03 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 640/18135/19
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "ТЕРРАКОТА" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним рішення ,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправними та скасувати:
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2019 № 41/1009/ш.5/2019;
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2019 № 42/1009/ш.5/2019;
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2019 № 43/1009/ш.5/2019;
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2019 № 44/1009/ш.5/2019;
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2019 № 45/1009/ш.5/2019;
- постанову по справі про адміністративні правопорушення від 05.09.2019 № 85/1009/ш.5/2019;
- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.08.2019 щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації;
- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.08.2019 щодо оформлення виконавчої документації;
- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.08.2019 щодо забезпечення здійснення технічного нагляду;
- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.08.2019 щодо забезпечення здійснення авторського нагляду;
- рішення від 23.08.2019 № 17 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI)».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проведення перевірки позивач не отримував жодного направлення на проведення перевірки відносно нього. Також вказав, що перевірка здійснювалась без участі суб'єкта містобудування. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем здійснювалось дві послідовні перевірки з перебігом строку у 8 днів з одних і тих самих підстав. Також позивач вважає, що перевірка здійснювалась з підстав не передбачених Порядком № 553, а акт перевірки складено не в останній день перевірки, а на третій день перевірки. Крім того, позивач стверджує, що порушення, які вказані в оскаржуваних постановах містять декларативний характер та не можуть відноситись до компетенції позивача. Позивач також вказує, на відсутність складу правопорушення у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим просив задовольнити позов.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та зазначає про безпідставність позовних вимог. Відповідач вказав, що за результатами позапланової перевірки на об'єкті будівництва: «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну Івано-Франківської області», встановлено наявність ряду порушень вимог законодавства, що зафіксовані в акті перевірки від 23.08.2019. Відповідач зазначив, що у зареєстрованому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 01.08.2019 за № ІФ 061192131646 наведено недостовірні дані, а саме: техніко-економічні показники у проекті не узгоджуються із показниками у повідомленні (загальна площа будівлі по проекту 1864 кв.м., в повідомленні 2050 кв.м); дата видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки у повідомленні - 26.07.2019 не узгоджується із фактичною датою їх видачі - 21.06.2019. Крім того, головними інспекторами будівельного нагляду встановлено, що замовником не забезпечено ведення на об'єкті авторського та технічного нагляду. Окрім того, в ході перевірки встановлено, що об'єкт збудовано та має місце експлуатація об'єкта без зареєстрованої декларації, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI. Таким чином, відповідач вважає, що притягнення позивача до визначеної законом відповідальності є правомірним, обґрунтованим і здійсненим у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, чинним на момент проведення перевірки. Також відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неотримання направлення на проведення позапланової перевірки та неознайомлення його з результатами перевірки та оскаржуваними рішеннями, що спростовується відповідними доказами по справі. Крім того, відповідач повідомив, що керівник ТОВ ТВФ «Терракота» брав участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, разом із ним на розгляді був присутній також ФОП ОСОБА_1 , який виконував функції проектанта, що підтверджується позначкою у постанові про накладення штрафу. У зв'язку із відмовою від отримання примірників постанови про накладення штрафу, вказані документи були направлені позивачу поштою. Таким чином, відповідач стверджує, що дії посадових осіб Управління ДАБІ в Івано-Франківській області були законними, обґрунтованими та здійсненими у межах наданих повноважень, з урахуванням встановленої процедури повідомлення і вручення документів. Також відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про нібито проведення двох послідовних перевірок з однакових підстав. Крім того, відповідач вказує на відсутність будь-яких відомостей про проведення Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області позапланової перевірки у період з 30.07.2019 до 12.08.2019 на підставі направлення від 29.07.2019 № 314/1009/m.7/2019, жодних рішень щодо позивача за цією перевіркою не винесено. Відповідач також вказав, що відсутність належного затвердження проекту є кваліфікуючою ознакою самочинного будівництва відповідно до статті 39-1 Закону № 3038-VI. Також позивач вважає аргументи позивача про те, що виявлені порушення нібито мають декларативний характер, не відносяться до його компетенції та не утворюють складу правопорушення, є безпідставними, суперечать положенням чинного законодавства і не узгоджуються з установленими фактичними обставинами справи. Враховуючи вищенаведене, відповідач заперечує проти заявлених позивачем вимог та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Рух справи у суді
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходилась адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "ТЕРРАКОТА" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним рішення, а саме постанову про накладення штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2019 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Дана справа була передана на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду, до якого вона надійшла 07.03.2025 року. Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду справу №640/18135/19 передано на розгляд головуючому судді Брезіній Т.М.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.03.2025 р. прийнято адміністративну справу до свого провадження.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 р. призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 14.08.2025 р.
В судове засідання 14.08.2025 р. сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Від представника позивача надійшло клопотання про підтримку позовних вимог та розгляду справи без його участі. Розгляд справи призначено на 22.09.2025 р.
Крім того, ухвалою суду від 15.08.2025 р. замінено відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ЄДРПОУ 37471912) на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840).
У судове засідання 22.09.2025 р. сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. У зв'язку із повторною неявкою сторін та відсутності від них клопотань щодо необхідності проведення судового засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Матеріали справи містять повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 01.08.2019 за № ІФ 061192131646. (а.с. 92-95).
Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області 29.07.2019 р. складено направлення №314/1009/m.7/2019 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області» щодо дотримання суб'єктами містобудування: замовник - ТОВ ТВФ «Терракота», проектувальник - ФОП ОСОБА_1 , підрядник - ТОВ ТВФ «Терракота», експертна організація - ТОВ «Експерт Проект Груп» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) №314-11 від 29.07.2019 року. (а.с. 11-12).
Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області 19.08.2019 р. складено направлення №345/1009/m.7/2019 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області» щодо дотримання суб'єктами містобудування: замовник - ТОВ ТВФ «Терракота», проектувальник - ФОП ОСОБА_1 , підрядник - ТОВ ТВФ «Терракота», експертна організація - ТОВ «Експерт Проект Груп» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) №345-11 від 19.08.2019 року. Направлення позивач отримав, що підтверджується підписом його представника на вказаному правленні на звороті. (а.с. 13-14, а.с. 43-44).
23.08.2019 р. Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено протоколи про порушення позивачем у сфері містобудівної діяльності. Розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 05.09.2019 р. (а.с. 16-34).
Крім того, 23.08.2019 Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено акт №345/1009/m.7/2019 за наслідок проведеної позапланової перевірки згідно направлення №345/1009/m.7/2019 від 19.08.2019 року. (а.с. 53-69).
23.08.2019 р. Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил: щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації; щодо оформлення виконавчої документації; щодо забезпечення здійснення технічного нагляду; щодо забезпечення здійснення авторського нагляду. (а.с. 82-91).
Рішенням від 23.08.2019 № 17 скасовано позивачу право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI)». (а.с. 96-97).
Вказані приписи та акт перевірки доставлено (вручено) позивачу 30.08.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відстеженням поштового відправлення. (а.с. 115-116).
05.09.2019 р. Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- № 41/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення ч. 3 ст. 11 «Про архітектурну діяльність» не забезпечено замовником здійснення авторського нагляду;
- № 42/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення ч. 2 ст. 11 «Про архітектурну діяльність» не забезпечено замовником здійснення технічного нагляду;
- № 43/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» виконавча документація не представлена;
- № 44/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація об'єкта без зареєстрованої декларації;
- № 45/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення: у зареєстрованому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 01.08.2019 за № ІФ 061192131646 наведено недостовірні дані, а саме: техніко-економічні показники у проекті не узгоджуються із показниками у повідомленні (загальна площа будівлі по проекту 1864 кв.м., в повідомленні 2050 кв.м); дата видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки у повідомленні - 26.07.2019 не узгоджується із фактичною датою їх видачі - 21.06.2019; п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466;
- № 85/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення: у зареєстрованому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 01.08.2019 за № ІФ 061192131646 наведено недостовірні дані, а саме: техніко-економічні показники у проекті не узгоджуються із показниками у повідомленні (загальна площа будівлі по проекту 1864 кв.м., в повідомленні 2050 кв.м); дата видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки у повідомленні - 26.07.2019 не узгоджується із фактичною датою їх видачі - 21.06.2019; п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466; експлуатація об'єкту без зареєстрованої декларації ч. 10 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»; виконавча документація не представлена п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; не забезпечено замовником здійснення авторського нагляду ч. 3 с. 11 «Про архітектурну діяльність»; не забезпечено замовником здійснення технічного нагляду ч. 2 ст. 11 «Про архітектурну діяльність». (а.с. 35-52).
Вказані постанови доставлено (вручено) позивачу 07.09.2019 р., що підтверджується квитанцією та відстеженням поштового відправлення. (а.с. 117-118).
Матеріали справи містять: договір на проведення авторського нагляду №03/02/2018 р. від 23.07.2019 р., укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 ; угоду від 23.07.2019 р. між позивачем та відділом капітального будівництва щодо технічного нагляду «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області». (а.с. 70-71).
До матеріалів справи додано копію робочого проекту «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області». (а.с. 73-81).
Також матеріали справи містять Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, загальною площею 1096,60 кв.м по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області. (а.с. 135).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері містобудування, містобудівної та архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 687-XIV) регламентовано, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3038-VI).
Згідно з положеннями ст. 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №553).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 3038-VI визначено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
Відповідно до норм Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №294 ) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з п. 3 Положення №294 основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду з а дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до абз. 10 та абз. 11 п. 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що 01.08.2019 р. позивачем було складено повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області» від № ІФ 061192131646. Проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_1 .
Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області 29.07.2019 р. складено направлення №314/1009/m.7/2019 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області» щодо дотримання суб'єктами містобудування: замовник - ТОВ ТВФ «Терракота», проектувальник - ФОП ОСОБА_1 , підрядник - ТОВ ТВФ «Терракота», експертна організація - ТОВ «Експерт Проект Груп» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) №314-11 від 29.07.2019 року.
Крім того, Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області 19.08.2019 р. складено направлення №345/1009/m.7/2019 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області» щодо дотримання суб'єктами містобудування: замовник - ТОВ ТВФ «Терракота», проектувальник - ФОП ОСОБА_1 , підрядник - ТОВ ТВФ «Терракота», експертна організація - ТОВ «Експерт Проект Груп» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) №345-11 від 19.08.2019 року. Направлення позивач отримав, що підтверджується підписом його представника на вказаному правленні на звороті.
Згідно наданих сторонами пояснень та наявними доказами у справі, суд встановив, що позапланова перевірка згідно направлення №314/1009/m.7/2019 від 29.07.2019 р. та на підставі наказу (розпорядження) №314-11 від 29.07.2019 р. проведена не була. Тобто, зазначений наказ та направлення на перевірку не були реалізовані. Натомість позапланова перевірка була реалізована та проведена згідно наказу (розпорядження) №345-11 від 19.08.2019 р., що підтверджується складеним актом вказаної перевірки від 23.08.2019 акт №345/1009/m.7/2019.
Крім того, аналіз наданих суду направлень на проведення перевірки свідчить, що кожне направлення на проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю стосувалося перевірки різних повідомлень про початок виконання будівельних робіт, поданих суб'єктом містобудування в різні дати. А саме, направлення від 29.07.2019 №314/1009/m.7/2019 передбачало перевірку достовірності даних, зазначених у повідомленні поданому 25.07.2019, тоді як направлення від 19.08.2019 № 345/1009/m.7/2019 стосувалося перевірки повідомлення від 01.08.2019.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено доводи позивача про те, що відповідачем здійснювалось дві послідовні перевірки з перебігом строку у 8 днів з одних і тих самих підстав.
Також судом встановлено, що згідно інформації у наявному в матеріалах справи Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 468262, керівником юридичної особи ТОВ ТВФ «Теракота» є Микитюк Михайло Богданович, який на момент здійснення контрольного заходу виконував обов'язки керівника підприємства та діяв від його імені.
Судом встановлено, що перед початком проведення відповідного заходу державного архітектурно-будівельного контролю представникам суб'єкта господарювання було пред'явлено направлення на перевірку від 19.08.2019 № 345/1009/m.7/2019. Факт ознайомлення керівника ТОВ ТВФ «Теракота» з вказаним документом підтверджується його власноручним підписом у направленні, який міститься в матеріалах справи. При цьому, позивачем не спростовано та не надано жодних доказів щодо вказаного.
Таким чином, доводи позивача про те, що ТОВ ТВФ «Теракота» не отримано направлення на перевірку є безпідставним та спростовано матеріалами справи, в той час як, наявні у справі докази свідчать, що перевірка відповідачем проводилась з дотриманням установленої законом процедури, у присутності уповноваженої особи підприємства та з належним оформленням усіх передбачених процесуальних документів.
Крім того, суд звертає увагу й на те, що ані приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попереджати суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується із обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Аналогічної правової позиції дотримався Верховний Суд в постанові від 12.02.2019 у справі № 813/578/17.
Згідно з п. 2 та п.3 ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Судом встановлено, що 23.08.2019 Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено акт №345/1009/m.7/2019 за наслідком проведеної позапланової перевірки, а також було складено протоколи про порушення позивачем у сфері містобудівної діяльності (розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 05.09.2019 р.) та складено приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил: щодо експлуатації об'єкта без зареєстрованої декларації; щодо оформлення виконавчої документації; щодо забезпечення здійснення технічного нагляду; щодо забезпечення здійснення авторського нагляду.
Крім того, рішенням від 23.08.2019 № 17 скасовано позивачу право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI)».
Вказані приписи та акт перевірки доставлено (вручено) позивачу 30.08.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відстеженням поштового відправлення.
Зі змісту акту перевірки від 23.08.2019 р. №345/1009/m.7/2019 встановлено, що у проведені заходу державного нагляду (контролю) брали участь: директор ТОВ ТВФ «Теракота» - Микитюк М.Б.; терті особи - ФОП ОСОБА_1 та директор ТОВ «ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ ГРУП» Цуканова І.М. При цьому, як вбачається із змісту опису виявлених під час перевірки порушень у ході проведення позапланової перевірки позивачем було надано для перевірки необхідні документи, включаючи проектну документацію, експертний звіт та інші матеріали, які долучені до додатків перевірки. Вказані обставини не заперечуються позивачем та не спростовано матеріалами справи.
Судом також було з'ясовано, що позивач відмовився від отримання акту перевірки, протоколів та приписів. Вказані обставини не заперечуються позивачем та не спростовано матеріалами справи.
Відповідно до абз. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244, якою затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 244) визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування від отримання документів, що є підставою для притягнення його до відповідальності (акту, протоколу, постанови та інших документів), такі документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через електронний кабінет.
Судом встановлено, що на виконання вказаної вимоги законодавства відповідачем належним чином було направило відповідні документи поштовою кореспонденцією. Так, акт перевірки, протокол та припис були складені 23.08.2019 р. та направлені 27.08.2019, оскільки дати 24 -26 серпня 2019 року припадали на вихідні (святкові) дні. Факт відправлення підтверджується квитанцією про направлення рекомендованої кореспонденції №7820321245768. Згідно наявного у матеріалах справи відстеження вказаного поштового відправлення, зазначена кореспонденція 30.08.2019 р. була вручена особисто позивачу, що підтверджує факт належного повідомлення суб'єкта містобудування про складені контролюючим органом документи.
Відповідно до абз. 4 п. 3 Порядку № 244 належним підтвердженням факту направлення документів рекомендованим листом є розрахунковий документ поштового відділення, який засвідчує оплату послуг із доставки кореспонденції. Таким чином, наявна у матеріалах справи квитанція про відправлення поштового відправлення підтверджує факт своєчасного та належного повідомлення позивача про результати проведеної перевірки.
Крім того, згідно з абз. 6 п. 3 Порядку № 244 визначено, що надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням за адресою місцезнаходження суб'єкта містобудування, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням документів незалежно від факту їх фактичного отримання. Отже, навіть у випадку відмови приймати відповідні документи особисто, відповідачем виконано свій обов'язок щодо їх направлення належним чином.
Отже, судом з'ясовано, що посилання позивача на те, що матеріали перевірки та інші документи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були отримані ним лише 06.09.2019, не відповідає дійсності, оскільки поштова кореспонденція з надісланими документами була вручена ще 30.08.2019, тобто щонайменше за три дні до розгляду справи, який відбувся 05.09.2019. Відповідно, суд встановив, що відповідачем забезпечено своєчасне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема пункту 17 Порядку № 244, і спростовує твердження позивача про порушення вказаної процедури.
05.09.2019 р. Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Судом з'ясовано, що у вказаних постановах про накладення штрафу, а саме у графі: «На підставі поданих документів і матеріалів та заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи...», зазначено - керівника ТОВ ТВФ «Теракота» Микитюка М.Б. Таким чином, факт присутності керівника підприємства та проектанта при розгляді справи зафіксовано у процесуальних документах, що спростовує твердження позивача про розгляд справи без його відома чи участі. Водночас, як повідомив відповідач, після завершення розгляду справи керівник ТОВ ТВФ «Теракота» відмовився від отримання примірників постанови про накладення штрафу, у зв'язку із чим відповідачем направило копії постанови поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Вказані постанови доставлено (вручено) позивачу 07.09.2019 р., що підтверджується квитанцією та відстеженням поштового відправлення.
Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про те, що спірна перевірка проводилася без його участі, а рішення приймалися без його відома, оскільки вказані обставини спростовуються змістом наявних у матеріалах справи доказів, що у своїй сукупності із встановленими обставинами справи свідчить, що позапланова перевірка проводилась у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Щодо доводів позивача про те, що акт за результатами позапланової перевірки було складено не в останній день перевірки, а на третій день її проведення, суд зазначає наступне.
Згідно з направленням на проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю від 19.08.2019 р. № 345/1009/т.7/2019, строк проведення перевірки визначено з 20.08.2019 по 03.09.2019. При цьому, зазначений строк встановлює граничні часові межі, впродовж яких уповноважені посадові особи мають право здійснювати контрольні дії, а не обов'язок проводити перевірку протягом усього цього періоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877- V, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 877-V), посвідчення (направлення) на проведення заходу державного контролю є чинним лише протягом зазначеного у ньому строку здійснення заходу. Тобто встановлений строк визначає період дії повноважень інспектора, протягом якого він має право розпочати, провести та завершити перевірку. При цьому закон не містить жодних вимог чи обмежень щодо обов'язковості завершення проведення перевірки саме в останній день зазначеного строку.
Крім того, згідно з абз. 10 п. 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений на строк не більше двох робочих днів за письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступника. Таким чином, зазначений у направленні період є максимальним допустимим строком, у межах якого може бути проведено перевірку, а не фіксованою тривалістю чи обов'язковим терміном її проведення.
Отже, законодавець прямо визначив лише граничні межі, протягом яких уповноважений орган має право здійснити перевірку, але не встановив вимоги щодо її проведення або складання акту саме в останній день цього строку. Відповідно, якщо фактичні дії щодо перевірки були завершені раніше - наприклад, на третій день, коли всі необхідні документи отримано, огляд об'єкта проведено, а обставини порушення зафіксовані - уповноважена особа мала повне право скласти акт перевірки саме в цей день.
Таким чином, складання акту перевірки на третій день її проведення не є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки перевірку завершено в межах передбаченого строку, а не з його перевищенням. Відповідно, доводи позивача про порушення строків проведення перевірки не мають правового значення і не впливають на правомірність дій посадових осіб відповідача та законність складеного за її результатами акту.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 208/94-ВР), суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (пункт 2 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР); експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (абзац другий пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР); незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством (пункт 5 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР); незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством (пункт 6 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР).
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення, як ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того, ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання даної вимоги Кабінетом Міністрів України прийнято постановою від 06.04.1995 № 244, якою затверджено Порядок № 244, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Так, абз. 1 п. 4 Порядку № 244 передбачено, що у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
У свою чергу, відповідно до п. 5 Порядку № 244 накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб'єкта, до службових обов'язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
05.09.2019 р. Управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області складено постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- № 41/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення ч. 3 ст. 11 «Про архітектурну діяльність» не забезпечено замовником здійснення авторського нагляду;
- № 42/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення ч. 2 ст. 11 «Про архітектурну діяльність» не забезпечено замовником здійснення технічного нагляду;
- № 43/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» виконавча документація не представлена;
- № 44/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація об'єкта без зареєстрованої декларації;
- № 45/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення: у зареєстрованому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 01.08.2019 за № ІФ 061192131646 наведено недостовірні дані, а саме: техніко-економічні показники у проекті не узгоджуються із показниками у повідомленні (загальна площа будівлі по проекту 1864 кв.м., в повідомленні 2050 кв.м); дата видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки у повідомленні - 26.07.2019 не узгоджується із фактичною датою їх видачі - 21.06.2019; п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466;
- № 85/1009/ш.5/2019 в якій встановлено порушення: у зареєстрованому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 01.08.2019 за № ІФ 061192131646 наведено недостовірні дані, а саме: техніко-економічні показники у проекті не узгоджуються із показниками у повідомленні (загальна площа будівлі по проекту 1864 кв.м., в повідомленні 2050 кв.м); дата видачі містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки у повідомленні - 26.07.2019 не узгоджується із фактичною датою їх видачі - 21.06.2019; п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466; експлуатація об'єкту без зареєстрованої декларації ч. 10 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»; виконавча документація не представлена п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; не забезпечено замовником здійснення авторського нагляду ч. 3 ст. 11 «Про архітектурну діяльність»; не забезпечено замовником здійснення технічного нагляду ч. 2 ст. 11 «Про архітектурну діяльність».
Суд звертає увагу, що позивач не надав жодного належного доказу на спростування виявлених відповідачем порушень, а доводи позову фактично зводяться виключно до формальних зауважень до порядку проведення перевірки, що не може спростовувати встановлених фактів порушення у сфері містобудівної діяльності, а отже вказує на правомірність прийнятих рішень за результатами перевірки.
Щодо доводів позивача про неправомірне скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та передчасне віднесення об'єкта до самочинного будівництва, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VІ, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний скасувати реєстрацію декларації чи право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, у випадку виявлення факту подання недостовірних даних, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. До таких підстав, зокрема, належать випадки, коли об'єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, без відповідного документа, що дає право на виконання будівельних робіт, або на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
Суд звертає увагу, що за результатами проведеної позапланової перевірки позивача було встановлено низку порушень вимог законодавства під час розроблення та затвердження проектної документації. Зокрема, як зазначено в акті, завдання на проектування не затверджене замовником, а також відсутній наказ про затвердження проектної документації, що є грубим порушенням вимог ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VІ. Вказана норма прямо визначає, що проектна документація має розроблятися з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних та будівельних норм, і обов'язково затверджується замовником. У свою чергу, відсутність належного затвердження проекту є кваліфікуючою ознакою самочинного будівництва відповідно до статті 39-1 Закону № 3038-VІ
Відповідно до постанови Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 826/1419/18 вбачається наступне: «…Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) об'єкт будується без належно затвердженого проекту з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому, під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 826/16382/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/6988/16…».
Таким чином, наявність виявлених відповідачем порушень містобудівного законодавства прямо свідчить про обґрунтованість дій щодо скасування права на початок виконання будівельних робіт. При цьому, зі змісту позову вбачається, що позивач фактично визнає, що у повідомленні на виконання будівельних робіт могли бути подані недостовірні відомості, проте позивач зводить вказані обставини на рівень технічних помилок. Однак такі пояснення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відсутність затвердженого проекту не може бути розцінено як технічна неточність, а становить істотне порушення, що безпосередньо впливає на правомірність виконання будівельних робіт. Зазначене порушення несе потенційну небезпеку для безпеки будівництва, дотримання державних будівельних норм та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, а отже, не може вважатися незначним або таким, що не має правових наслідків.
Отже, суд вважає доводи позивача про неправомірність скасування повідомлення та безпідставне віднесення об'єкта до самочинного будівництва необґрунтованими, оскільки вказані обставини спростовуються як зібраними доказами, так і приписами чинного законодавства. Виявлені відповідачем порушення підтверджують, що об'єкт «Реконструкція виробничої споруди ТОВ ТВФ «Терракота» по вул. Українська, 131 в с. Пилипи, Коломийського р-ну, Івано-Франківської області» будувався без належно затвердженої проектної документації, що саме по собі є достатньою правовою підставою для скасування права на початок виконання будівельних робіт. Таким чином, суд встановив, що дії контролюючого органу були спрямовані на забезпечення дотримання вимог містобудівного законодавства та попередження подальших порушень, а тому є правомірними, обґрунтованими і такими, що відповідають принципам законності та пропорційності у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VІ замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а також за виконання будівельних робіт без такого повідомлення. Зазначена норма покладає на замовника персональний обов'язок перевірити правильність, обґрунтованість та правдивість усіх відомостей, які він вносить до повідомлення, оскільки саме ці дані слугують правовою підставою для початку будівельних робіт. Аналогічне положення закріплено у пункті 11 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який також прямо вказує, що замовник несе відповідальність за достовірність даних у поданому повідомленні відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР замовник будівництва або особа, яка виконує його функції, підлягає відповідальності у вигляді штрафу за подання недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт (пункт 2 частини другої статті 2). Так само законом передбачено відповідальність за експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (пункт 4), та за незабезпечення здійснення технічного і авторського нагляду (пункти 5-6 частини другої статті 2). Таким чином, норми чинного законодавства прямо визначають склад правопорушення у вигляді подання недостовірних даних у повідомленні, що у свою чергу є обов'язком замовника і належить до його компетенції.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що декларативний принцип, який застосовується при реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт (зокрема, повідомлень щодо об'єктів класу СС1), не звільняє замовника від відповідальності за достовірність наданих даних. У постановах Верховного Суду від 01.02.2019 у справі №815/349/15 та від 07.09.2022 у справі № 522/13218/19 зазначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює перевірку лише повноти поданих відомостей, а відповідальність за їх достовірність несе виключно замовник, який їх подає. Тобто контрольний орган не перевіряє фактичну правдивість поданої інформації під час реєстрації повідомлення, але у разі подальшого встановлення факту недостовірності даних, відповідальність за вказане настає саме для замовника.
Отже, суд вважає, що посилання позивача на декларативний характер процедур у сфері містобудування не може бути підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки декларативність означає спрощення процедури подання і реєстрації документів, але не усуває обов'язку подавати правдиві відомості. Саме позивач (замовник), як суб'єкт, який ініціює будівництво і подає повідомлення, зобов'язаний забезпечити повноту та достовірність зазначених у ньому даних, а тому створює юридичну підставу для виникнення відповідальності у разі порушення цих вимог. Таким чином, жодних підстав для звільнення замовника від відповідальності у зв'язку декларативним характером повідомлення чинне законодавства не передбачає. На переконання суду, декларативність процедури реєстрації покликана спростити дозвільний механізм, але не зняти з замовника обов'язок подання достовірної інформації. Декларативний принцип означає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю не проводить попередню перевірку достовірності кожного поданого документа чи фактичних даних, а лише перевіряє повноту поданої інформації. Натомість перевірка достовірності поданих відомостей може бути здійснена вже після реєстрації повідомлення, у рамках контрольних заходів, як це передбачено ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VІ.
Крім того, твердження позивача про відсутність складу правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства. Згідно з актом перевірки, було встановлено факт подання недостовірних відомостей у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а також виявлено порушення вимог щодо належного затвердження проектної документації, ведення виконавчої документації та проведення авторського і технічного нагляду. Зазначені порушення не можуть вважатись формальними чи технічними, а мають суттєвий характер, оскільки впливають на законність початку будівництва і створюють підстави для віднесення об'єкта до категорії самочинного.
Позивачем не спростовано факти виявлених відповідачем порушень містобудівного законодавства, в той час як матеріалами проведеної перевірки підтверджено, що позивач не забезпечив достовірність та законність поданих відомостей у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що прямо заборонено нормами Закону № 3038-VІ та Закону № 208/94-ВР.
Решта доводів позивача не спростовують висновків щодо правомірності дій та прийнятих відповідачем рішень.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів належними засобами доказування правомірність вчинених дій та прийнятих рішень, в той час як позивачем не доведено обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги.
У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "ТЕРРАКОТА" (вул. Українська, 131, Коломийський район, Іван-Франківська обл., ЄДРПОУ 19401457);
відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (вул. Л.Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840).
Суддя Т.М. Брезіна