєнцев Є. І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом адвоката - Скрицького Романа Леонідовича до Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області, Козятинського місцевого центру з надання БВПД у Вінницькій області, Комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання БПД при Раді адвокатів Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство юстиції України визнання протиправним та скасування Наказу,-
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову адвоката - Скрицького Романа Леонідовича до Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області, Козятинського місцевого центру з надання БВПД у Вінницькій області, Комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання БПД при Раді адвокатів Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство юстиції України визнання протиправним та скасування Наказу - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду позивачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року складав 2102 грн.
Предметом даного спору є одна вимога немайнового характеру.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1008,96 грн. (840,80*150%*0,8) за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В даному клопотанні апелянт зазначає, що у зв'язку з дією рішення Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області за № 194 від 28.09.2023 про накладення дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на дванадцять місяців та відсутністю доходів за минулий рік, підтвердженням чого слугує згенерована довідка в особистому кабінеті Пенсійного фонду України.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст. 75-76 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд звертає увагу, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити розмір його річного доходу за попередній календарний рік та зробити висновки щодо його майнового стану, які б стали підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року.
Зокрема, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.
Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі №9901/377/21.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачем не наведено.
Згідно з приписами частини 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом адвоката - Скрицького Романа Леонідовича до Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області, Козятинського місцевого центру з надання БВПД у Вінницькій області, Комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання БПД при Раді адвокатів Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство юстиції України визнання протиправним та скасування Наказу - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є. І. Мєзєнцев