03 листопада 2025 р. Справа № 520/29877/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/29877/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " третя особа - Національна поліція України
про визнання протиправним та скасування пункту наказу, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна поліція України (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування пункту наказу, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 8 наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 “Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1432 о/с “По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції;
- поновити Позивача на посаді, що є рівнозначною посаді заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “ ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » та буде відповідати рішенню медичної (військово-лікарської комісії) ДУ “ТМО МВС України по Луганській області» від 19.09.2024 №315/СНП та постанові ВЛК від 10.07.2024 №2005;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;
- допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на службі в поліції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 520/29877/24, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 про виправлення описки, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної поліції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 8 наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 “Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1432 о/с “По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 119560 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 95 копійок.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “ ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
11 березня 2025 року від представника позивача через систему "Електронний суд", надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 20 000 грн.
Додатковим рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 520/29877/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
В іншій частині вимог - відмовлено.
Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", не погодившись із вказаними рішеннями у справі № 520/29877/24, звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій, зокрема, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та від 12.03.2025 року у справі № 520/29877/24 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав, що дисциплінарною комісією встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС», що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу. Також, дисциплінарною комісією встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні та обговоренні вимог наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК. Вказує, що саме по собі порушення вимог закону діями (бездіяльністю) або рішеннями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх незаконними є доведеність позивачем порушення цими діями або рішенням безпосередньо його прав та охоронюваних законом інтересів. У свою чергу, службове розслідування та видання наказу проведено з дотриманням процедури без порушень строків та в межах повноважень. Стверджує, що суд першої інстанції не врахував той факт, що ОСОБА_1 грубо порушив Дисциплінарний статут Національної поліції України. Звертає увагу, що положення Дисциплінарного статуту НПУ не містить критеріїв, де поліцейські мають право висувати свої вимоги у виконанні наказу, на кшталт, повернення командира. Поліцейські не можуть висувати свої умови, а лише мають право не виконувати - забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ.
Зауважує, що суд першої інстанції помилково стверджує, що не виконання вимог наказу від 02.09.2024 №284ДСК “Про службове відрядження» фактично не повинні були досліджуватися, оскільки не були охоплені метою проведення розслідування. Наголошує, що за правилами частини 4 статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. За таких обставин службове розслідування проводилось за двома наказами (невиконання наказу про бойове завдання та наказу про відрядження), що не суперечить Дисциплінарному статуту НПУ. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку наявним у матеріалах службового розслідування відомостям та доказам, якими підтверджено, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОБ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС», що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Донецької області, ігноруванні вимог відповідного наказу, а також наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні та обговоренні вимог наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК.
Не погоджуючи із доводами апеляційної скарги позивачем подано до суду апеляційної інстанції письмовий відзив, в якому він просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення суду законним та обґрунтованим.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на норми частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла до висновків про наявність підстав для часткової зміни мотивів та підстав задоволення позову та часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.04.2023 № 265 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0081269), призначено на посаду заступника командира зводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
На визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області 23.08.2024 приблизно о 20:00 заступником командира штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП ОШБ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_2 до поліцейських роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було здійснено доведення наказу №302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних завдань)» у присутності начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_22 , т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» капітана поліції Бойка Максима Валерійовича, головного інспектора відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП “ОШБ “Лють» капітана поліції Бринюка Івана Олексійовича, начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП “ОШБ “Лють» підполковника поліції Ковальової Олени Олександрівни та керівника госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ капітана медичної служби ОСОБА_23 .
В подальшому - 05.09.2024 до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДНОГ “ОШБ “Лють» в м.Дніпро, ним доведені вимоги наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284СК “Про службове відрядження» (далі - наказ №284ДСК/ВС) до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють, а саме: заступника командира взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_1 .
Під час доведення наказу поліцейські повідомили, що згодні виконувати наказ лише за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_24 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють».
Наказом Управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.08.2024 № 452, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі заступника командира зводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_1 .
За наслідками проведення вказаного вище службового розслідування було затверджено Висновок службового розслідування від 09.09.2024 №133/59/14-2024 ДСК, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яким стверджувалося наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 № 284ДСК та в обговоренні цього наказу, що являється вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків та грубим порушенням службової дисципліни.
На підставі висновку службового розслідування від 09.09.2024 №133/59/14-2024 ДСК наказом Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 № 252 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2014 № 284ДСК “Про службове відрядження» застосовано до заступника командира зводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 03.10.2024, що підтверджується його власноручним підписом на копії наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 № 252 та сторонами у справі не заперечується.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 № 1432 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 (спеціальний жетон НОМЕР_3 ), відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції. Встановлено виплату грошової компенсації та оголошено суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з протиправності пункту 8 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 15.10.2024 №1432 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде скасування пункту 6 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 01.10.2024 №252 "Про застосування дисциплінарних стягнень", яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та від 15.10.2024 №1432 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції; поновлення з 16.10.2024 позивача на посаді заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 119560,95 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі сторонами не наведено доводів щодо ліквідації або реорганізації підприємства відповідача та ліквідації раніше займаної позивачем посади. Таким чином, поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді не відповідає приписам трудового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, але частково з інших мотивів та підстав з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).
За приписами частини першої статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського передбачені частиною першою статті 18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, поліцейський, у тому числі, зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За вимогами статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов'язків громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває до сьогодні.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №580-VIII під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону №580-VIII органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 "Про утворення територіального органу Національної поліції" утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідно до наказів Національної поліції України від 27.01.2023 №54 "Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції" та №55 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" затверджено зміни до Структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП "ОШБ "Лють" як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структуру якого увійшов, зокрема, батальйон патрульної служби поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ГУНП в Луганській області, який створено, як управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Також наказом Національної поліції України від 16.04.2024 №403 "Про деякі питання організації діяльності Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", передбачено участь поліцейських в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану в ході відсічі збройної агресії проти України.
Тобто Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі по тексту - ДПОП “ОШБ “Лють») є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України у складі поліції особливого призначення.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут), визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (пункт 5); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (пункт 13).
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя).
Згідно із вимогами частин першої та другої частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя статті 14 Дисциплінарного статуту).
У відповідності до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина шоста статті 14 Дисциплінарного статуту).
Частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Щодо порядку проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, то на підстав вимог частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національній поліції України він визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до п.п. 4, 5 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Пунктом 9 розділу VI Порядку №893 встановлено, що висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Згідно з п.1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зокрема, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частиною восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з'ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів сторін та зібраних у справі доказів, суд зауважує, що оцінці підлягає не лише порядок проведення службового розслідування, а також висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Правовий висновок про це сформовано Верховним Судом в постанові від 12.07.2023 у справі № 200/3459/22.
З приводу відряджень, то особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України визначено наказом МВС України від 02.08.2017 №672 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України" (надалі - Інструкція №672)
Так, відповідно до п.2 розділу І (Загальні положення) Інструкції №672 службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.
Пунктом 1 розділу II (Направлення поліцейських у службові відрядження) Інструкції №672 передбачено, що при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов'язків (посадових інструкцій).
У наказі зазначаються пункт призначення, найменування органу поліції, у тому числі його територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення), куди відряджено працівника, строк та мета відрядження.
Зміна строків відрядження або пунктів призначення здійснюється шляхом видання нового наказу.
Згідно з наказом МВС України від 27.07.2012 №650 "Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України" наказ є основним розпорядчим документом, який видає керівник підприємства, установи, організації на основі єдиноначальності і який містить індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньо організаційної діяльності, адресовані підпорядкованим органам і працівникам.
Водночас, у статті 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення (частина перша). Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (частина друга). Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку (частина третя). Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (частина четверта). Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється (частина п'ята). Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником (частина сьома).
З наведеного слідує, що поліцейський зобов'язаний виконувати отриманий від безпосереднього чи від прямого керівника наказ доти, доки цей наказ не буде скасований посадовою (службовою) особою Національної поліції України вищого рівня.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції з 2015 року, а з квітня 2023 року на посаді заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють».
У спірних правовідносинах відповідно до Законів України "Про Національну поліцію", "Про правовий режим воєнного стану", Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, Положення про Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", затвердженого наказом Національної поліції України від 16.04.2024 № 403, бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 09.04.2024 №4477, наказу Національної поліції України від 10.04.2024 №890ДСК, з метою виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, а також для виконання бойових завдань окремих працівників полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" відряджено до Донецької області відповідно до наказів ДПОП "ОШБ "Лють", зокрема: наказом від 31.07.2024 №245ДСК - ОСОБА_1 з 31.07.2024 до 24.08.2024.
Згідно інформаційної довідки від 05.09.2024 №7696/59/14-2024 підтверджено, що позивач у період з 31.07.2024 по 24.08.2024 перебував у відрядженні.
Наказом командира зведених підрозділів ДПОП "ОШБ "Лють" від 11.04.2024 №13ВС "Про формування зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3" з числа особового складу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" сформований зведений підрозділ УПОП №3, до якого увійшов, зокрема: ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою, наданою відділом проведення спеціальних операцій УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 28.07.2024 №1746/59/14-2024/ВС, відповідно до бойового розпорядження командира зведених підрозділів ДПОП "ОШБ "Лють" від 17.07.2024 №525т/01/59/03-2024 БР, від 19.08.2024 №581т/02/59/03-2024БР, від 23.08.2024 №589т/02/03-2024БР та наказу №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних) завдань" до бойових завдань залучені наступні зазначені в рапорті поліцейські, зокрема: ОСОБА_1
26 серпня 2024 року до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону №1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», майора поліції ОСОБА_2 про те, що 23.08.2024 приблизно о 19:00 на визначеній місцевості в м.Краматорськ Донецької області окремі поліцейські УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють», зокрема, ОСОБА_1 , під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань» поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
Наказом Управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.08.2024 №452 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», що виразилося у відмові виконувати накази командира зведеного підрозділу полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють».
Поряд з цим, вказаний наказ було ухвалено за результатами розгляду рапорту заступника командира штурмового батальйону №1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », майора поліції ОСОБА_2 від 24.08.2024.
05 вересня 2024 року до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДНОГ “ОШБ “Лють» в м.Дніпро, ним доведені вимоги наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК “Про службове відрядження» до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», зокрема, до заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку майора поліції ОСОБА_1 . Після оголошення та доведення до поліцейських вимог наказу, поліцейські, в тому числі, ОСОБА_1 , повідомили, що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 ОСОБА_24 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку. У подальшому, на визначену в наказі дату, а саме 04.09.2024 вищевказані поліцейські, зокрема, позивач, до виконання наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК, не приступили.
05 вересня 2024 року до т.в.о. начальника управління - командира полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковникові поліції Дмитру Хмілю подано рапорт голови дисциплінарної комісії - старшого інспектора відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 , в якому зазначено про факт можливого вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку щодо не виконання наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК “Про службове відрядження» до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють». Враховуючи, що наказом УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 26.08.2024 №452 “Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» розпочато службове розслідування стосовно можливого вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, просить надати дозвіл на вивчення обставин вчинення можливого дисциплінарного проступку поліцейськими під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу від 26.08.2024 №452.
Наказом Управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.09.2024 №467 з метою повної та об'єктивної перевірки інформації щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», внесено зміни до наказу від 26.08.2024 №452 “Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії». Додано до списку членів дисциплінарної комісії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_26 , старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють».
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком від 09.09.2024, в якому зазначено, що 26.08.2024 до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_2 від 24.08.2024, про те, що 23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м.Краматорськ Донецької області окремі поліцейські УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють», зокрема, ОСОБА_1 , під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань» поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» відмовився від письмового ознайомлення із наказом.
У висновку також зазначено, що 05.09.2024 до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» в м.Дніпро, ним доведені вимоги наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК “Про службове відрядження» до поліцейських полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», зокрема, до заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку майораа поліції ОСОБА_1 . Після оголошення та доведення до поліцейських вимог наказу, поліцейські, зокрема, ОСОБА_1 , повідомили, що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 ОСОБА_24 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку.
З огляду на встановлення порушень службової дисципліни дисциплінарною комісією запропоновано у висновку службового розслідування відповідно до пункту І розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2018 №893, застосувати до заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 “Про застосування дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.08.2024 №302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284ДСК “Про службове відрядження», застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 173-176 том 1).
Вказане дисциплінарне стягнення було реалізовано шляхом видання наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1432 о/с “По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції (а.с. 185 том 1).
Водночас, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що на виконання вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 №305ДСК/ВС особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") прибув у визначене місце о 20:00 (у тому числі, ОСОБА_1 ).
В цей час т.в.о. командира штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") ОСОБА_2 довів до присутніх вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань) ".
Відповідно до акту від 30.08.2024 №1793/59/14/-2024 "Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 №302ДСК/ВС" зафіксовано, що, зокрема, ОСОБА_1 відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
Вказані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор, про що також було зазначено у висновку службового розслідування.
З наданого до суду відеозапису “ 0000000_00000020240823200152_0027» встановлено, що т.в.о. командира штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_2 представляється та представляє інших осіб, присутніх під час доведення вимог наказу, зачитує наказ від 23.08.2024 №302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань».
При цьому, на відеозаписі чутно сторонні розмови, сміх, гучні викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу, у зв'язку із недостатнім освітленням неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог наказу.
З вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 доводить перелік осіб, які залучаються до виконання вимог наказу від 23.08.2024 №302ДСК/ВС "Про виконання бойових (спеціальних завдань)", зокрема: заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку майора поліції ОСОБА_1 .
Надалі, ОСОБА_2 продовжує доводити вимоги наказу, при цьому чути сторонні звуки, викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу.
Зі змісту відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 завершує доведення вимог наказу. Проведення обстеження начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" та керівником зведеної медичної госпітальної групи на відеозаписі не відображено. При цьому, факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі, відсутній.
Також, за висновком службового розслідування, з метою повноти та об'єктивності проведення службового розслідування, дисциплінарною комісію досліджені відеозаписи з портативного відеореєстратора, в якому міститься інформація про те, що 02.09.2024 доведені вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 02.09.2024 №284ДСК/ВС "Про службове відрядження", зокрема, до позивача.
У ході службового розслідування опитаний ОСОБА_2 , який пояснив, що здійснює керівництво штурмовим батальйоном №1 ("Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють". 23 серпня 2024 року приблизно о 20:00, на визначеній місцевості в м.Краматорськ Донецької області ним ( ОСОБА_2 ) до поліцейських роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 "), а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 доведено наказ №302ДСК/ВС у присутності начальника відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" майора поліції Вітковського Артема Володимировича, т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" капітана поліції ОСОБА_28 , головного інспектора відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" капітана поліції Бринюка Івана Олексійовича, начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковника поліції ОСОБА_29 та керівника госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ капітана медичної служби ОСОБА_23 .
ОСОБА_2 вказує, що під час доведення вимог зазначеного наказу, особовий склад роти №3 штурмового батальйону №1 (" ІНФОРМАЦІЯ_2 ") полку УПОП №3 ДПОП "ОШБ "Лють" поводив себе нестримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Жоден поліцейський зазначеного підрозділу не виконував його ( ОСОБА_2 ) накази та накази ОСОБА_3 щодо дотримання дисципліни під час доведення наказу №302ДСК/ВС, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії, направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому його ( ОСОБА_2 ) перебити під час доведення наказу та навмисно заважали вказаній процедурі. Керівник госпітальної групи зведеного загону НГУ доповів, що поліцейські, які зазначені в наказі протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не мають. Присутній при доведенні бойового наказу керівник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" зазначив, що у вищевказаних працівників психоемоційний стан не перешкоджає виконанню бойових завдань. Дані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор. Він ( ОСОБА_2 ) зазначає, що ОСОБА_3 та підпорядкований йому зазначений особовий склад станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу №302ДСК/ВС не приступили.
Опитаний заступник командира штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» підполковник поліції ОСОБА_30 пояснив, що він ( ОСОБА_31 ) здійснює керівництво штурмовим батальйоном № 1 (“Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють». 23 серпня 2024 року приблизно о 20:00, на визначеній місцевості у м. Краматорськ Донецької області ОСОБА_2 до поліцейських роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , було доведено вимоги наказу № 302ДСК/ВС у його ( ОСОБА_32 ) присутності та у присутності ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_33 , ОСОБА_29 ОСОБА_23 . Під час доведення вимог зазначеного наказу, особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» поводив себе не стримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Жоден поліцейський зазначеного підрозділу не виконував накази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо дотримання дисципліни під час доведення вимог наказу № 302ДСК/ВС, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому перебити ОСОБА_2 під час доведення наказу та навмисно заважали вказаній процедурі. Керівник госпітальної групи зведеного загону НГУ доповів, що поліцейські, які зазначені в наказі протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не мають. Присутній при доведенні бойового наказу начальник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП “ОШБ “Лють» зазначив, що у вищезазначених працівників психоемоційний стан не перешкоджає виконанню бойових завдань. Вказані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор. Також він ( ОСОБА_31 ) вказує, що ОСОБА_3 та підпорядкований йому зазначений особовий склад станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу № 302 ДСК/ВС не приступили.
Опитаний ОСОБА_34 пояснив, що 23.08.2024 приблизно о 20:00, на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області майором ОСОБА_2 до поліцейських роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , було доведено вимоги наказу № 302ДСК/ВС у його ( ОСОБА_33 ) присутності та у присутності ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_23 . Під час доведення вимог зазначеного наказу, особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») поводив себе не стримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Жоден поліцейський зазначеного підрозділу не виконував накази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо дотримання дисципліни під час доведення наказу № 302ДСК/ВС, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому перебити ОСОБА_2 під час доведення наказу та навмисно заважали вказаній процедурі. Керівник госпітальної групи зведеного загону НГУ доповів, що поліцейські, які зазначені в наказі протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не мають. Присутній при доведенні бойового наказу начальник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП “ОШБ “Лють» зазначив, що у вищезазначених працівників психоемоційний стан не перешкоджає виконанню бойових завдань. Вказані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор. Також він ( ОСОБА_34 ) вказує, що ОСОБА_3 та підпорядкований йому особовий склад станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу № 302 ДСК/ВС не приступили.
Опитаний ОСОБА_28 надав аналогічні покази відображенні у поясненні ОСОБА_35 .
В ході службового розслідування опитаний ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно перебуває на посаді заступника командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють». З квітня 2024 року він перебував у відрядженні у Донецькій області де виконував вимоги бойових розпоряджень. З 20.08.2024 він ( ОСОБА_3 ) тимчасово виконував обов'язки командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють». Близько 17:30 23.08.2024 до нього ( ОСОБА_3 ) зателефонував ОСОБА_31 та сказав, що усім командирам роти штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» необхідно прибути до штабу. Прибувши до штабу, там вже знаходилися командири інших рот, а також працівник моніторингу ДПОП “ОШБ “Лють» та невідомий йому ( ОСОБА_3 ) чоловік, який проводив відеофіксацію на портативну камеру. Його ( ОСОБА_3 ) ознайомили з письмовим наказом про те, що він ( ОСОБА_3 ) повинен о 20:00 23.08.2023 зібрати особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» в парку для ознайомлення з вимогами наказу про виконання бойових завдань. Прибувши о 20:00 за вказаною адресою, він ( ОСОБА_3 ) перевірив підлеглий особовий склад та доповів про це командиру штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» ОСОБА_2 . ОСОБА_2 розпочав доведення вимог бойового наказу, ігноруючи те, що поблизу особового складу проходили цивільні та інші сторонні особи. Доводив вимоги наказу дуже тихо так, що особовий склад, який був присутній не чув вимог наказу. Особовий склад неодноразово просив ОСОБА_2 читати голосніше. В момент доведення наказу сторонні особи, які проходили поруч часто викрикували “Слава Україні!» та інші гасла. Після доведення наказу ОСОБА_2 повідомив, що вимоги наказу були доведені та надав вказівку розходитись. В подальшому близько 21:10 23.08.2024, до нього ( ОСОБА_3 ) зателефонував ОСОБА_31 та сказав, що йому ( ОСОБА_3 ) необхідно прибути до штабу. Прибувши на місце, там вже знаходилися т.в.о. командира роти №2 штурмового батальйону № 1(“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» ОСОБА_36 та т. в. о. командира роти № 5 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» ОСОБА_37 . Всім присутнім було повідомлено, що з 13:00 24.08.2024 усьому особовому складу необхідно вибути до м. Дніпро. Після цього він ( ОСОБА_3 ) зателефонував до командирів взводів та повідомив їм вказівку керівництва. 24.08.2024 особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» у повному складі вибув у м. Дніпро. Додав, що особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» ніколи не відмовлявся від виконання вимог бойових розпоряджень та наказів командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють». Від виконання вимог наказу 23.08.2024 також ніхто не відмовлявся. Особовому складу роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» не пропонувалося ознайомитися із текстом наказу ні під час доведення ні в подальшому, про можливість ознайомлення із текстом наказу нікому не говорилось. Також вказав, що наказ про виконання бойового (спеціального) завдання та наказ про виїзд з Донецької області суперечили один одному, так як згідно вимог наказу про виконання бойових (спеціальних) завдань поліцейські повинні до 21:00 24.08.2024 зайняти визначені позиції та замінити суміжні сили, а в подальшому, за наказом необхідно до 13:00 24.08.2024 виїхати з Донецької області до м. Дніпро. Вони запитали керівництво штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють», чи потрібно виконувати вимоги попереднього наказу про виконання бойових (спеціальних) завдань. Поліцейським було повідомлено, що до 13:00 24.08.2024 особовий склад повинен виїхати до м. Дніпро та що вже не потрібно виконувати вимоги бойового наказу. 02 вересня 2024 року приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» в м. Дніпро, йому ( ОСОБА_3 ) у присутності співробітників відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» доведено вимоги наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 № 284ДСК до поліцейських УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють». Так, після доведення до поліцейських вимог вказаного наказу, він ( ОСОБА_3 ) повідомив, що готовий до виконання вимог наказу, однак запитав, коли закінчиться проведення службового розслідування відносно командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» майора поліції ОСОБА_24 , а також він ( ОСОБА_3 ), запитав коли буде відсторонене керівництво штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють», тому як особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» виявляє недовіру керівництву штурмового батальйону № 1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють», через те, що не виконують свої обов'язки як командири та не працюють у напрямку збереження життя та здоров'я особового складу батальйону, доводять до відома особового складу неправдиву інформацію щодо бойових позицій, перебування ворога на позиціях та інше. Відповіді на запитання він ( ОСОБА_3 ) не отримав. Також він ( ОСОБА_3 ) повідомив, що зможе поїхати у відрядження до зони бойових дій після того, як пройде медичне обстеження, тому як останнім часом у нього критичне погіршення здоров'я. Ніхто з присутніх поліцейських не відмовився від вимог наказу про відрядження. Також зазначив, що під час доведення наказу нам не повідомлялися місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також коли необхідно отримати зброю та на якому транспорті особовий склад поїде до Донецької області.
У висновку службового розслідування зазначено, що опитаний ОСОБА_27 надав пояснення, згідно з якими 23.08.2024 він ( ОСОБА_27 ) перебував у складі свого підрозділу, а саме роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» у Донецькій області на підставі наказу про відрядження, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Так, близько 15:00 т.в.о командира роти ОСОБА_3 дав команду особовому складу прибути до громадського місця, парку. Прибувши близько 16:00 до вказаного місця, присутні поліцейські за командою провели шикування та очікували на подальші вказівки. Вказує, що зрозуміти, що саме за документ читав командир штурмового батальйону № НОМЕР_4 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» поліцейським не вдалося. Приблизно через пів години поліцейським дали команду на виїзд до пункту постійної дислокації у м. Дніпро. Особисто ОСОБА_27 вимоги будь-якого наказу не доводились, від виконання будь-яких наказів він не відмовлявся. Також стверджує, що 02.09.2024 приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку управління поліції особливого призначення №3 ДПОП “ОШБ “Лють» в м. Дніпро, ОСОБА_27 у присутності співробітників відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» доведено вимоги наказу від 02.09.2024 №284ДСК, а також іншим поліцейським роти. Згідно вимог вказаного наказу ОСОБА_27 повинен виїхати у відрядження до Донецької області та прибути 04.09.2024 до м.Краматорськ. Так, після доведення вимог наказу, він ( ОСОБА_27 ) повідомив, що готовий до виконання вимог наказу, однак запитав, коли закінчиться проведення службового розслідування відносно командира роти ОСОБА_24 , а також запитав, коли буде відсторонене керівництво штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», так як особовий склад роти не довіряє керівництву штурмового батальйону, які не виконують свої обов'язки, як командири, та не працюють у напрямку збереження життя та здоров'я особового складу батальйону, доводять до відома особового складу неправдиву інформацію щодо бойових позицій, перебування ворога на позиціях та інше, однак відповіді на запитання не отримав. Ніхто з присутніх не відмовився від вимог наказу про відрядження. Також зазначає, що під час доведення наказу не повідомлялись місця дислокації та розміщення для подальшого проживання, а також час отримання зброї та транспорт для переміщення до АДРЕСА_3 .
Вказано, що опитані ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 надали аналогічні відомості, викладені у поясненні ОСОБА_27 .
Окрім того, в ході дисциплінарного розслідування було проаналізовано також посадові інструкції, зокрема, за посадою заступника командира взводу №3 роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють».
Отже, дисциплінарною комісією встановлено, що, зокрема, у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 № 284ДСК та в обговоренні цього наказу, що є вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків та грубим порушенням службової дисципліни.
Проте, з вказаними висновками дисциплінарної комісії колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
Як вбачається з наявних в матеріалах службового розслідування пояснень заступника командира штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора поліції ОСОБА_2 , під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань», поліцейські поводили себе нестримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Серед зазначених поліцейських був позивач.
Відповідно до рапорту заступника командира штурмового батальйону майора поліції ОСОБА_2 , під час доведення вимог наказу особовий склад роти поводив себе нестримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях. Жоден поліцейський не виконував накази майора ОСОБА_38 та капітана ОСОБА_39 щодо дотримання дисципліни, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії, направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому перебити майора, навмисно заважали вказаній процедурі. Також, особовий склад відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом та станом на 12:00 24.08.2024 до виконання наказу не приступив.
Рапортом начальник відділу моніторингу УПОП №3ДПОП “ОШБ “Лють» майор поліції ОСОБА_40 повністю підтвердив слова, вказані в рапорті майора
ОСОБА_41 зв'язку з викладеним колегія суддів наголошує на тому, що з матеріалів розслідування неможливо встановити вину позивача та що він безпосередньо говорить, оскільки всі рапорти та пояснення присутніх при оголошенні наказу, свідчать про загальну картину поведінки особового складу, конкретні винні особи не зазначені.
Водночас, у висновку службового розслідування чітко зазначено, що з дослідженого дисциплінарною комісію відеозапису "0000000_00000020240823200152_0027" з портативного відеореєстратора, на зображенні №1 у зв'язку із недостатнім освітленням, неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог наказу №302ДСК/ВС; на зображенні №2 через недостатнє освітлення неможливо ідентифікувати особу, яка гучно викрикує та перешкоджає доведенню вимог наказу №302ДСК/ВС; проведення обстеження начальником відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП "ОШБ "Лють" та керівником зведеної медичної госпітальної групи на відеозаписі не відображено; факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі, відсутній.
Крім того, за доводами позивача та допитаних в вході службового розслідування осіб, оголошення наказу здійснювалося в парку, де були присутні сторонні особи, які теж могли заважати. З наданого відеозапису також не зрозуміло, хто саме заважав ознайомленню з наказом, вказана дія здійснювалася в темряві, відеореєстратор був направлений тільки на майора ОСОБА_42 , особового складу на запису не видно.
Матеріали службового розслідування не містять доказів про те, що саме позивач перешкоджав доведенню вимог наказу №302ДСК/ВС, обговорював наказ №302ДСК/ВС та відмовився його виконувати.
У своїх письмових поясненнях від 27.08.2025 (а.с. 197-199 том 2) позивач чітко зазначає, що від виконання бойового наказу не відмовлявся, в той час як пропозиції про ознайомлення особисто із вимогами наказу не надходило.
Враховуючи те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України), колегія суддів не вважає доведеною відповідачем скоєння позивачем інкримінованого правопорушення.
Поряд з цим, оцінюючи сам зміст наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ НПУ “Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС “Про виконання бойових (спеціальних) завдань», колегія суддів наводить наступне.
Так, згідно змісту наказу №302ДСК/ВС вбачається, що було наказано саме т.в.о. командиру роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 здійснити ряд дій, зокрема:
1) забезпечити взаємодію з командирами підрозділів щодо спільного виконання бойових (спеціальних) завдань;
2) провести рекогнасцировку місцевості, дорозвідку районів майбутнього виконання завдань поблизу лінії зіткнення;
3) не пізніше 21:00 24.08.2024 силами підпорядкового особового складу прийняти під контроль та утримувати певні рубежі, з ціллю виявлення, знищення, блокування сил противник;
4) організувати та почати роботи щодо облаштування позицій, які будуть взяті під контроль особовим складом підпорядкованих підрозділів, стійко утримувати позиції, не допускати просування сил противника;
5) створити своїм рішенням розподіл груп контролю та закріплення відповідно до виконання поставленого завдання та оперативної обстановки, старших груп призначити найбільш підготовлених поліцейських. Загальне керування та координацію дій групами на КСП роти своїм рішенням покласти на визначених найбільш підготовлених працівників. Включити до складу груп наступних поліцейських, зокрема, майор ОСОБА_1 , заступник командира взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ») зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють».
Тобто, вказаний наказ не містив жодних вказівок зобов'язального характеру по відношенню до ОСОБА_1 , ним було віддано наказ т.в.о. командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ») зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» капітану поліції ОСОБА_43 створити своїм рішенням розподіл груп контролю та закріпити відповідно до виконання поставленого завдання та оперативної обстановки, включити до складу груп поліцейських: зокрема, майора ОСОБА_1 .
Відтак, для виконання наказу №302ДСК/ВС мали передувати відповідні дії інших осіб, тобто його реалізація стосується виконання розпланованого бойового завдання за командуванням іншої особи.
Також за змістом письмових пояснень заступника командира роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 випливає, що близько 21:10 23.08.2024, до ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_31 та сказав, що необхідно прибути до штабу, де було повідомлено, що з 13:00 24.08.2024 усьому особовому складу необхідно вибути до м.Дніпро. ОСОБА_3 пояснив, що наказ №302ДСК/ВС суперечив іншому наказу про виїзд до 13:00 24.08.2024 особового складу роти №3 штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ “Лють» до міста Дніпро.
Також слід зауважити, що службовим розслідуванням не було встановлено яким чином відмова позивача від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ НПУ “Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС, призвела до невиконання наказу від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС безпосередньо позивачем.
Разом з тим, зміст наказу № 302ДСК/ВС викладено таким чином, що хоча він, як вказувалося вище, не був відданий напряму позивачу, проте позивач мав бути включений до складу групи контролю та закріплення за наказом (рішенням) свого безпосереднього командира, що передбачає необхідність вчинення дій і видання відповідного наказу саме ОСОБА_3 .
При цьому, пояснення ОСОБА_3 надані в ході службового розслідування не підтверджують вчинення дій щодо організації виконання наказу № 302ДСК/ВС, адже через декілька годин після зачитування вказаного наказу особовому складу, ОСОБА_3 отримав наказ разом з особовим складом вибути з 13:00 24.08.2024 до ППД у місті Дніпро.
Наслідками розгляду цієї справи підтверджено присутність позивача при оголошенні змісту наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024 № 302 ДСК/В та вказана обставина сторонами у справі не заперечується.
Згідно акту від 30.08.2024 № 1793/59/14/-2024 “Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС зазначалося про відмову позивача від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.
При цьому, слід зауважити, що позивач не заперечує свою присутність при його зачитуванні (доведенні).
Натомість, в ході розгляду справи не встановлено того, що в момент оголошення наказу № 302ДСК/ВС пролунала пропозиція підтвердити письмово ознайомлення з його змістом особовому складу, в тому числі, що така пропозиція була також спрямована позивачу.
Що стосується самої відмови позивача від письмового підтвердження ознайомлення з наказом № 302ДСК/ВС, то відповідач виходив з того, що вона мала місце під час оголошення зазначеного вище наказу саме 23.08.2024 приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області.
Разом з тим, відповідач не заперечував, що факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ, на відеозаписі відсутній. Зазначене цілком відповідає змісту доказу, наданого до суду відповідачем, а саме відеозапису 0000000_00000020240823200152_0027, яким не зафіксовано відмову позивача від виконання наказу.
Таким чином, в чому саме виразилося порушення позивачем приписів наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ НПУ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС а ні службовим розслідуванням, а ні особою, яка вирішувала питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, встановлено не було.
Виходячи з приведеного колегія суддів вважає недоведеним факт порушення позивачем службової дисципліни, яке виразилось у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу.
Доводи апеляційної скарги відповідача з даного приводу не спростовують висновки суду першої інстанції та неведені вище у даній постанови підсумки.
Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог наказу від 02.09.2024р. № 284 ДСК «Про службове відрядження» та його обговорення колегія суддів зазначає, що вони грунтувалися на тому, що відповідно до ч.7 ст. 14 Дисциплінарного статуту за фактом невиконання вимог наказу від 02.09.2024р. № 284 ДСК про відрядження потрібно було розпочати нове службове розслідування, оскільки така підстава не існувала на час видання наказу від 26.08.2024 № 452 про проведення службового розслідування.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни, окремими поліцейськими полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилось у невиконанні вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» невиконання вимог наказу від 02.09.2024р. № 284 ДСК фактично не повинні були досліджуватися, оскільки не були охоплені метою проведення службового розслідування.
Між тим колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції частково не погоджується, виходячи з наступного.
Так, за приписами частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
В той же час Законом України від 15 березня 2022 року за № 2123-IX внесено зміни до Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції під час дії воєнного стану та доповнено статтею 26, що врегульовує особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, у відповідності до частини четвертої статі 26 Дисциплінарного статуту якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.
Виходячи з приведеного вище, та враховуючи те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності під час дії воєнного стану, то приписи частини четвертої статті 26 Дисциплінарного статуту є спеціальними по відношенню до положень частини сьомої статті 14 та вказують на те, що якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування, а отже в ході нового розслідування має бути надана оцінка всім дисциплінарним проступкам поліцейського.
При цьому, зі змісту висновку службового розслідування випливає, що обставини виконання наказу від 02.09.2024 р. позивачем були перевірені в ході службового розслідування, а тому висновки суду першої інстанції про допущення відповідачем при проведенні службового розслідування вищенаведених процедурних порушень, колегія суддів вважає помилковими.
В той же час колегія суддів не погоджується з висновками службового розслідування про те, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у не виконанні вимог наказу ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК та в обговоренні цього наказу, що являється грубим порушенням службової дисципліни, виходячи з наступного.
Так, згідно змісту наказу Департаменту поліції особливого призначення “Окрема штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284ДСК “Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» вбачається, що Управлінню поліції особливого призначення №3 (Хміль Д.І.) наказано забезпечити:
1) відрядження в оперативне підпорядкування ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » із 04 вересня 2024 року до особливого розпорядження, зокрема: майора ОСОБА_1 , заступника командира взводу № 3 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ») зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють»;
2) виділити для службових автомобілів, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього наказу, пально-мастильних матеріалів згідно з нормами належності.
Тобто, вказаний наказ не містив жодних вказівок зобов'язального характеру по відношенню до ОСОБА_1 , в той же час вказаним наказом було покладено обов'язок на Управління поліції особливого призначення №3 ( ОСОБА_44 ) забезпечити відрядження поліцейських, до яких ввійшов і позивач.
Водночас, саме за невиконання наказу №284ДСК позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, однак зазначений наказ покладає саме на Управління поліції особливого призначення №3 ( ОСОБА_44 ), а не позивача, обов'язок забезпечити відрядження працівників в оперативне підпорядкування ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » із 04 вересня 2024 року до особливого розпорядження.
Між тим, за матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач вибув з іншими поліцейськими до пункту постійної дислокації в АДРЕСА_4 . В одному із приміщень пункту постійної дислокації в АДРЕСА_4 02.09.2024 проведено збір особового складу, де озвучено наказ №284ДСК.
З метою повноти та об'єктивності проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджені відеозаписи з портативного відеореєстратора, на яких міститься інформація про те, що 02.09.2024 доведені вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють» від 02.09.2024 №284ДСК/ВС “Про службове відрядження» до поліцейських, зокрема, ОСОБА_1 , які повідомили що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання свої службових обов'язків командира роти №3 штурмового батальйону №1 ОСОБА_24 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку.
Згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 в ході службового розслідування від 05.09.2024 р., позивач був готовий до виконання вимог наказу, однак за умови повернення до виконання своїх службових обов'язків командира роти ОСОБА_24 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 ) полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють», так як керівництво штурмового батальйону не виконують свої обов'язки, як командири, та не працюють у напрямку збереження життя та здоров'я особового складу батальйону, доводять до відома особового складу неправдиву інформацію щодо бойових позицій, перебування ворога на позиціях та інше.
З матеріалів службового розслідування та відеофайлу “ 000000_00000020240902145138_0049» встановлено, що позивач, як і інші поліцейські, при оголошенні наказу №284ДСК/ВС не відмовлявся від його виконання, проте зазначали про повернення командира - майора ОСОБА_45 , що було сприйнято командуванням, як обговорення цього наказу.
Водночас, на відеозапису зафіксовано, що 02.09.2024 року ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання наказу №284ДСК/ВС від 02.09.2024 р. його залучено до відрядження в оперативне підпорядкування ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » із 04 вересня 2024 року до особливого розпорядження.
Проте, ні у висновку службового розслідування ні в наказі про застосування дисциплінарного стягнення не зазначено про невиконання позивачем інших наказів про відрядження.
Виходячи з приведеного, колегія суддів зазначає, що з огляду на те, що наказ №284ДСК/ВС від 02.09.2024 р. містив вимоги до Управління поліції особливого призначення № 3, а не позивача, вчинити певні дії по забезпеченню відрядження працівників, а невиконання іншого наказу не було підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тому висновки відповідача, наведені у висновку службового розслідування про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності через невиконання ним наказу №284ДСК/ВС від 02.09.2024 р. та його обговорення є безпідставними.
Зазначені обставини свідчать про формальний підхід до проведення службового розслідування та неповноту з'ясування всіх обставин, необхідних для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Слід зазначити, що суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у не виконанні наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284ДСК “Про службове відрядження».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що службовим розслідуванням не було чітко та обґрунтовано встановлено всі обставини проступку, чи вчиняв позивач порушення службової дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини поліцейського, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що службове розслідування в частині, що стосується позивача, було проведено без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об'єктивного проведення службового розслідування, за наслідками якого можливо було б дійти висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно іншої частини вимог позову ОСОБА_1 , то апеляційна скарга відповідача не містить доводів в частині задоволення вимог позову про поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу, у зв'язку з чим та з огляду на приписи частин першої статті 308 КАС України судом апеляційної інстанції в цій частині рішення не переглядається.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача по суті спору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАСУ підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, але частково з інших мотивів та підстав, а тому частково задовольняє апеляційну скаргу відповідача та змінює частково рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав задоволення позову.
Стосовно додаткового рішення у даній справі та доводів апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення від 12 березня 2025 року, колегія суддів приводить наступне.
Так, колегією суддів встановлено, що після ухвалення остаточного рішення у даній справі, а саме, 05 березня 2025 року, до суду першої інстанції від представника позивача - адвоката Шевченко Дар'ї Станіславівни 11 березня 2025 року надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 20 000 грн.
Додатковим рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 520/29877/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
В іншій частині вимог - відмовлено.
Задовольняючи частково вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції, зокрема, сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме 20000,00 грн. в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною, у зв'язку з чим, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 8 800,00 грн.
На апеляційну скаргу відповідача в частині доводів, які стосуються додаткового рішення, позивачем надано відзив, в якому останній просить залишити вказане рішення без змін.
Отже, переглядаючи додаткове рішення у справі № 520/29877/24, колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частиною першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Приписи частини дев'ятої статті 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Так, пунктами 1, 2, 4 частини дев'ятої статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 у справі № 640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).
На підтвердження понесених витрат у справі до заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача подано: копію ордера на надання правничої допомоги серії АХ №1216780, копію Договору про надання правової допомоги №б/н від 10.10.2024, Акт приймання наданих послуг по справі №520/29877/24 від 10.03.2025, копію рішення Національної асоціації адвокатів України про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару №13/1/7 від 21.07.2021, копію платіжних інструкцій №1734547389 від 27.10.2024, №1735207837 від 28.10.2024.
Відповідно до наявних матеріалів справи, згідно з Договором про надання правничої допомоги № б/н від 03.02.2024, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Шевченко Дар'єю Станіславівною, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №2052 від 07.12.2016, виданого Радою адвокатів Харківської області, останній зобов'язується надавати клієнту за винагороду юридичні послуги з представництва його (клієнта) прав та законних інтересів у взаємовідносинах із всіма органами державної і судової влади України, а клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти надані послуги та сплатити за них винагороду (гонорар) на умовах і в розмірі, обумовлених даним Договором.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору клієнт зобов'язується сплатити адвокату за надання правової допомоги, передбаченої п.1 даного Договору винагороду (гонорар) у розмірі та порядку, що визначено в додатковій угоді до даного договору. Сторони визначили гонорар адвоката в розмірі 20000 грн. за судове провадження в суді першої інстанції щодо оскарження наказу про звільнення.
Відповідно до пункту 3.4 Договору про надання правової допомоги №б/н від 10.10.2024 клієнт сплачує вказані в п. 3.1 грошові кошти протягом 5 днів з дня підписання акту наданих послуг.
Згідно Акту приймання наданих послуг по справі №520/29877/24 від 10.03.2025, адвокатом надані наступні види правничої допомоги:
1. Укладення договору, встановлення обставин справи, аналіз нормативних та законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, проведення консультації з правових питань, формування стратегії та тактики захисту порушених прав - 2 год.;
2. Формування та подання заяв, клопотань, скарг, адвокатських запитів, формування проектів документів, в тому числі: поштові витрати, витрати на копіювання та друк, транспортні витрати (ПММ), спожиті комунальні послуги: Адвокатський запит №1 від 28.10.2024; Адвокатський запит №2 від 28.10.2024; Скарга №3 від 18.11.2024 - 3 год.;
3. Формування та подання процесуальних заяв, заяв по суті справи, інших клопотань, заяв, скарг у межах судового розгляду справи №520/29877/24 у суді першої інстанції: позовна заява від 28.10.2024, заява про залучення третьої особи, клопотання про витребування доказів, клопотання про загальне провадження, відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі №5 від 08.12.2024, заява про ознайомлення із матеріалами справи №№6 від 08.12.2024, клопотання про витребування доказів №11 від 19.12.2024, додаткові пояснення №13 від 31.01.2025, клопотання про застосування заходів процесуального примусу №14 від 01.02.2025 - 20 год.
Загальний час роботи адвоката складає 25 годин. Загальна вартість - 20000,00 грн..
Таким чином, загальний розмір наданих послуг з правової допомоги складав 20 000,00 грн, який згідно із платіжними інструкціями від 27.10.2024 та 28.10.2024 (а.с. 46, 47 том 3) було сплачено позивачем його представнику.
Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 8 800,00 грн, суд першої інстанції виходив з критерію не співмірності із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
З приведеними висновками колегія суддів погоджується, проте вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань слід зменшити до 7 000,00 грн, виходячи з наступного.
Так, вказана справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, апеляційний суд враховує те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення та характером спору, позовними вимогами та обсягом досліджуваних доказів відноситься до справ незначної складності (пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України). В той же час, адміністративні справи такої категорії являються досить поширеними у судовій практиці, із уже сформованими правовими позиціями у подібних правовідносинах. Тому підготовка позовної заяви по суті у даній справі вимагала не надмірного і не значного обсягу юридичної (правової) роботи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів враховує, що обсяг і розмір витрат щодо надання правничої (правової) допомоги позивачу в акті виконаних робіт (наданих послуг) не є деталізованими щодо обсягу наданих конкретних послуг, виконаних робіт, затраченого часу.
Так, в межах даної справи досліджувалось питання визнання протиправним та скасування пункт 8 наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 №252 “Про застосування дисциплінарних стягнень», визнання протиправним та скасування наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1432 о/с “По особовому складу», поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Даний адміністративний позов був розглянутий у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Разом із тим, як вірно зауважено судом першої існтанції, послуга як "Формування та подання заяв, клопотань, скарг, адвокатських запитів, формування проектів документів, в тому числі: поштові витрати, витрати на копіювання та друк, транспортні витрати (ПММ), спожиті комунальні послуги: Адвокатський запит №1 від 28.10.2024; Адвокатський запит №2 від 28.10.2024; Скарга №3 від 18.11.2024 - 3 год.", фактично є складовою послуг із встановлення обставин справи, аналіз нормативних та законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, проведення консультації з правових питань, формування стратегії та тактики захисту порушених прав, а тому окремо не підлягає врахуванню до витрат на правничу допомогу.
Між тим, колегія суддів погоджується, що представником позивача були складені та подані наступні процесуальні заяви, заяви по суті справи, скарги у межах судового розгляду справи №520/29877/24: позовна заява від 28.10.2024, заява про залучення третьої особи, клопотання про витребування доказів, клопотання про загальне провадження, відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі №5 від 08.12.2024, заява про ознайомлення із матеріалами справи №№6 від 08.12.2024, клопотання про витребування доказів №11 від 19.12.2024, додаткові пояснення №13 від 31.01.2025, клопотання про застосування заходів процесуального примусу №14 від 01.02.2025.
Водночас, заява про залучення третьої особи, клопотання про витребування доказів, клопотання про загальне провадження, заява про ознайомлення із матеріалами справи №№6 від 08.12.2024, клопотання про витребування доказів №11 від 19.12.2024 містять ознаки типових клопотань та заяв, відтак не потребують значного часу на їх складання.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що сума на професійну правничу допомогу є не співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме 20000,00 грн. є достатньо завищеною, реальний обсяг яких з огляду на отримані у справі докази та вчинені дії, на переконання колегії суддів, з урахуванням даної категорії справ, становить не більше 7 000,00 гривень.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, на переконання апеляційного суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції необхідно зменшити до 7 000,00 гривень.
За таких обставин додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 800,00 грн.
Відповідно до положень частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування додаткового рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат по оплаті правової допомоги в сумі 1800 грн.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частинами першою, другою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 по справі № 520/29877/24 - частково змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від від 05.03.2025 по справі № 520/29877/24 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 520/29877/24 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 520/29877/24 - скасувати в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу у розмірі 1 800,00 грн.
Прийняти нову постанову, якою у вказаній частині заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 520/29877/24 - залишити без задоволення.
В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 520/29877/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова