Справа № 560/6859/24
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є особою, яка має право на пільги, запроваджені Законом № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551). У 2023 році відповідач виплатив йому разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 754).
У задоволенні заяви позивача про нарахування і виплату йому щорічної разової допомоги до Дня Незалежності України відповідно до Закону № 3551-XII відповідачем було відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними і такими, що порушують його право на соціальний захист, а тому просив позов задовольнити.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній проти позову заперечує, зазначивши, що ГУ Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в спірних правовідносинах діяло згідно вимог чинного законодавства. Вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 09.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2024 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23.
Ухвалою суду від 03.11.2025 поновлено провадження у справі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач є особою з інвалідністю, що підтверджується відповідним посвідченням та має, зокрема, право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Позивачу була виплачена одноразова грошова допомога до Дня Незалежності України в 2023 році у розмірі 2900 грн.
Втім позивач вважає, що відповідач виплатив йому таку допомогу в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
Предметом судового розгляду у зразковій справі N 440/14216/23 були правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік. Справа, яка розглядається та зразкова справа № 440/14216/23 є типовими, а відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 14.05.2025 по справі 440/14216/23, ГУ ПФУ при здійснені разової грошової виплат до Дня Незалежності України (грошової допомоги до 24 серпня) у 2023 році відповідно до Закону № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону № 2983-IX та постанови КМ України від 21.07.2023 № 754 діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 N 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає (далі - Закону N 3551).
Відповідно до статті 2 Закону N 3551, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни передбачені статтею 13 Закону N 3551.
Зокрема, частиною 5 статті 13 Закону N 3551-XII передбачено виплату особам з інвалідністю внаслідок війни щорічної разової грошової допомоги.
Така грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону N 3551-XII Законом від 25 грудня 1998 року N 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": статтю 13 доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
У постанові від 14.05.2025 Велика Палата Верховного Суду у справі N 440/14216/23 вказує, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону N 3551-XII щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави у цій сфері. Виплата цієї державної допомоги встановлена законом і конкретно не визначена у Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46.
Тож встановлена частиною п'ятою статті 13 Закону N 3551-XII щорічна разова грошова виплата є додатковою державною пільгою особам з інвалідністю внаслідок війни, у зв'язку із чим Велика Палата Верховного Суду вважає, що право саме на зазначену виплату не охоплюється поняттям "основоположні права і свободи людини" (Розділ II Конституції України).
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 N 2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (Закон N 2983-IX), частину 5 статті 13 Закону N 3551-XII викладено у новій редакції наступного змісту: "Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України."
Ця норма неконституційною не визнавалася та є чинною на момент розгляду даної справи.
Тобто, Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону N 3551-XII, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону N 3551-XII в редакції Закону N 2983- IX як спеціального закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі N 440/14216/23, серед іншого, дійшла висновку, що Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважає також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі N 440/14216/23 висновує, що втручання держави у право позивача на мирне володіння своїм майном - щорічною разовою грошовою виплатою (шляхом визначення Кабінетом Міністрів України її у меншому розмірі, ніж раніше) відповідає критерію законності.
Аналізуючи наведені вище норми законів N 3551-XII й N 2983-IX, приписи Конституції України, а також зміст спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі N 440/14216/23 зробила висновок, що стаття 22 Конституції України, яка за своїм змістом адресована органу законодавчої влади, у цій справі не є застосовною, оскільки щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни безпосередньо не передбачена в Конституції України та визначається спеціальним законом, а тому на неї не поширюються й визначені статтею 22 Конституції України гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав.
21 липня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Цією постановою, зокрема, затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (Порядок № 754).
Відповідно до пункту 3 цього Порядку грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року в такому розмірі:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень.
Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги.
На підставі викладеного суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, застосувавши правила частини п'ятої статті 13 Закону N 3551-XII в редакції Закону N 2983-IX, яка є чинною на момент виникнення спірних правовідносин та неконституційною не визнавалася, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у справі немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 21318350)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап