03 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2058/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Адвокат Гінгуляк В.М. звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати напис в графі №9 військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , а саме: "20.02.2025 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" призваний у Збройні Сили України по мобілізації ТВО нач. ІНФОРМАЦІЯ_3 , п/п-к Іван Колотило.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 29.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29.09.2025 витребувано у відповідача копію рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.02.2025 року про надання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв'язку з наявністю підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є науково-педагогічним працівником ТОВ "Чернівецький приватний ліцей "Магістра", який є закладом середньої освіти, відтак має право на відстрочку від призову під час мобілізації, у зв'язку з наявністю підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", про що ним було поштовим зв'язком скеровано відповідну заяву 11.02.2025. Однак, всупереч вказаній заяві його було 15.02.2025 доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він пройшов ВЛК, а вже 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 його призвано на військову службу під час мобілізації.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.
ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, оскільки під час проведення мобілізаційних процедур позивач не надавав будь-які документи для підтвердження наявності у нього статусу викладача освіти та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, тому його мобілізація була повністю законною та обґрунтованою. Звертає увагу, що для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації недостатньо мати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, це право необхідно оформити у передбачений законодавцем спосіб.
2.3 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.
ІНФОРМАЦІЯ_7 у поданому відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними. Зокрема відповідач вказує, що скерування на медичну комісію, включення до списків команди на відправку та призов на військову службу під час мобілізації здійснювали представники ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 11.02.2025 року поштовим зв'язком подав заяву на відстрочку від призову під час мобілізації, у зв'язку з наявністю підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с.9-20). Зазначену заяву ІНФОРМАЦІЯ_7 отримав 20.02.2025, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (а.с.71).
Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2025 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.28). Зазначене також підтверджується записом у військовому квитку (а.с.30).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2025 №131 ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у складі команди НОМЕР_2 (а.с.75-76).
Відповідно до Поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 і відправлені у складі команди " НОМЕР_2 " прибули до військової частини 20.02.2025 (а.с.54-55).
Про призов ОСОБА_1 зроблений відповідний запис у військовому квитку серії НОМЕР_1 (а.с.31-32).
Не погоджуючись із призовом на військову службу, позивач звернуся з позовом до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.1, 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: 1) підготовку громадян до військової служби; 2) приписку до призовних дільниць; 3) прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; 4) проходження військової служби; 5) виконання військового обов'язку в запасі; 6) проходження служби у військовому резерві; 7) дотримання правил військового обліку.
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154).
За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком військовозобов'язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку.
Згідно з п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою КМУ від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі Порядок №560), пунктом 3 якого передбачено, що призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
На момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) діяв у редакції від 01.01.2025 року.
Предметом регулювання статті 23 Закону №3543-XII є відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Абзац 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII передбачає, що наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Дійсно, згідно із довідкою за вих. №67 від 12.02.2025 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Чернівецький приватний ліцей "Магістра"» на посаді вчителя інформатики та математики за основним місцем роботи на 1,0 ставки за строковим трудовим договором з 24 вересня 2024 року по дату видачі довідки (а.с.18).
Отже, на момент призову на військову службу (19.02.2025 року) ОСОБА_1 відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак станом на час проходження ВЛК 12.02.2025 року та призову на військову службу 19.02.2025 року позивачем не оформлено відстрочку від призову під час мобілізації.
Згідно з пунктом 58, 59 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Судом встановлено, що позивач засобами поштового зв'язку направив заяву про надання відстрочки від 11.02.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , заява отримана та зареєстрована 20.02.2025 року (штамп вхідної кореспонденції №4144 (а.с.71-72).
Тобто, заява про надання відстрочки отримана ІНФОРМАЦІЯ_8 лише 20.02.2025 року, тобто вже після призову позивача на військову службу.
Матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур позивач надавав ІНФОРМАЦІЯ_9 документи для підтвердження наявності у нього статусу відповідного педагогічного працівника та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_5 , в свою чергу, вказував на те, що не отримував жодних документів, які б підтвердили наявність підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим центр не володів такою інформацією на час мобілізації ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що під час проведення мобілізаційних процедур з 12.02.2025 та під час призову на військову службу 19.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував від позивача документи для підтвердження наявності у нього статусу відповідного науково-педагогічного працівника та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 року у справі №280/6033/22 зазначив, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондується з обов'язком військовозобов'язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про актуальне місце праці й посаду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує правовий висновок Верховного Суду та вважає, що обов'язок повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 про актуальне місце праці й посаду лежить саме на військовозобо'язаному.
По цій справі встановлені обставини свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не був обізнаний на час мобілізації про наявність у позивача статусу науково-педагогічного працівника та права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Отже, позивач не повідомив відповідача своєчасно і належним чином про наявність підстав для відстрочки.
Суд зауважує, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Відповідний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №160/10728/23.
Враховуючи встановлені обставини по цій справі, суд дійшов висновку, що позивач не реалізував право на відстрочку до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ у частині призову на військову службу під час мобілізації, діяв на підставі та в межах повноважень та у передбачений законом спосіб.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя В.О. Кушнір