Справа № 464/5710/25
пр.№ 2-а/464/75/25
31.10.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Жили В.С.,
за участі секретарів судового засідання - Харук У.О., Рейман В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5448553від 10.08.2025, на підставі якої його притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що згідно з оскаржуваною постановою, якого його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України, він 10.08.2025 о 20:00 год. на вул. Мухи, 1 у м. Рогатин Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом «Toyota», н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу та порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1. Зазначив, що рухаючись по вул. Галицькій у м. Рогатин приблизно о 20:10 год. 10.08.2025, побачив як екіпаж патрульної поліції, перебуваючи в службовому автомобілі з лівого боку (зустрічного) вул. Галицької у м. Рогатин без увімкнених проблискових маячків, розпочав рух, розвернувся і порівнявся з його автомобілем вже після здійснення ним маневру повороту на вул. Мухи, де він на вимогу червоних проблискових маячків здійснив зупинку в дозволеному місці, увімкнувши аварійну сигналізацію. Після зупинки до автомобіля підійшов інспектор поліції Кітар Ю.Ю. та на його вимогу представився, надалі, не пояснюючи причину зупинки, виніс постанову за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Ознайомившись із постановою, зауважив, що місцем вчинення порушення ПДР зазначено вул. Мухи, 1 у м. Рогатин, де дорожня розмітка відсутня, однак на зауваження інспектор поліції не відреагував, доказів вчинення описаного у постанові адміністративного правопорушення не надав. Вважає, що дії працівників поліції щодо винесення означеної постанови є неправомірними, а тому така підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у вказаній адміністративній справі визначено суддю Жилу В.С.
Ухвалою судді від 05.09.2025 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, у якому представник Бичай Н.Р. вказав, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача стало здійснення обгону транспортного засобу та порушення вимог дорожньої розмітки 1.1, чим останній порушив п. 8.5.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що інспектор поліції, зупинивши транспортний засіб, належним чином представився водію, проінформував про порушення ним ПДР, попросив пред'явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором прийнято рішення про розгляд справи, заслухано пояснення позивача, винесено постанову та роз'яснено зміст статей 307, 308 КУпАП. Постанову оголошено та вручено водію, про що свідчить його підпис. Окрім цього, вказав, що на відео, долученому до відзиву, зафіксовано, що водій не заперечує, що бачив дорожню розмітку 1.1 та усвідомлював її значення («що обгін заборонено»), але свідомо пішов на обгін, мотивуючи це власними припущеннями. Отже, дії інспектора при винесенні постанови були правомірними, у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача Ерл Р.Т. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзив не містить доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові. Вважає безпідставними твердження відповідача щодо визнання ним факту вчинення правопорушення з посиланням на доданий відеозапис розмови. На такому відеозаписі видно, як він надає інспектору пояснення щодо маневру об'їзду перешкоди (автомобіля, що зупинився). Відповідно, обгону він не вчиняв, оскільки означений автомобіль не рухався. Під час розгляду справи інспектор не взяв до уваги наданих ним пояснень, не з'ясував всіх обставин, визначених ст. 280 КУпАП під час розгляду справи.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив суд такий задовольнити.
Представник відповідача на розгляд справи не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.08.2025 серії ЕНА № 5448553, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 10.08.2025 о 20:10 год. керуючи транспортним засобом «Toyota», н.з. НОМЕР_1 , на вул. Мухи, 1 у м. Рогатин Івано-Франківської області, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п.8.5.1 ПДР - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).
Підпунктом 8.5.1 п. 8.5 Правил дорожнього руху визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Відповідно до розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності(ст. 245 КУпАП).
За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а висловлено правову позицію, згідно з якою, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З дослідженого судом відеозапису, поданого відповідачем, не можливо достовірно встановити, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, оскільки на ньому відсутній факт не виконання водієм транспортного засобу «Toyota», н.з. НОМЕР_1 , вимог дорожньої розмітки 1.1., п. 8.5.1 ПДР (порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки). Зокрема, такий відеозапис розпочинається із розмови поліцейського із позивачем, який знаходиться у нерухомому транспортному засобі, таким не зафіксовано допущення означеного порушення Правил дорожнього руху, а відповідно не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, котрі мають значення для правильного вирішення цієї справи та які б відповідали критеріям їх належності й допустимості, як і матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 в цілому, для їх безпосереднього дослідження, Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області не надано, а судом не здобуто.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів, які б безпосередньо дозволяли суду впевнитись, що мало місце порушення вимог п. 8.5.1 ПДР, таякими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, означене є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Інші доводи сторін не впливають на таке вирішення справи, а відомості та докази, які б спростували даний висновок суду та доводили протилежне, відсутні.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 484,48 грн.
Керуючись статтями 9, 72 - 77, 139, 139, 134, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.08.2025 серії ЕНА № 5448553, - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Рішення може бути оскаржено згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ: 40108798, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15.
Суддя Володимир ЖИЛА