про відмову в ухваленні додаткового рішення
03 листопада 2025 року справа № 580/10017/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській щодо припинення нарахування та виплати з 01.03.2025 доплати у розмірі 2000 грн до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року № 713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати з 01.03.2025 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням від 07 жовтня 2025 року у справі № 580/10017/25 Черкаський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 щомісячної доплати у розмірі 1696,30 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити ОСОБА_1 з 01.03.2025 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 1696,30 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- у задоволенні іншої частини вимог відмовив.
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить прийняти додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Заява мотивована тим, що в зв'язку з розглядом справи позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025, копією додаткової угоди № 1 від 09.07.2025, копією акту виконаних робіт № 26-СП від 10.01.2025, копією платіжної інструкції про сплату витрат на правову допомогу.
Також у заяві представник позивача зазначив, що заяву відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України представник позивача зробив в позовній заяві.
До суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому представниця відповідача просить відмовити адвокату Бобер Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 580/10017/25.
В обґрунтування заперечення представниця відповідача зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 , провадження № 12-171гс19).
Під час вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення суд врахував, що відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки справу № 580/10017/25 суд розглядав за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), то і заяву про ухвалення додаткового рішення суд вирішив розглянути в тому самому порядку.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд врахував таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додав договір про надання правової допомоги № 09/07/25 від 09 липня 2025 року (далі - Договір), укладений між ОСОБА_1 (ЗАМОВНИК) та Адвокатським об'єднанням “СИДОРОВ ТА ПАРТНЕРИ» (ВИКОНАВЕЦЬ), відповідно до п. 1.1 якого ЗАМОВНИК доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ приймає на себе зобов'язання надати у належній якості та обсязі правову допомогу, вказану в цьому Договорі, а ЗАМОВНИК погоджується прийняти та оплатити виконані послуги.
За пунктом 1.2 Договору ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує надання ЗАМОВНИКУ юридичних послуг у вигляді правової допомоги, яка, зокрема, включає представництво інтересів ЗАМОВНИКА перед будь-якими третіми особами, в тому числі, але не виключно, в органах державної влади та управління, органах місцевого самоврядування, інших суб'єктах при здійсненні ними владних управлінських функцій, перед особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в органах державної фіскальної служби, державної фінансової інспекції, Держгеокадастру, правоохоронних органах, органах прокуратури, в судах України загальної юрисдикції, під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного судочинства з усіма правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, та іншій особі, яка бере участь у справі, без обмеження повноважень ВИКОНАВЦЯ щодо вчинення процесуальних дій в інтересах ЗАМОВНИКА.
Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість наданих юридичних послуг ВИКОНАВЕЦЬ визначає самостійно після одержання від ЗАМОВНИКА замовлення на надання правової допомоги, та виставляє ЗАМОВНИКУ відповідний рахунок.
Також представник позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додав Додаткову угоду № 1 від 09 липня 2025 року (далі - Додаткова угода) до договору про надання правової допомоги № 09/07/25 від 09 липня 2025 року, згідно якої сторони пункт 3.1 Договору доповнили реченням такого змісту: “Вартість послуг (гонорару) з надання правової допомоги Замовнику, щодо підготовки позовної заяви про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Черкаській області щодо нарахування та виплати індексації пенсії складає 10000 грн.».
Крім того, представник позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додав Акт № 26-СП від 10 жовтня 2025 року приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Виконавець передав, а Замовник прийняв наступні послуги: Правова допомога згідно з Договором про надання правової допомоги № 09/07/25 від 09 липня 2025 року, в редакції додаткової угоди № 1, а також платіжну інструкцію № 2PL533814 про сплату позивачем 10000 грн за надання правової допомоги за договором від 09.07.2025 № 09/07/25, в редакції до угоди № 1.
Суд звертає увагу, що предметом спору у справі № 580/10017/25 є протиправна бездіяльність відповідача щодо припинення нарахування та виплати з 01.03.2025 доплати у розмірі 2000 грн до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року № 713, а не протиправні дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації пенсії.
За таких обставин суд вважає, що передбачені частиною 3 статті 143 КАС України підстави для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у цій справі відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 242, 248, 249, 252, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 580/10017/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 03.11.2025.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК