31 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/9390/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також -позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі також - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, яка полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів);
- зобов'язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів), та здійснити виплату індексації з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, яка полягає у невиплаті позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.07.2022 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3806 гривень 44 копійки в місяць за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату індексації різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при виключенні із списків, відповідач не провів з позивачем повний розрахунок по грошовому забезпеченню, а саме: не виплатив індексацію грошового забезпечення за спірний період, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та інші виплати.
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для нарахування та виплати спірної індексації відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до витягу з наказу командира ГУ ДСНС у Чернігівській області від 16.07.2025 №358, позивач проходив службу та звільнений і виключений зі списків особового складу з 16.07.2025.
Відповідно до довідки відповідача від 09.09.2025 №187, позивачу у період з січня 2016 року по жовтень 2016 року індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась та виплачувалась з базового місяця вересень 2013 року, січень 2017 року, з листопада 2016 року серпень 2019 року не нараховувалась та не виплачувалась, з вересня 2019 року по липень 2022 року індексація нарахована та виплачена з базового місяця березень 2018 року.
Листом від 07.08.2025 відповідач повідомив позивача про нарахування індексації грошового забезпечення виходячи з базового місяця січень 2016 року.
Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Щодо правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, суд зазначає таке.
Так, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабміну України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, які здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Важливим моментом у розгляді даної справи є визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до п. 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - Постанова №1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294, вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Разом з цим, суд зазначає, що на момент розгляду даної справи позивачу не здійснено нарахування та виплату суми індексації грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця «січня 2008 року».
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №140/2006/19 та від 21.01.2021 у справі № 160/35/20.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідно до вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, оскільки збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстави вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.02.2023 у справі №200/6705/21.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 до 28.02.2018.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації), відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням суми фіксованої індексації 3086,44 грн.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, як «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають установленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року установлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
В абзацах третьому-шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (у редакції чинній в оспорюваному періоді) передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою установлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на викладене, у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації у період з 01.03.2018 по 18.07.2022.
Таким чином, вказані обставини є спірними в цій справі.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, для правильного застосування абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, суд повинен установити:
1) розмір підвищення доходу позивач в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
При визначенні розміру грошового забезпечення ураховуються його складові, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивача індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як зазначалось вище, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 9123,89 грн, а у березні 2018 року - 9780,60 грн, що підтверджується листом відповідача від 07.09.2025 (а.с.10).
Отже, грошовий дохід позивача в березні 2018 року, у порівнянні з лютим 2018 року, збільшився на 656,71 грн (9123,89 грн - 9780,60 грн).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
Отже, сума індексації за березень 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 656,71 грн = 3086,44 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації, з урахуванням абзацу третього, четвертого пункту 5 Порядку №1078, мала виплачуватися позивачу у розмірі 3086,44 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078.
Щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року та з вересня 2019 року по липень 2022 року, суд приймає до уваги факт виплати індексації у зазначений період, проте враховує той факт, що індексація виплачена у неналежному розмірі.
Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із встановленням базового місяця - січень 2008 року, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 а період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення розмірі 3086,44 грн за період з 01.03.2018 по 18.07.2022 включно, відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та врахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області просп. Миру, 190А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14037 код ЄДРПУО 38590042.
Повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко