Справа № 560/14779/25
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Красилівської міської ради щодо не надання запитуваної інформації по заяві-клопотання від 11.08.2025 року
-зобов'язати повторно розглянути заяву-клопотання від 11.08.2025 року і надати запитувану інформацію, а саме: Чи був землекористувачем земельних ділянок водного фонду за кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005, на момент подачі заяви від 13.03.2024 року про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 та 6822789100:01:007:0005, ОСОБА_2 ; Хто був землекористувачем земельних ділянок водного фонду за кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005, на момент подачі заяви від 13.03.2024 року про надати дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 та 6822789100:01:007:0005.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Красилівської міської ради Хмельницької області із запитом на отримання публічної інформації. Запит стосувався: надання інформації, а саме: про землекористувачів земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 та 6822789100:01:007:0005, а саме - чи був ОСОБА_2 їх землекористувачем на момент подання ним 13.03.2024 року заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цих ділянок у натурі (на місцевості), та хто взагалі був землекористувачем зазначених ділянок на цю дату.
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Красилівська міська рада Хмельницької області зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач не вчиняла бездіяльності, а вчасно та у встановленому порядку надала відповідь на його заяву-клопотання від 11.08.2025 року. Зокрема, 25.08.2025 міська рада направила позивачу відповідь (вих. № Д-1335), у якій повідомила, що на момент звернення від 13.03.2024 року землекористувачем земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004 та 6822789100:01:007:0005 був ОСОБА_2 . Відповідач наголосив, що звернення позивача було розглянуто відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» у встановлений термін, а тому твердження про бездіяльність є безпідставним.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у формі клопотання, в якому вказує, що, ознайомившись із відзивом Красилівської міської ради Хмельницької області, він не побачив обґрунтованих заперечень проти своїх позовних вимог, а навпаки - відповідач безпідставно стверджує, що його права не були порушені. Позивач наголосив, що для повного й об'єктивного розгляду справи необхідно витребувати від ради документ, який підтвердить або спростує дотримання вимог статті 18 Закону України «Про звернення громадян», якою передбачено право заявника бути присутнім при розгляді його заяви чи скарги, а також обов'язок органу влади повідомити громадянина про час і місце такого розгляду. На думку позивача, Красилівська міська рада порушила це право, не запросивши його на розгляд його заяви-клопотання від 11.08.2025 року.
Крім того у зазначеному клопотанні позивач просив: зупинити процесуальні строки для надання відповіді на відзив у справі № 560/14779/25; витребувати від Красилівської міської ради Хмельницької області інформацію, чи було його повідомлено про дату та час розгляду його заяви-клопотання від 11.08.2025 року, а в разі якщо повідомлення здійснювалося - надати підтверджуючі документи.
Ухвалою від 18 вересня 2025 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено. Ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, судом встановлено, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів. Предметом позову є бездіяльність Красилівської міської ради Хмельницької області щодо ненадання інформації. Витребування інформації про запрошення позивача на розгляд заяви не є необхідним для з'ясування обставин, чи було порушено право позивача на отримання інформації. Невиконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення позивача про дату розгляду заяви-клопотання не звільняє його від обов'язку надати відповідь на це звернення, що і є предметом позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
11 серпня 2025 року до Красилівської міської ради Хмельницької області надійшла заява-клопотання від ОСОБА_1 (вх. від 12.08.2025 №К/1374/08-29/2025).
В своїй заяві-клопотанні позивач просив: «Надати інформацію чи був землекористувачем земельних ділянок водного фонду за кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005, на момент подачі заяви від 13.03.2024 року про надати дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005, ОСОБА_2 . Хто був землекористувачем земельних ділянко водного фонду за кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005, на момент подачі заяви від 13.03.2024 року про надати дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005.
Відповідь надати на електрону скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Красилівською міською радою Хмельницької області, 25.08.2025 надано відповідь на вище зазначену заяву-клопотання позивача, яку зареєстровано за номером вихД-1335 від 25.08.2025 та повідомлено позивача про те, що на момент його звернення від 09.06.2025 із заявою-клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005 на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.03.2024, землекористувачем земельних ділянок водного фонду за кадастровими номерами 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005 був ОСОБА_2 .
Вважаючи, що відповідач не надав запитуваної інформації на запит, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 40 Конституції України гарантують кожній особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно із статтею 4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, поміж інших, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу частини четвертої статті 13 Закону № 2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації, мають керуватися цим Законом.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI).
Запит на інформацію, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 2939-VI, це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону № 2939-VІ запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Системний аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації у межах встановленого Законом строку зобов'язані надавати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.
За змістом частин 1, 2 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Частиною 4 цієї ж статті закріплено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду 25.06.2019 по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Таким чином, розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив, яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №9901/381/20, від 02.04.2020 у справі №9901/22/20.
При цьому законодавством України чітко встановлено обов'язок розпорядника інформації надати мотивовану відповідь на запит у визначений Законом строк.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, який надійшов до відповідача 11.08.2025. Відповідь просив направити на електронну пошту "rybak196@ukr.net". Відповідь на запит відповідач надав 25.08.2025 року.
Крім того, матеріалами справи підтверджується те, що Красилівська міська рада надала вичерпну інформацію про землекористувача земельних ділянок 6822789100:01:007:0004, 6822789100:01:007:0005, на момент подачі заяви від 13.03.2024 року. Листами 09.07.2025 №К/962/08-29/25 та від 25.08.2025 №К/1374/08-29/25 вказано, що землекористувачем є ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що інформація та відповідь, які відповідач надав за наслідками розгляду публічного запиту позивача, свідчать про належне виконання ним своїх обов'язків як розпорядника публічної інформації. Зважаючи на зміст запитуваної позивачем інформації, аргументи, які він навів, не доводять того, що відповідач, не надавши її, допустив бездіяльність.
Як наслідок, немає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву-клопотання від 11.08.2025 року.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по справі не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Красилівська міська рада Хмельницької області (пл. Незалежності, 2,м. Красилів,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31000 , код ЄДРПОУ - 04060737)
Головуючий суддя П.І. Салюк