23 жовтня 2025 року справа № 580/9551/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Каліновської А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2024 №74550376;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження від 26.03.2024 №74550376.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №74550376 з виконання виконавчого листа №580/992/21, виданого 26.05.2021 Черкаським окружним адміністративним судом, однак постановою державного виконавця від 18.06.2024 закінчено виконавче провадження №74550376 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №580/992/21 залишилося не виконаним в повному обсязі, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 26.05.2021 Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №580/992/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2021 № ФР49504 про розмір грошового забезпечення та провести виплати за перерахованою пенсією з урахуванням вже виплачених сум.
26.03.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74550376 з виконання виконавчого листа №580/992/21, виданого 26.05.2021 Черкаським окружним адміністративним судом.
18.06.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським О.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №74550376 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника та надіслано до органу досудового розслідування повідомлення від 18.06.2024 №27171 про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VIII).
За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що даний спір стосується повноти заходів, вжитих державним виконавцем з виконання виконавчого листа №580/992/21, виданого 26.05.2021 Черкаським окружним адміністративним судом, а також правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження.
Із наявного у матеріалах справи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 18.06.2024 №27171 судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №74550376 з примусового виконання виконавчого листа №580/992/21, виданого 26.05.2021 Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2021 № ФР49504 про розмір грошового забезпечення та провести виплати за перерахованою пенсією з урахуванням вже виплачених сум.
10.04.2024 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист від боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому вказано, що вищезазначене рішення суду виконано №580/992/21, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано суму доплати в розмірі 54000 грн. Щодо виплати заборгованості боржником повідомлено, що згідно статей 23 та 116 Бюджетного кодекс України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет. Взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсії лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявності фінансових ресурсів державного бюджету та бюджету Пенсійного Фонду України. Головним управлінням здійсненні визначені законодавством заходи, спрямовані на виконання вказаного рішення суду а саме: здійсненний перерахунок пенсії, визначений розмір заборгованості, що підлягає до виплати, рішення суду включено в реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Оскільки станом на 29.05.2024 та станом на 18.06.2024 рішення суду у справі №580/992/21 боржником не виконано, тому відповідачем складено відповідні акти та на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області накладено штрафи.
18.06.2024 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №74550376 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника.
На підставі вищевикладених обставин судом встановлено, що станом на дату розгляду даної справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/992/21 в повному обсязі відповідачем невиконане.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020.
Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України “Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним в повному обсязі, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.
Таким чином суд дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували саме факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Стосовно строку розгляду справи, суд зазначає, що останній день строку вирішення спору припадає на 15.10.2025, однак враховуючи, що у період з 13.10.2025 по 22.10.2025 включно, головуючий суддя у справі була тимчасово непрацездатною, відповідно рішення суду прийнято у перший робочий день 23.10.2024, на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2024 №74550376.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження №74550376.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА