Справа № 320/23059/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Василенко Г.Ю.
Іменем України
31 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови виплати нарахованої у повному обсязі пенсії по інвалідності - ОСОБА_1 з 01.04.2024 у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (Закон № 796-ХІІ) з обмеження її розміру 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб які втратили працездатність на підставі приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (Закон №3668-VІ) (визнання неконституційною);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області проводити виплату нарахованої пенсії по інвалідності - ОСОБА_1 у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до ч.1 ст.54 Закону № 796-ХІІ перерахованої у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307 з 01.12.2022, відображеному у протоколі (розпорядженні) у повному обсязі з урахуванням всіх доплати, надбавок та індексацій без обмеження з 01.04.2024.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Конституційним судом України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024, припис статті 2 Закону № 3668-VІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ зі змінами, визнано неконституційним. Водночас, зазначені норми не приведені у відповідність з рішенням Конституційного Суду. За таких обставин підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону №796-ХІІ.
З матеріалів справи вбачається, що нарахований розмір пенсії позивача з 28.02.2024 становить 55309,20 грн, однак виплату пенсії обмежено максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 23610,00 грн.
Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату його пенсії з 01.04.2024 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Однак, листом відповідач повідомив, що Конституційним судом України від 20.03.2024 року № 2-р(ІІ)/2024, припис статті 2 Закону № 3668-VІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ зі змінами, визнано неконституційним. Водночас, зазначені норми не приведені у відповідність з рішенням Конституційного Суду. За таких обставин підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Не погоджуючись з такими діями, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідач протиправно обмежив її максимальним розміром.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із ч.1 ст.54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, у редакції станом до 01.10.2011, максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із ч.1 ст.2 Закону №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом частину третю статті 67 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно із якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи №3-123/2023(229/23), у Рішенні від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Позиція Верховного Суду щодо застосування цієї норми Конституції України, сформована, зокрема, у постановах від 09 листопада 2018 року у справі № 747/1151/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 826/7385/16, від 22 січня 2019 року у справі № 826/562/16, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/3169/16, від 31 липня 2019 року у справі № 826/3432/16, від 30 березня 2021 року у справі № 620/614/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 200/941/20-а та від 27 вересня 2023 року у справі №260/1656/22.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідач протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром.
У спірних правовідносинах відповідач не має права діяти на власний розсуд, а тому його посилання в апеляційній скарзі на втручання суду у дискреційні повноваження є помилковим.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної не спростовують висновки суду першої інстанції.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку