23 жовтня 2025 року справа № 580/9140/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - військова частина НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумого Євгенія Володимировича у виконавчих провадженнях №75546352 та №75546463, з примусового виконання виконавчих листів № 580/11770/23 від 08.07.2024, виданих Черкаським окружним адміністративним судом;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення вимог закону при виконанні виконавчих проваджень №75546352 та №75546463, з примусового виконання виконавчих листів №580/11770/23 від 08.07.2024, виданих Черкаським окружним адміністративним судом;
- скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75546352 та № 75546463 від 24.06.2025 року, винесені старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумом Євгенієм Володимировичем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у відповідача перебували виконавчі провадження №75546352 та №75546463, з примусового виконання виконавчих листів № 580/11770/23 від 08.07.2024 виданих Черкаським окружним адміністративним судом, однак постановами державного виконавця від 24.06.2025 закінчено виконавче провадження №71698099 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №580/8157/23 залишилося не виконаним в повному обсязі, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумовим Є.В. правомірно винесено постанови від 24.06.2025 про закінчення виконавчих провадженнь №75546352 та №75546463 відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника та надіслано до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.
Третіми особами подано до суду письмові пояснення щодо позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом із матеріалів справи встановлено, що на виконанні у відділі з 16.07.2024 перебуває виконавчий лист №580/11770/23, виданий 08.07.2024 Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 07.10.2022 по 12.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
31.07.2025 державним виконавцем було проведено перевірку виконання рішення суду боржником, в ході якої було встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що було складено акт державного виконавця.
У зв'язку з невиконанням вимог відповідного рішення суду, 20.09.2024 та 15.10.2024 на підставі статей 63, 75 Закону державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн.
24.06.2025 державним виконавцем до Головного управління Національної поліції в Одеській області було направлено повідомлення за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішення суду в справі №580/11770/23 про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 вчинити певні дії.
24.06.2025 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем були здійсненні заходи визначенні статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Також судом встановлено, що на виконанні у відділі з 16.07.2024 перебуває виконавчий лист №580/11770/23, виданий 08.07.2024 Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 07.10.2022 по 12.06.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
31.07.2025 державним виконавцем було проведено перевірку виконання рішення суду боржником, в ході якої було встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що було складено акт державного виконавця.
У зв'язку з невиконанням вимог відповідного рішення суду, 20.09.2024 та 15.10.2024 на підставі статей 63, 75 Закону державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн.
24.06.2025 державним виконавцем до Головного управління Національної поліції в Одеській області було направлено повідомлення за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішення суду в справі №580/11770/23 про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 вчинити певні дії.
24.06.2025 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем були здійсненні заходи визначенні статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач вважаючи вищезазначені постанові про закінчення виконавчих проваджень протиправними, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VIII).
За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що даний спір стосується повноти заходів, вжитих державним виконавцем з виконання виконавчих листів №580/11770/23, виданих 08.07.2024 Черкаським окружним адміністративним судом, а також правомірності постанов про закінчення виконавчого провадження.
Так, 24.06.2025 державним виконавцем до Головного управління Національної поліції в Одеській області було направлено повідомлення за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішення суду в справі №580/11770/23 про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 вчинити певні дії, а також цього ж дня державним виконавцем була винесені постанові про закінчення виконавчих проваджень №75546352 та №75546463 на підставі п. 11 ч. 1 ст 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем були здійсненні заходи визначенні статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату розгляду даної справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/11770/23 в повному обсязі відповідачем невиконане.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. За цією позицією, накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі №520/6495/2020.
Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України “Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним в повному обсязі, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства.
Таким чином суд дійшов висновку, що постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75546352 та № 75546463 від 24.06.2025 року, винесені старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумом Євгенієм Володимировичем - винесені передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували саме факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання, отже, вони є передчасними та такими, що підлягають до скасування.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Стосовно строку розгляду справи, суд зазначає, що останній день строку вирішення спору припадає на 14.10.2025, однак враховуючи, що у період з 13.10.2025 по 22.10.2025 включно, головуючий суддя у справі була тимчасово непрацездатною, відповідно рішення суду прийнято у перший робочий день 23.10.2024, на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 6-15, 19, 73-78, 139, 242-245, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 296-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумого Євгенія Володимировича у виконавчих провадженнях №75546352 та №75546463, з примусового виконання виконавчих листів № 580/11770/23 від 08.07.2024, виданих Черкаським окружним адміністративним судом.
Скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень № 75546352 та № 75546463 від 24.06.2025 року, винесені старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семиразумом Євгенієм Володимировичем.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37; РНОКПП 3467312890) усунути порушення вимог закону при виконанні виконавчих проваджень №75546352 та №75546463, з примусового виконання виконавчих листів №580/11770/23 від 08.07.2024, виданих Черкаським окружним адміністративним судом.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА