30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2672/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року (суддя Мінаєва К.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 16.06.2025 року) в справі №280/2672/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
03.04.2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.01.2025 № 0181106-2411-0829-UA23060070000082704.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за громадянином ОСОБА_2 обліковується об'єкти житлової нерухомості, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 79,4 м2. ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік. Апелянт зазначав, що згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Передбачено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка, базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості та обчислюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника податків. Підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу визначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 м2; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 м2; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 м2. Апелянт вказував, що не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати iндивiдуальнi пiльговi ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб пiдприємцiв i фізичних осіб або звільняти їx вiд сплати таких податків та зборів Податковим кодексом не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 цього Кодексу. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку, передбачено підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу. Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 (зі змінами, внесеними рішеннями міської ради) затверджено «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки)», де у підпункті 2.4.1 пункту 2.4 зазначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), на 370 кв. метрів. Проте, підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу визначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів. Апелянт вказував, що пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу чітко визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Апелянт вказував, що слід враховувати принцип пріоритетності норм ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) над нормами інших актів, зокрема й актів органів місцевого самоврядування, у разі їх суперечності, закріпленого в п. 5.2 ст. 5 цього Кодексу, до моменту внесення до рішення Запорізької міської ради відповідних змін, розмір пільг відповідно до житлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичної особи платника податку та ставок податку, які застосовуються для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості власником якої є фізична особа підприємець - повинна відповідати підпункту 266.4.1 пункту 266.4 та підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Винесене ГУ ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення є таки, що винесене з дотриманням вимог статті 58 ПК України та не суперечить наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 року № 1204.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах доводів, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Суд першої інстанції вказував, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості. Встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, внесено зміни рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49. Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м, будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м, різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м). Суд першої інстанції вказував, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості, то податок на різні типи об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 370 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків. У власності позивача перебувають квартира, що не перевищує загальну площу 120 кв.м, ставка податку для таких об'єктів житлової нерухомості у 2024 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо таких об'єктів нерухомості у 2024 році відсутні. Рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 року про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016 року, якими встановлено нульову ставку податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, площа яких не перевищує 370 кв.м, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі. Суд першої інстанції вказував, що фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником: квартири загальною площею 79,4 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення, якими визначено належну до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об'єктами нерухомості, за 2024 рік, а саме: від 23.01.2025 року № 0181106-2411-0829- UA23060070000082704 на суму 1377,40 грн щодо нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; розмір частки 79,40 кв.мю
Непогоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, 03.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із листом про відкликання вказаного податкового повідомлення-рішення із застосуванням до нарахованого податкового зобов'язання ставки у розмірі 0 відсотків. Листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 17.02.2025 року №6978/6/08-01-24-11 повідомлено, що при прийнятті рішень з питань місцевих податків та зборів, у тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки органам місцевого самоврядування слід керуватись правилами, встановленими ПКУ. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області повідомлено, що податкове повідомлення-рішення за 2024 рік від 23.01.2025 року № 0181106-2411-0829- UA23060070000082704 на суму 1377,40 грн винесене з дотриманням вимог статті 58 ПКУ та не суперечить наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає сплаті в повному обсязі.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 року №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). До Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 року рішенням Запорізької міської ради №5, внесено зміни рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 року №5, від 26.02.2016 року №30, від 25.08.2016 року №50, від 21.12.2016 року №49, від 26.04.2017 року №51, від 27.05.2020 року №49.
Підпунктом 2.5.2 п. 2.5 Положення про податок на майно (з урахуванням змін), передбачено, що ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м; будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м; різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м).
Згідно пп. 266.1.1 п. 266.1, п. 266.2.1, пп. 266.3.1, пп. 266.3.2 п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Отже, платниками податку на нерухомість є власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості відповідно до рішень органів місцевого самоврядування з урахуванням норм Податкового кодексу України.
Згідно пп. 266.4.1, пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків. На такі рішення не поширюється дія підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішеннями) та пункту 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 цього Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Отже, нормами ПК України дозволено місцевим радам, окрім визначення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначати, встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Не суперечить пп. 266.4.1, пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України а прямо на виконання такого пункту Запорізькою міською радою встановлено пільги з податку об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб. Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 року №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2016 року № 30 внесено зміни до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), зокрема змінено абзац 1 підпункту 2.5.2 п. 2.5 частини 2 та визначено, що встановлюється нульова ставку податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м; будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м; різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м).
ОСОБА_1 на праві приватної власності належать квартира загальною площею 79,4 кв.м. Позивач є власником нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, загальна площа якого становить 79,4 кв.м.
Податок на об'єкти житлової нерухомості (квартири), в тому числі їх часток, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
У власності позивача перебувають об'єкти нерухомості - квартира, загальна площа якої не перевищує загальну площу 120 кв.м, ставка податку для таких об'єктів житлової нерухомості у 2024 році дорівнює нулю.
Варто вказати, що п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Однак, пунктом 4.4. ст. 4 ПК України також визначено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Вирішуючи питання щодо наявності колізії у можливому нормативному регулюванні, суд апеляційної інстанції вказує, що нормами ПК України дозволено встановлювати ставки податку та запроваджувати, змінювати пільги податку на нерухоме майно місцем радам. Делеговано нормативне регулювання сплати місцевого податку на нерухомість сільським, селищним, міським радам.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Суд апеляційної інстанції керується правовою позицією, вказаною у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 817/2019/17 та від 08.05.2018 року у справі № 819/1605/17, від 11.02.2021 року у справі № 821/788/18.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року в справі №280/2672/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова