Справа № 606/1850/25
про залишення заяви без руху
03 листопада 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Теребовлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
Адвокат Мороз І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подала до суду заяву, у якій просить:
- встановити (визнати) факт, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Осердів, Грубешівського повіту, Люблінського воєводства, Польська Республіка, батьком якого є ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , зазначений у документах, що додаються до справи, є одна і та сама особа;
- встановити факт родинних відносин, а саме, що рідними доньками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: ОСОБА_2 (у дівоцтві ОСОБА_7 ), ОСОБА_3 (у дівоцтві ОСОБА_8 ), ОСОБА_1 (у дівоцтві ОСОБА_9 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 справу передано для розгляду судді Мельник А.В.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
У статті 318 ЦПК України вказано, що у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Аналіз заяви свідчить про те, що заявники просять встановити тотожність особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Осердів, Грубешівського повіту, Люблінського воєводства, Польська Республіка, батьком якого є ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленум Верховного Суду України судами не встановлюється тотожність особи.
Аналогічну правову позицію підтримав і Верховний Суд. Зокрема в постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 464/6696/20. Суд зазначив, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні. Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах, зокрема, факт що є однією і тією ж особою, в порядку цивільного судочинства.
Крім того, заявники просять встановити факт родинних відносин, при цьому зазначають одразу два варіанти прізвища особи ОСОБА_4 .
Отже, заявникам слід визначитись із заявними вимогами у відповідності до вказаних вище норм законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки заява не відповідає вимогам, встановленим ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення вказаних вище недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 175,177,185, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Теребовлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення фактів, що мають юридичне значення, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк заява і додані до неї документи будуть повернуті заявнику.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Мельник