Справа № 320/21412/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
29 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство фінансів України, про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» із позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство фінансів України, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати письмове подання відповідача від 27 лютого 2023 року № 31 у розмірі 697 569 825 грн 45 коп;
визнати протиправним та скасувати письмове подання відповідача від 27 лютого 2023 року № 32 у розмірі 3 205 587 325 грн 84 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Центральним міжрегіональним управлінням ДІІС по роботі з великими платниками податків скеровано до АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» письмову вимогу від 16 березня 2023 року № 3388/6/31-00-13-02-06 про сплату простроченої заборгованості за основним боргом за кредитом, наданим державою або під державні гарантії у загальному розмірі - 3903157151 грн 29 коп, в тому числі станом на 01 лютого 2023 року: 3205587325 грн 84 коп основного боргу; 697569825 грн 45 коп, пеня нарахована на заборгованість по основному боргу за кредитом. Вказана вимога податкового органу від 16 березня 2023 року № 3388/6/31-00-13-02-06, прийняла на підставі отриманих письмових подань ГУ ДКСУ у м. Києві від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32. На переконання позивача, вказані письмові подання відповідача від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32, є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 03.09.2025.
24.06.2025, під № 15559 до суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу.
30.06.2025, під № 16013 Міністерство фінансів України подало відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 01.10.2025.
01.10.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.10.2025 та продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 грудня 2012 року між АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (позичальник) та Міністерством фінансів України (далі - Мінфін) укладено договір № 15010-03/147 про погашення заборгованості АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перед державою за виконання гарантійних зобов'язань, що випливають з кредитних договорів № ВLA201210 та № ВLA201209 від 26 грудня 2012 року, укладених між АГ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та Експортно-Імпортним Банком Китаю (том 1, а.с. 33-38).
Пунктом 6.3 статті 6 договору від 28 грудня 2012 передбачено, що Позичальник (АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») зобов'язується протягом тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості погасити заборгованість шляхом перерахування відповідної суми па користь держави Україна на вказаний Мінфіном рахунок Державної казначейської служби України.
Згідно п. 6.3 статті 6 Договору від 28 грудня 2012 року, для АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (як позичальник по даному договору) розпочався перебіг строку - тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості для погашення перед Мінфіном основної заборгованості р розмірі 87659558,36 дол. СІІІА, що еквівалентно 3205587325 грн 84 коп.
20 січня 2022 року АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснено оплату на користь Експортно-Імпортного Банку Китаю в сумі 8809000,00 дол. США, що є частиною суми чергового платежу на виконання зобов'язань за кредитним договором від 26 грудня 2012 року.
Відповідно до умов гарантійної угоди від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147, гарантом 25 січня 2022 року здійснено платіж з виконання державою гарантійних зобов'язань перед Експортно-Імпортним Банком Китаю у розмірі 87 650 558, 36 дол. США.
Листом Державної казначейської служби України від 22 лютого 2023 року № 10-10-083218, було надано перелік підприємств-позичальників перед державним бюджетом за кредитами, залученими під державні гарантії станом на 01 лютого 2023 року, в тому числі по позивачу АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ЄДРПОУ 37243279): за сумою основного боргу за кредитом, наданим під державні гаранта згідно з договором № 15010-03/147 від 28 грудня 2012 року - 3205587325 грн 84 коп, що дорівнює 87659558,36 дол. США; за сумою нарахованої пені за невиконання зобов'язань за кредитам - 697569825 грн 45 коп.
Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві листом від 28 лютого 2023 року № 05-12-06/2258 були направлені до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подання від 27 лютого 2023 року: № 31 на суму 3205587325 грн 84 коп, що дорівнює 87659558,36 дол. США (прострочена заборгованість за основним боргом за кредитом, наданим державою або під державні гарантії) та № 32 на суму 697569825 грн 45 коп (пеня, нарахована по основному боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії) для здійснення заходів щодо ведення претензійно-позовної роботи (том 1, а.с. 26-28).
Вважаючи протиправними подання ГУ ДКСУ у м. Києві від 27 лютого 2023 року про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», починаючи з 26 січня 2022 по 24 лютого 2022 року, мало зобов'язання з погашення виниклої заборгованості, а моментом виникнення самої заборгованості, є 25 січня 2022 року, при цьому, введення воєнного стану на всій території України відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, відбулося з 24 лютого 2022 року, тобто після часу виникнення заборгованості. Водночас, прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 22-4, відповідно до якого установлено, що у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі виникнення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, а також за кредитом з бюджету пеня та інші штрафні санкції не нараховуються, проте, воєнний стан є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, яке відбулося (виникло) у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, а отже, до спірних правовідносин щодо нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету (бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою у минулі роки), яка виникла у період до 24 лютого 2022 року застосовуються положення відповідно договорів та законодавства, що регулює вказані правовідносини.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк позивачем факт виникнення заборгованості з 26 січня 2022 року не заперечується, а акцентується увага на моменті виникнення простроченої заборгованості, та як наслідок, підстави нарахування пені. Судом першої інстанції встановлено, що прострочена заборгованість, та, як наслідок, право відповідача нарахування пені виникли виключно 25.02.2022, тобто під час дії воєнного стану. При цьому, апелянт наголошує на тому, що саме подання органу Державної казначейської служби, внесене до органів доходів і зборів в порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, є достатньою та належною підставою для стягнення з боржника простроченої заборгованості за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, а тому оскаржувані письмові подання безпосередньо впливають на майнові права та обов'язки позивача. Також, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи в частині визначення дати виникнення прострочегюї заборгованості, наслідком чого стало незаконне нарахування пені, шляхом винесення подання про стягнення простроченої заборгованості, однак в силу п.п. 22-4 Розділу VI Бюджетного кодексу України, у період дії воєнного стану пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно вимог частини восьмої статті 17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що договором від 28 грудня 2012 року про погашення заборгованості встановлено, що в разі невиконання гарантом гарантійних зобов'язань, у АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виникає заборгованість перед Державним бюджетом, яку протягом тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості необхідно погасити шляхом перерахування відповідної суми на користь держави на рахунок Державної казначейської служби України.
У разі невиконання або неналежного виконання АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» своїх зобов'язань, Міністерство фінансів нараховує на суму заборгованості пеню, за кожен день прострочення, з розрахунку 120% облікової ставки Національного банку України на день нарахування пені та, на виконання вимог БК України, зобов'язане звернутися до податкових органів щодо стягнення на користь держави відповідних сум.
Згідно вимог частини дев'ятої статті 17 БК України, прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.
У разі порушення справи про банкрутство суб'єкта господарювання простроченою заборгованістю вважаються всі планові платежі з повернення кредиту (позики) на момент порушення справи.
У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання податкові органи стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов'язань за кредитом (позикою).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174, затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок № 174).
Порядок № 174, регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.
Пунктами 3, 4 Порядку № 174, визначено, що облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.
Кошти в національній валюті, що надходять в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені зараховуються на окремий рахунок, відкритий у Державній казначейській службі.
Облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.
Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.
Перерахунок в іноземну валюту бюджетної позички/фінансової допомоги коштів, що надходять у національній валюті в рахунок погашення заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, здійснюється за офіційним курсом Національного банку на дату зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.
За правильність спрямування коштів (у рахунок погашення, обслуговування, сплати відсотків, пені тощо) та заповнення реквізитів відповідає платник.
Датою погашення простроченої заборгованості перед державою за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, нарахованих відсотків та нарахованої на суму простроченої заборгованості пені вважається дата зарахування коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби.
Пунктами 6-10 Порядку № 174, передбачено, що Державна казначейська служба: інформує Мінфін, Державну податкову службу і банк-агента щомісяця до 10 числа про суми і дати надходження коштів до державного бюджету в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами в розрізі кодів бюджетної класифікації та кредитних (субкредитних) угод (станом на 1 число місяця, що настає за звітним); інформує Кабінет Міністрів України раз на півріччя та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, про стан погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.
Мінфін на підставі інформації банку-агента, яка подається відповідно до агентського договору між Кабінетом Міністрів України та банком-агентом, та інформації Державної казначейської служби, зазначеної в пункті 7 цього Порядку: інформує Кабінет Міністрів України раз на півріччя та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, про стан погашення простроченої заборгованості за кредитами; подає Державній казначейській службі щомісяця та за підсумками року до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, інформацію про зміну розміру існуючої заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені (станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом).
Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.
З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.
Згідно змісту пункту 12 Порядку № 174, пеня нараховується: Мінфіном на прострочену заборгованість за кредитами; територіальними органами Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника на прострочену заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 174, пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Нарахування пені припиняється в день надходження коштів у рахунок погашення простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою. У разі часткової сплати суми простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою нарахування пені зупиняється щодо такої сплаченої частки.
Мінфін припиняє нарахування пені на суму простроченої заборгованості за кредитами на підставі виписки з окремого рахунка та/або повідомлення про надходження коштів в іноземній валюті, отриманих від Державної казначейської служби відповідно до пункту 4 цього Порядку.
За нормами пункту 14 Порядку № 174, у разі погашення простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (її частини) іншим способом, ніж через сплату за платіжним документом, нарахування пені припиняється в день фактичного здійснення такого погашення, зафіксованого у відповідних документах.
Відповідно до вимог пункту 15 Порядку № 174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Матеріалами справи підтверджується, та не спростовується сторонами, станом на 01 лютого 2023 року, сума простроченої заборгованості АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» становила 87 659 558,31 дол. США. Сума нарахованої пені становить 697 569 825, 45 грн.
Таким чином, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, у порядку визначеному чинним законодавством, ГУ ДКСУ у м. Києві внесені подання від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32 щодо простроченої заборгованість за кредитом, наданим державою або під державні гарантії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» станом на 01 лютого 2023 року у загальній сумі 3 903 157 151 грн 29 коп, у тому числі: основний борг за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, за договором від 28 грудня 2012 № 15010-03/147 станом на 01 лютого 2023 року у сумі 3 205 587 325 грн 84 коп (три мільярди двісті п'ять мільйонів п'ятсот вісімдесят сім тисяч триста двадцять п'ять грн. 84 коп.), що дорівнює 87 659 558,36 дол. США; пеня, нарахована на заборгованість по основному боргу за кредитом, наданим державою або під державні гарантії, за договором від 28 грудня 2012 № 15010-03/147 станом на 31 січня 2023 року у сумі 697 569 825 грн 45 коп (шістсот дев'яносто сім мільйонів п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять грн 45 коп).
На переконання колегії суддів, подання органу Державної казначейської служби, внесене до контролюючих органів в порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, є достатньою та належною підставою для стягнення з боржника простроченої заборгованості боргу перед державним бюджетом за кредитами залученими державою.
Водночас, за позицією сторони позивача, оскаржувані подання були винесені всупереч пункту 6.3 статті 6 договору від 28 грудня 2012 року, адже містять розрахунок нарахованої пені на суму основної заборгованості, та враховуючи пункт 22-4 Прикінцевих та перехідних положень Розділу VI БК України, що у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі виникнення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, пеня та інші штрафні санкцій не нараховуються. Також, позивач зазначив і про те, що обов'язок по сплаті та виникнення обов'язку сплати пені припадає після введення військового стану.
Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи в частині визначення дати виникнення прострочегюї заборгованості, наслідком чого стало незаконне нарахування пені, шляхом винесення подання про стягнення простроченої заборгованості, однак в силу п.п. 22-4 Розділу VI Бюджетного кодексу України, у період дії воєнного стану пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.
Слід врахувати, що відповідно до частини восьмої статті 17 БК України, обов'язковою умовою договору, укладеного із суб'єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою, мають бути зобов'язання суб'єкта господарювання або іншого позичальника: забезпечити своєчасне обслуговування та погашення кредитів (позик); внести плату за надання кредитів (позик); надати майнове або інше забезпечення виконання своїх зобов'язань; сплатити пеню за прострочення виконання своїх зобов'язань. Пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати державі як кредитору права на договірне списання банком коштів з рахунків суб'єкта господарювання або іншого позичальника на користь кредитора.
Колегія суддів звертає увагу на те, що 29 грудня 2012 АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснило вибірку у сумі 1,5 млрд. дол. США. Пільговий період з погашення основної суми - початок погашення - січень 2018 року.
Так, договором про погашення заборгованості від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147, було визначено, що в разі виконання Гарантом Гарантійних зобов'язань у АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виникає заборгованість перед Державним бюджетом, яку протягом тридцяти календарних днів з моменту виникнення заборгованості необхідно погасити, шляхом перерахування відповідної суми на користь держави на рахунок Державної казначейської служби України.
За матеріалами справи, 25 січня 2022 року Міністерством фінансів України здійснено платіж з виконання державою гарантійних зобов'язань перед Експортно-імпортним банком Китаю за АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в сумі 87 659 558,36 дол. США, що підтверджуйтеся платіжним дорученням, копією заяви на переказ, випискою-повідомленням та не заперечується сторонами.
Наведене, на думку колегії суддів, дає підстави для висновку про те, що саме 25 січня 2022 року, є моментом виникнення заборгованості у АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перед Державним бюджетом України, що передбачено положеннями умовами договору про погашення заборгованості від 28 грудня 2012 року № 15010-03/147.
Крім того, за п.п. 8.3 статті 8 Договору від 28 грудня 2012 року, пеня нараховується у разі виникнення заборгованості з обслуговування та погашення кредитів (позик), залучених державою, більше ніж 30 календарних днів з дня виникнення такої заборгованості та за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позивач, починаючи з 26 січня 2022 по 24 лютого 2022 року мав зобов'язання з погашення виниклої заборгованості, а моментом виникнення самої заборгованості, є саме 25 січня 2022 року, при цьому, введення воєнного стану на території України відбулося з 24 лютого 2022 року, тобто, після часу виникнення заборгованості.
При цьому, до БК України були внесені зміни, зокрема прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 22-4 відповідно до якого, установлено, що у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі виникнення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, а також за кредитом з бюджету пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.
Закон № 2134-IX набрав чинності 21.03.2022. Тож, до спірних правовідносин щодо нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету (бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою у минулі роки), яка виникла у період до 24 лютого 2022 року, застосовуються положення відповідно договорів та законодавства, що регулює вказані правовідносини.
Дійсно, воєнний стан є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, яке відбулося (виникло) у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, проте, за даних обставин, на переконання колегії суддів, до спірних правовідносин щодо нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та кредитами з бюджету (бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою у минулі роки), яка виникла у період до 24 лютого 2022 року, застосовуються положення відповідно договорів та законодавства, що регулює вказані правовідносини, з огляду на що, підстав для визнання протиправними та скасування подань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 27 лютого 2023 року немає.
У свою чергу, Головне управління не порушило прав та законних інтересів позивача, а діяло виключно в передбачений законом спосіб, в межах своїх повноважень та у визначені строки, а саме, згідно норм Бюджетного кодексу України, Порядку № 174, Порядку № 621, не допускаючи бездіяльності та порушення законодавства.
Також, колегією суддів враховується й посилання представника відповідача щодо того, що після прийняття оскаржуваних письмових подань відповідача від 27 лютого 2023 року № 31 та № 32, відповідачем приймались інші подання.
Щодо доводів апелянта з посиланням на п.п. "а" п. 3.8 Гарантійної угоди, колегія суддів враховує, що останні не були покладені в підстави позову.
Тож, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 31.10.2025.