Справа № 560/14806/25
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати п. 2 та п. 3 Наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 р. №126 «Про результати службового розслідування», а саме:
- п. 2. про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про включення в довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №1712/2449 від 06.07.22024 р. вважати такими, що не знайшли свого підтвердження.
- п. 3. про те, що у зв'язку із встановленим фактом неправомірної видачі довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №1712/2449 від 06.07.2024 року, так як законодавчих підстав для видання довідки згідно Додатку №6 до постанови Кабінету Міністрів України в редакції від 22.08.2023 р. №887 у військової частини НОМЕР_3 відсутні, - то довідка №1712/2449 від 06.07.2024 року підлягає скасуванню.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 (відповідь №1712/5000 від 11.08.2025 р., що надійшла з супровідним листом №1571/9277 від 12.08.2025 р.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30.07.2025 р. про видачу нової довідки про безпосередню участь військовослужбовця в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених під час службового розслідування, проведеного офіцером штабу в/ч НОМЕР_3 старшим лейтенантом ОСОБА_2 згідно з наказом №2036 від 28.06.2025 року, з правильним визначенням періоду участі у бойових завданнях у період 02.07.2024 - 03.07.2024 із зазначенням території Нижньодніпровський національний природний парк, Херсонська область.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 нову довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених під час службового розслідування, результати якого викладені в Наказі командира військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 р. №126 «Про результати службового розслідування», з правильним визначенням періоду 02.07.2024 - 03.07.2024 р. безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, із зазначенням території Нижньодніпровський національний природний парк, Херсонська область.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що наказ командира військової частини НОМЕР_3 №126 від 25.07.2025 р., яким скасовано довідку №1712/2449 від 06.07.2024 р., та відмова у видачі нової довідки є незаконними, оскільки він фактично виконував бойові завдання у липні 2024 року в районі гирла річки Інгулець, що входить до Нижньодніпровського національного природного парку, визначеного наказом Головнокомандувача ЗСУ №361 як район ведення бойових дій. Цей факт підтверджується матеріалами службового розслідування, поясненнями свідків та виплатою грошової винагороди за участь у бойових діях. Позивач вважає, що дії відповідача порушують його право на отримання статусу учасника бойових дій і просить суд скасувати незаконні рішення та зобов'язати видати нову довідку.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , молодшого сержанта, наказом командира військової частини НОМЕР_4 №1 від 24.02.2022 р. призначено на посаду стрілець стрілецького відділення взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_5 №67 від 05.03.2023 р. молодший сержант ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_5 на посаду стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 №58 від 27.02.2024 р. позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 №60 від 29.02.2024 р. молодший сержант ОСОБА_1 був відряджений до Херсонської області, ТПД, з 29.02.2024 р. до окремого розпорядження з метою виконання бойового завдання.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 №284 від 08.10.2024 р. молодшого сержанта ОСОБА_1 було звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
06.07.2024 р. військовою частиною НОМЕР_3 ОСОБА_1 була видана довідка №1712/2449, що ОСОБА_1 дійсно з 12.06.2024 по 04.07.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Позивач 23.10.2024 р. звернувся до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (військова частина НОМЕР_6 ) із заявою щодо надання статусу учасника бойових дій.
Так, листом військової частини НОМЕР_6 від 21.11.2024 р. №1433/2/1/14323 позивача повідомлено про неможливість надання довідки про безпосередню участь у бойових діях через відсутність відповідних записів у журналах бойових дій та бойових донесеннях.
Листом від 26.12.2024 р. №1433/2/1/30убд позивачу повідомлено, що подані документи для надання статусу учасника бойових дій повернуто на доопрацювання.
В подальшому, листом від 17.02.2025 р. №1433/2/ НОМЕР_7 військова частина НОМЕР_6 повідомила, що за відповіддю військової частини НОМЕР_3 підстав для видачі довідки немає, та запропонувала ОСОБА_1 самостійно надати довідку від 06.07.2024 р. №1712/2449 до відповідної комісії.
Листом від 21.03.2025 р. №1712/1706 військова частина НОМЕР_3 надала відповідь дружині позивача, ОСОБА_3 , про відсутність підстав для видачі довідки про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України відповідно до вимог Постанови КМУ №413.
Згодом, листом від 10.04.2025 р. №1433/2/1/4734 військова частина НОМЕР_6 зазначила, що надана позивачем довідка від 06.07.2024 р. №1712/2449 не відповідає встановленому зразку, оскільки в ній зазначено місце участі, яке не визначене наказами Головнокомандувача ЗСУ як район ведення бойових дій.
Листом від 29.04.2025 р. №1712/2746 військова частина НОМЕР_3 повідомила позивача про проведення службової перевірки обставин видачі зазначеної довідки.
27.07.2025 р. на електронну пошту ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_3 був надісланий витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 р. №126 «Про результати службового розслідування».
За результатами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_3 , встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 у період з 12.06.2024 по 04.07.2024 р. перебував у районі н.п. Садове Херсонського району Херсонської області, де здійснював ремонт, технічне обслуговування та перевезення моторних човнів, а також допоміжні дії, пов'язані з евакуацією поранених і ротацією особового складу. Факти участі ОСОБА_1 у зазначених діях підтверджені поясненнями старшого сержанта ОСОБА_4 , лейтенанта ОСОБА_5 та самого ОСОБА_1 .
Водночас, згідно з наказом Головнокомандувача ЗСУ від 05.08.2024 р. №361, село Садове не входило до районів ведення воєнних (бойових) дій за липень 2024 року. Попри те, що маршрут руху човнів проходив акваторією річки Інгулець, яка входить до господарської зони Нижньодніпровського національного природного парку (включеного до районів бойових дій), Головне оперативне управління Генерального штабу ЗСУ у своєму роз'ясненні від 18.10.2024 р. №304/3323 зазначило, що підрозділи, які займали оборону вздовж правого берега річки Дніпро, у тому числі в межах зазначеного парку, у період з 01.01.2023 по 01.10.2024 р. не перебували на лінії бойового зіткнення, оскільки були розділені з противником водною перешкодою.
Таким чином, комісією зроблено висновок, що перебування молодшого сержанта ОСОБА_1 02.07.2024 по 03.07.2024 року в акваторії гирла річки Інгулець поблизу с. Садове не може вважатися безпосередньою участю у бойових діях. На підставі цього довідку про безпосередню участь №1712/2449 від 06.07.2024 р. визнано такою, що видана без належних підстав.
Позивач звернувся до Генерального штабу ЗСУ із заявою від 30.07.2025 р. про видачу нової довідки про безпосередню участь військовослужбовця в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених під час службового розслідування, з правильним визначенням періоду участі у бойових завданнях у період 02.07.2024 по 03.07.2024.
14.08.2025 р. на електронну адресу Позивача надійшла відповідь з військової частини НОМЕР_1 щодо заяви про видачу нової довідки від 30.07.2025 р. Так, у відповіді №1712/5000 від 11.08.2025 р., що надійшла з супровідним листом №1571/9277 від 12.08.2025 р., тимчасово виконуючий обов'язки командира НОМЕР_8 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 зазначає, що підстави для заміни виданої довідки або видачі нової довідки колишньому військовослужбовцю ОСОБА_1 відсутні.
У відповідь на адвокатський запит Військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповідь від 05.09.2025 р. №1571/11155 в якій повідомляється, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2025 №166/од, з 31.07.2025 р. правонаступником військової частини НОМЕР_3 являється військова частина НОМЕР_1 .
Позивач вважає дії військової частини НОМЕР_3 (правонаступником якої є частина НОМЕР_1 ) щодо встановлення факту його участі у бойових завданнях не правомірними, а подальше скасування довідки та відмову у видачі нової - незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1, 3 - 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно положень ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі- Закон №3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Суд зазначає, що механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі- Порядок № 413).
Відповідно до абзацу 2 п. 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
Згідно положень абзацу третього п. 21 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до п. 4 Порядку №413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в тому числі для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. До зазначених документів особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
За приписами абз. 5 п. 6 Порядку №413 особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк з дня участі у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання поранення, контузії, каліцтва зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6та документи, передбачені абзацом десятим або одинадцятим пункту 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
З аналізу вищезазначених положень Порядку №413 вбачається, що довідка за формою згідно з додатком 6до Порядку №413 (довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) є одним із документів, які подаються для надання особі статусу учасника бойових дій.
Отже, підставою для надання статусу учасника бойових дій для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413.
При цьому, у разі неподання командиром військової частини до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, військовослужбовець може самостійно звернутися до відповідної комісії.
Як встановлено судом, що відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30.07.2025 про видачу нової довідки про безпосередню участь військовослужбовця в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених під час службового розслідування, через те, що територія виконання бойового завдання не відносилась до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до матеріалів витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №126 від 25.07.2025 про результати службового розслідування, в ході з'ясування обставин було відібрано пояснення у командира охорони військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_5 (який в липні 2024 року керував логістикою по переправі військовослужбовців і майна на острови річки Дніпро). Зазначив, що військовослужбовець ОСОБА_1 здійснював ремонт і технічне обслуговування човнів, проводив навчання водіїв човнів (драйверів), приймав участь в евакуації поранених з човнів, здійснював перевезення моторних човнів, з метою підготовки до ротацій військовослужбовців в темний час доби.
ОСОБА_5 також повідомив, що ОСОБА_1 по стану здоров'я повноцінно виконувати функції драйвера не міг, так як мав проблеми з хребтом, тому був резервним водієм човна, на випадок якщо хтось з водіїв човнів не зміг виконувати бойові завдання. Лейтенант ОСОБА_5 , на той час особисто керував логістикою при ротаціях. Так сплав з точки " ІНФОРМАЦІЯ_1 " інколи був небезпечний для особового складу із-за активності ворожих розвіддронів. Зокрема ОСОБА_1 ввечері близько 23:00 години 02.07.2024 року перевіз моторний човен з точки " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка знаходиться в районі західніше н.п. Дар'ївка Херсонського району Херсонської на точку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка знаходиться на півночі села Садове Херсонського району Херсонської області і передав основному екіпажу драйверів. Також подібний рейс за маршрутом точка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - точка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на порожньому човні (без десанту і вантажу) для більшої маневреності і швидкості переміщення був здійснений близько 22:30 - 23:30 години 03.07.2024 року. В подальшому човен вирушив на виконання бойових задач в районі н.п. Кринки.
Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.08.2025 № 361 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» вся територія Нижньодніпровського національного природного парку відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій. Таким чином перебування військовослужбовця у зазначеній акваторії гирла р. Інгулець, що входить до господарчої зони Нижньодніпровського національного природного парку вважається фактом перебування у районі ведення бойових дій.
У свою чергу, згідно ст. 1 Закону України "Про оборону України» на підставі рішення Головнокомандувача Збройних Сил України Генеральним штабом ЗС України щомісячно видається наказ Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій'.
При цьому, населені пункти окремо у зазначених наказах не відображаються.
Перелік територій, у тому числі населені пункти, на яких ведуться (велися) бойові дії затверджується відповідним наказом Міністерства розвитку громад та територій України.
Отже, ОСОБА_1 з 02.07.2024 по 03.07.2024 здійснював рейс по гирлу річки Інгулець за маршрутом «Ромашка» - «Павлін», що розташований на території Нижньодніпровського національного природного парку та віднесений до зони ведення бойових дій.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин та вимог законодавства, суд дійшов висновку, що п. 2 та п. 3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 №126 «Про результати службового розслідування» підлягають скасуванню. Відмова військової частини НОМЕР_1 у наданні ОСОБА_1 нової довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, є протиправною. Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати позивачу нову довідку із правильним визначенням періоду 02.07.2024-03.07.2024 із зазначенням території Нижньодніпровський національний природний парк, Херсонська область.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15 березня 2019 року по справі №826/7778/17.
У постанові від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, їх обсяг, вартість та співмірність із складністю справи, суд дійшов висновку, що судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати п. 2 та п. 3 Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 р. №126 «Про результати службового розслідування», а саме: п. 2. про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про включення в довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №1712/2449 від 06.07.22024 р. вважати такими, що не знайшли свого підтвердження; п. 3. про те, що у зв'язку із встановленим фактом неправомірної видачі довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №1712/2449 від 06.07.2024 року, так як законодавчих підстав для видання довідки згідно Додатку №6 до постанови Кабінету Міністрів України в редакції від 22.08.2023 р. №887 у військової частини НОМЕР_3 відсутні, - то довідка №1712/2449 від 06.07.2024 року підлягає скасуванню.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30.07.2025 р. про видачу нової довідки про безпосередню участь військовослужбовця в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених під час службового розслідування, згідно з наказом №2036 від 28.06.2025 року, з правильним визначенням періоду участі у бойових завданнях у період 02.07.2024 по 03.07.2024 із зазначенням території Нижньодніпровський національний природний парк, Херсонська область.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України видати ОСОБА_1 нову довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених під час службового розслідування, результати якого викладені в Наказі командира військової частини НОМЕР_3 від 25.07.2025 р. №126 «Про результати службового розслідування», з правильним визначенням періоду 02.07.2024 - 03.07.2024 р. безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, із зазначенням території Нижньодніпровський національний природний парк, Херсонська область.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_9 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_10 )
Головуючий суддя П.І. Салюк