про закриття провадження у справі
30 жовтня 2025 року Справа № 580/7721/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо прийняття рішення оформленого у формі протоколу № 2 від 27.03.2025;
- скасувати рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) оформлене у формі протоколу №2 від 27.03.2025;
- зобов'язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ): зарахувати ОСОБА_1 та членів його сім'ї до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в позачерговому порядку датою перебування в списках військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею);- позачергово визначити розмір компенсації за належне ОСОБА_1 та його сім'ї для отримання жиле приміщення за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім'ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;- позачергово прийняти та затвердити рішення про надання ОСОБА_1 компенсації за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення;- позачергово включити ОСОБА_1 до списку осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення та подати його на затвердження Голові Держприкордонслужби.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якій представник відповідача просить закрити провадження, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб суд не може захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Судом із матеріалів справи встановлено, ОСОБА_2 вже звертався до Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/1523/24 з позовними вимогами, а саме:
1) визнати протиправними дії начальника та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття спільного рішення оформленого у формі протоколу № 14 від 28.12.2023 в частині, що стосується ОСОБА_1 , а також щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.10.2023;
2) скасувати рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене у формі протоколу №14 від 28.12.2023 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
3) зобов'язати житлову комісію та начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- зарахувати ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання датою перебування у списку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею);
- визначити розмір компенсації за належне ОСОБА_1 та його сім'ї для отримання жиле приміщення за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім'ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
- прийняти та затвердити рішення про надання ОСОБА_1 компенсації за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення;
- включити ОСОБА_1 до списку осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення на подати його на затвердження Голові Держприкордонслужби.
За наслідками розгляду вищезазначених позовних вимог рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №580/1523/24 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання вчинити дії та ухвалено в цій частині нове судове рішення, а саме:
1) визнано протиправними дії Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 від 07.12.2023 та від 27.10.2023;
2) зобов'язано Житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2023 щодо зарахування на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житловими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку, з датою перебування в списку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) та заяву ОСОБА_1 від 27.10.2023 щодо визначення розміру компенсації та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України, з урахуванням висновків суду, зазначених у даній постанові; в решті рішення суду залишено без змін.
У задоволенні позовних вимог позивача щодо: зобов'язання житлової комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ):
1) зарахувати ОСОБА_1 та членів його сім'ї до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в позачерговому порядку датою перебування в списках військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею);
2) позачергово визначити розмір компенсації за належне ОСОБА_1 та його сім'ї для отримання жиле приміщення за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім'ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
3) позачергово прийняти та затвердити рішення про надання ОСОБА_1 компенсації за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення;
4) позачергово включити ОСОБА_1 до списку осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації за належне йому та його сім'ї для отримання жиле приміщення та подати його на затвердження Голові Держприкордонслужби - відмовлено судом.
На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 580/1523/24, на засіданні житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 та відмовлено у їх задоволенні.
Отже, підставою для звернення позивача до суду із даним позов у справі №580/7721/25 є незгода позивача з рішенням житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятим на виконання рішення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №580/1523/24, а вимоги позивача зобов'язального характеру є похідними вимогами від вищезазначеної позовної вимоги щодо скасування рішення житлової комісії
Відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині 1 статті 11 цього Закону йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а.
Згідно статті 381-2 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 1291 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суддя дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №355/1648/15-а.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За вказаних обставин, суддя зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вище наведене, суддя зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Таким чином, для захисту порушених прав при виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №580/1523/24, позивач має право звернутись до суду, у межах вищезазначеної справи із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що для захисту порушених позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 243, 248, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про закриття провадження - задовольнити.
Закрити провадження у справі №580/7721/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддями.
СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА