Справа № 560/14868/25
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати Наказ тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 20.05.2025 №140 в частині призову та направлення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження віськової служби за мобілізацією до війскової частини НОМЕР_1 ;
-зобовязати військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з лав ЗСУ.
Позивач зазначив, що 20.05.2025 року він особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання відповіді на свою заяву про продовження відстрочки, проте відповідачем було надано направлення на проходження ВЛК, від якого він відмовився. Незважаючи на те, що він має право на відстрочку від призову на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.05.2025 № 140 позивача відібрано та призначено для відправки до військової частини. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2025 № 155 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Позивач, вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_1 і Військової частини НОМЕР_1 протиправними, звернувся до суду.
Ухвалою від 29 серпня 2025року Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув заяву про забезпечення позову в задоволенні якої відмовив.
Ухвалою від 29 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки наказ командира частини від 24.05.2025 №155 (по стройовій частині), яким позивача зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта, є законним і виданим у межах чинного законодавства. Відповідач наголосив, що ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 під час мобілізації, тому з моменту прибуття до військової частини набув статусу військовослужбовця, на якого поширюються всі права та обов'язки, передбачені законом. Також військова частина зазначила, що порядок призову, проходження і звільнення з військової служби врегульовано законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», а спірний наказ відповідає цим нормам і виданий у межах повноважень. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
ІНФОРМАЦІЯ_5 правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано заяву від 08.05.2025 ОСОБА_1 про продовження відстрочки від призову на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення «АТ Укрпошта».
Позивач 20.05.2025 особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що не отримав відповіді на заяву від 08.05.2025 про відстрочку від призову.
ІНФОРМАЦІЯ_3 надав позивачу направлення на проходження ВЛК, від проходження якого позивач відмовився, посилаючись на відсутність підстав його проходження.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2025 №140 солдат запасу ОСОБА_1 відібраний та відправлений до військової частини.
Представник позивача 21.05.2025 звернулась до Кам'янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій область. Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстратцію заяви (повідомлення) про кримінальне правопоруження та іншу подію, відомості в ЄРДР не вносились.
Відповідно до інформації з мобільного застосунку «Резерв+», що придатність до військової служби на підставі ВЛК було встановлено 24.05.2025.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2025 року №155 солдата ОСОБА_1 , який прибув до військової частини 24.05.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсант.
ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 20.06.2025 року №1/6421 дав відповідь на адвокатський запит від 17.06.2025 Вх. №8117 про надання інформації щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізайії, зазначив, що ОСОБА_1 не зввертався із заявою та документами, які підтверджують право на відстрочку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
За змістом ст. 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154).
За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком військовозобов'язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку.
Згідно з п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою КМУ від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі Порядок №560), пунктом 3 якого передбачено, що призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Судом встановлено, що позивача наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2025 №140 призвано на військову службу. Відповідно до інформації з мобільного застосунку «Резерв+», що придатність до військової служби на підставі ВЛК було встановлено 24.05.2025.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2025 року №155 солдата ОСОБА_1 , який прибув до військової частини НОМЕР_1 24.05.2025, зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсант.
Водночас, позивач наголошує, що його призов є незаконним, оскільки у нього наявне право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, та відповідач не розглянув його заяву на продовження такої відстрочки.
Судом встановлено, що відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 мав оформлену відстрочку від призову під час мобілізації до 09.05.2025 року. У розділі «тип відстрочки» вказано - п.9 ч.1 ст.23.
У цій справі суд не надає оцінку наявності чи відсутності у позивача права на відстрочку від військової служби на підставі пунктів 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність дій чи бездіяльності посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у спірних правовідносинах у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 , приймаючи оскаржуваний наказ від 20.05.2025 року в частині призову для проходження військової служби під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_1 , діяв недобросовісно та необґрунтовано, оскільки не врахував наявність у позивача права на відстрочку. Крім, того заяву позивача про продовження відстрочки від призову від 10.05.2025 не розглянуто вчасно, вищезазначений наказ видано з порушенням вимог Закону №3543-XII.
Щодо захисту порушеного права позивач просить зобов'язати Війського частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу частини , наголошуючи на тому, що його направлено на проходження військової служби з порушенням вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Суд зазначає, наступне.
Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Таким чином, військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовців.
Отже ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця з 20.05.2025 року - дня відправлення його у військову частину НОМЕР_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23 сформував правовий висновок, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Верховний Суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки у суду відсутня дискреція щодо відступу від правових висновків Верховного Суду, суд по цій справі на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23, що визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу частини задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача необхідно залишити без задоволення в повному обсязі.
Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя П.І. Салюк