Справа № 594/1234/25
Провадження №2/594/824/2025
30 жовтня 2025 року
м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області
складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з останнього аліменти на її утримання в розмірі 3000 (три тисячі) грн щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. Посилається на те, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 18.06.2024 року. У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_3 , яка проживає з нею. 28.08.2025 відкрито виконавче провадження №78966577, на підставі судового наказу №594/1061/25, виданого 27.08.2025 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки. З відповідачем вони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують і спільного бюджету не мають. Вона не має можливості працевлаштуватися, оскільки постійно здійснює догляд за чотирьохмісячною дочкою. Рухомого чи нерухомого майна у неї немає, відповідно вона не може самостійно забезпечити свої базові потреби, а саме потреби у харчуванні, одязі чи засобах гігієни. Зазначає, що неодноразово зверталась до відповідача із проханням про матеріальну допомогу, але він не вважає за потрібне її надавати. ОСОБА_2 фізично здоровий, працездатний, працює віддалено у іноземній компанії та його дохід становить 35000 грн. Інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні не має, а тому має можливість сплачувати аліменти на її утримання.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження в справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов, у якому позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначає, що твердження позивачки є безпідставними, вона зареєстрована в с.Горошова, однак там не проживає, її місцезнаходження невідоме. Позивачка уникає зустрічі з ним, переховує доньку, не дає змоги бачитись з дитиною. Він сплачує аліменти на утримання доньки. Водночас позивачка жодного разу не зверталась до нього з питанням надання коштів на її утримання. У позовній заяві позивачка нічим не доводить його спроможність надавати матеріальну допомогу на її утримання. Він ніде не працює, має тимчасові нестабільні та нерегулярні заробітки. Його матеріальне становище є незадовільним, а тому на утримання дружини він не має змоги платити кошти.
Сторони в зал судового засідання не прибули, у поданих заяві та відзиві просять справу слухати у їх відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який укладений 18 червня 2024 року, актовий запис №125 (Свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 21.08.2025.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Дитина ОСОБА_3 проживає з позивачкою по АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою, виданою Мельнице-Подільською селищною радою 30.09 2025 за №970.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2025, державним виконавцем відкрито ВП №78966577 з виконання судового наказу №594/1061/25 виданого 27.08.2025 Борщівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , у розмірі однієї четверті заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Правовідносини щодо утримання дружини у разі проживання з нею дитини регулюються главою 9 СК України, яка, зокрема, передбачає, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного (ст. 75 СК України).
Положенням ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, якщо чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 712/4702/19.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у зв'язку з доглядом за спільною дитиною вона потребує матеріальної допомоги відповідача, посилаючись, зокрема, на відсутність доходу, та неможливість у зв'язку з цим належним чином забезпечити свої потреби.
Таким чином суд вважає доведеними ті, обставини, що позивачка має право на утримання від відповідача до досягнення трирічного віку спільною дитиною сторін.
Щодо можливості відповідача надавати позивачці матеріальну допомогу суд зазначає таке. Так, на підтвердження обставин, які відповідно до вимог чинного законодавства підлягають доказуванню при вирішенні цього спору, позивачка жодних доказів не надала.
Зокрема, позивачка не надала доказів на підтвердження стану здоров'я відповідача та його матеріального становища, наявності у його власності рухомого та/або нерухомого майна тощо.
Так само позивач не заявляла клопотання про витребування доказів на підтвердження вказаних вище обставин у зв'язку з неможливістю самостійно отримати таку інформацію.
При цьому суд звертає увагу, що обов'язок доказування у цивільному процесуальному законодавстві полягає не лише у наданні доказів відповідачем на спростування вимог позивача, але і в обов'язку підтвердження позивачем заявлених позовних вимог належними та достатніми доказами.
В той же час з приводу посилання відповідача на те, що він не може надавати матеріальну допомогу дружині, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатною особою, не є пенсіонером чи особою з інвалідністю. Доказів щодо його незадовільного матеріального стану відповідачем суду не надано.
Таким чином, при вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини суд виходить з того, що в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він не має можливості надавати допомогу дружині.
З огляду на наведене, виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням потреб позивачки, можливостей відповідача, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути аліменти з відповідача на утримання позивачки врозмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну працездатну особу щомісячно відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», що становитиме 1514,00 грн гривень щомісячно до досягнення їхньою дитиною трьох років.
Крім того, згідно статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
На підставі ст. ст. 79, 84, 85 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на її утримання в сумі 1514,00 грн щомісячно, починаючи з 02 жовтня 2025 року до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий Чир П. В.