16 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 160/19753/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 160/19753/25 (суддя Ільков В.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначено, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем до заяви про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви додано довідку про доходи за 2024 рік, видану Державною податковою службою України, з аналізу можливо дійти висновку, що розмір судового збору значно перевищує 5% доходів скаржника. Вказує, що судом першої інстанції протиправно не надано оцінки зазначеній довідці.
Відповідачі своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху. Судом встановлено п'ятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується та звертає увагу на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 08.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформоване через систему «Електронний суд» клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, в якому позивач просила суд першої інстанції відстрочити сплату судового збору за подання позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції зазначав, що позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн..
Також, за наслідком дослідження доданих до позовної заяви документів суд першої інстанції дійшов висновку, що вони не містять жодних відомостей, які б свідчили про тяжкий майновий стан позивача.
Тобто, за твердженням суду першої інстанції, позивач не надав до клопотання про відстрочення від сплати судового збору належних доказів на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів для його сплати.
З цього приводу суддів колегія суддів зазначає, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем долучено довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, відповідно до якої сума отриманих доходів позивача за період з 1 по 4 квартал 2024 року, а саме з січня 2024 року по лютий 2024 року щомісячно становить 2 000 грн., проте суд першої інстанції оцінку такій довідці не надав.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в даному випадку не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відстрочення сплати судового збору позивачу на підставі клопотання та доданих до неї доказів. Натомість, суд повернув позовну заяву лише з тієї підстави, що позивач не виконав вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 08.07.2025.
Разом з тим пункт 1 частини 4 статті 169 КАС передбачає, що неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк, може бути підставою для повернення позовної заяви тільки за умови, якщо такі недоліки пов'язані з недотриманням позивачем вимог статей 160 та 161 КАС.
В даному випадку, повернення позовної заяви позивачу згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України в спірному випадку було здійснено з порушенням норм КАС України.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що є підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.311, ч.2 ст.312, п.2 ч.1 ст.320, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 160/19753/25 - скасувати.
Справу № 160/19753/25 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак