Справа № 320/7686/22
31 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архіпарк" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним і скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.
Вказану ухвалу отримано скаржником 26.09.2025.
У межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, суд вже наголошував на тому, що саме лише посилання на своє право повторного подання скарги після її повернення, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку та не є підставою для його поновлення.
Періодичне подання державним органом апеляційних скарг без сплати судового збору не є свідченням добросовісності скаржника щодо оскарження судового рішення та не вказує про те, що ним вживаються всі залежні від нього дії для оскарження такого рішення.
Надання скаржником відомостей про відсутність коштів станом на певні дати суд відхиляє, оскільки вказане не є доказом систематичної відсутності коштів, при тому, що скаржник у цей період здійснював сплату судового збору у інших справах.
З огляду на те, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, який здійснює свою діяльність на професійній основі, труднощі в організації своєчасного виконання службових обов'язків працівників не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку, а є наслідком недоліків внутрішньої організації роботи.
На думку апеляційного суду, повторне подання скаржником апеляційної скарги має на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, що є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд» позивача, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий висновок узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішенні від 03 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник також посилається на запровадження на території України воєнного стану.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Водночас скаржник не зазначив, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне звернення із апеляційною скаргою, враховуючи те, що ситуація у північних областях України з квітня 2022 року була контрольована, органи державної влади працювали у штатному режимі.
У ситуації, що склалася, абстрактне посилання на наявність загроз з боку держави-терориста російської федерації, не може бути самостійною причиною недотримання встановлених законом строків. Без надання доказів тому, що такі загрози створили об'єктивні перешкоди у реалізації права на апеляційне оскарження, відповідні посилання не можуть слугувати підставою для поновлення строків.
Повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру (ухвала Верховного Суду від 17.06.2024 у справі № 280/5786/23).
Це ж саме стосуються посилань скаржника на дію на території України карантину. Жодних доказів тому, що дія карантинних обмежень унеможливила подання апеляційної скарги у встановлений строк, скаржник до суду не надав.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі №380/19423/21.
Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Інших поважних та об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку