Справа № 560/13169/25
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування припису, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.07.2025, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України у відношенні ФОП ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України № 34-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 липня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.07.2025 за наслідками проведення позапланової перевірки проведеної на об'єкті нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, працівниками Відповідача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який виданий ФОП ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що дізнався про необхідність прибуття 09 липня 2025 року о 13:00 для складання, ознайомлення та підписання акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності після того як такий розгляд відбувся.
Зазначене допущене порушення суб'єктом владних повноважень не є формальним порушенням процедури та є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови № 34-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 липня 2025 року.
Вважає, що встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.07.2025 є надуманими та необґрунтованими у зв'язку з чим такий підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Також, вважає постанову №34-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 липня 2025 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що шляхом перевірки в Реєстрі будівельної діяльності виявлено зареєстроване Державною інспекцією архітектури та містобудування України Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІУ051240426137 від 29.04.2025 щодо об'єкта будівництва «Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по АДРЕСА_1 ». Заявник - ТОВ «ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» (ЄДРПОУ 39064192), повідомлений про проведення позапланової перевірки листом від 25.06.2025 за № 1570/02/12-25. Автор проектної документації та особа, що здійснює авторський нагляд є ОСОБА_1 (АА002950, АА000364 ), повідомлений листом від 25.06.2025 №1572/02/12- 25. Технічний нагляд виконує ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), повідомлений листом від 25.06.2025 №1574/02/12-25.
ТОВ «ЕТАЛОНІНВЕСТБУД», ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Суб'єкти містобудування) було надіслано вимогу від 25.06.2025 за № 1571/02/12-25, вимогу від 25.06.2025 за № 1573/02/12-25, вимогу від 25.06.2025 за № 1575/02/12-25 щодо надання належним чином засвідчених копій документів.
У відповідь на повідомлення від 25.06.2025 за № 1570/02/12-25 до ДІАМ надійшов лист ТОВ «ЕТАЛОНІНВЕСТБУД», зареєстрований ДІАМ 01.07.2025 за№ 8609/07-25, в якому повідомлялося, що керівник ТОВ «ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» не буде присутнім на позаплановій перевірці, у зв'язку з відпусткою, уповноважити іншу особу також неможливо.
Вказує , що об'єкт нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199 відноситься до класу наслідків не менше СС2.
Також, шляхом перевірки відомостей, які було отримано в ході здійснення перевірки, Головними інспекторами встановлено, що Замовником забезпечено здійснення авторського нагляду ОСОБА_1 на підставі сертифікатів АА002950, АА000364 (дійсні), наказу №517/А від 24.04.2024. Технічний нагляд виконує ОСОБА_2 на підставі кваліфікаційного сертифікату АТ011744.
Листом № 1653/02/12-25 від 03.07.2025 на адресу Позивача було направлено Повідомлення про складання, ознайомлення та підписання Акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Даним листом Позивача повідомлено про необхідність прибути ОСОБА_1 або уповноваженій особі з відповідним документом, що посвідчує особу до Державної інспекції архітектури та містобудування України 09 липня 2025 року о 13 годині 00 хвилин за адресою: вул. Грушевського, 87/2, м. Хмельницький, 29001, для складання, ознайомлення та підписання акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У вказану дату та час представник Позивача не з'явився.
За результатами проведення позапланової перевірки щодо суб'єкта містобудування складено Акт № 30 від 09.07.2025, та враховуючи наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил складено: Протокол від 09.07.2025, де повідомлено, що розгляд cправи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. "21" липня 2025 року у приміщенні Державної інспекції архітектури та містобудування України за адресою: вулиця Грушевського, 87/2, місто Хмельницький, 29001, та виданий Припис від 09.07.2025 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути відповідні порушення.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ТОВ “ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» є власником земельної ділянки площею 0,075 га, кадастровий номер 6810100000:01:005:0199, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Річкова, 38.
Наказом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №443 від 13.11.2023 ТОВ “ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» видані містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому», реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5172-5208-9413-8017, реєстраційний номер 3235172520894138014 від 13.11.2023 (надалі - МУО від 13.11.2023).
На підставі отриманих МУО від 13.11.2023 на замовлення ТОВ “ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» позивачем розроблено проект Нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м.Хмельницькому (реєстраційний номер документу PD01:3132-3214-3476-5275 від 24.04.2024).
В подальшому, на підставі отриманих МУО від 13.11.2023 та розробленого проекту ТОВ “ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» до Державної інспекції архітектури та містобудування України подано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ІУ051240426137 від 29.04.2024) та розпочато фактичне будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул. Річковій, 38 в м. Хмельницькому.
У Реєстрі будівельної діяльності зареєстроване Державною інспекцією архітектури та містобудування України Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ІУ051240426137 від 29.04.2025 щодо об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, розташованому по вул. Річковій, 38, м. Хмельницький".
За результатами проведення позапланової перевірки щодо суб'єкта містобудування складено Акт № 30 від 09.07.2025, та враховуючи наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме абзацу 1 пункту 9 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Наказом № 45 від 16.05.2011, статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту першого статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 2 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 5 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 5 статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», частини 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Працівниками відповідача було складено протокол від 09.07.2025, де повідомлено, що розгляд cправи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. "21" липня 2025 року у приміщенні Державної інспекції архітектури та містобудування України за адресою: вулиця Грушевського, 87/2, місто Хмельницький, 29001.
Також, 09.07.2025 за наслідками проведення позапланової перевірки проведеної на об'єкті нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, працівниками відповідача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який виданий ФОП ОСОБА_1 .
Вказаний припис містить вимогу усунути в установленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо нового будівництва офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199, шляхом розроблення та передачі замовнику проєктної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199» з дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил, а також визначення правильного класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва «Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199» з дотриманням державних будівельних норм.
Головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Мазур Ю.В. 24.07.2025 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову від 24.07.2025 №34-2025/02-2-03, якою визнано винним ФОП ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 272520,00 грн.
Не погоджуючись з винесеними приписом та постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038).
Відповідно до статті 41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до адміністративного суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до адміністративного суду.
Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб'єктів містобудування, закріплених у пункті 13 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533 (далі - Порядок № 533).
Відповідно до абзаців 3-5 пункту 13 Порядку № 533 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
У пункті 21 Порядку № 533 також зазначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Відповідно до повідомлення про складання, ознайомлення та підписання акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №1563/02/12-25 від 03 липня 2025 року повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибути 09 липня 2025 року о 13:00 за адресою: вул. Грушевського, 87/2, місто Хмельницький, 29001, для складання, ознайомлення та підписання акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (рекомендоване поштове відправлення №0505335121133).
Сповіщення про надходження поштового відправлення за №0505335121133 до відділення 29025 АТ “Укрпошта» ОСОБА_1 отримав о 15:13 год 09 липня 2025 року. Після надходження сповіщення від АТ “Укрпошта» до завершення робочого дня ОСОБА_1 отримав поштове відправлення за №0505335121133.
Таким чином, ОСОБА_1 дізнався про необхідність прибуття 09 липня 2025 року о 13:00 для складання, ознайомлення та підписання акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності після того як такий розгляд відбувся.
Отримання поштового відправлення за №0505335121133, яке містило повідомлення про складання, ознайомлення та підписання акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, після 15:13 год 09 липня 2025 року позбавило можливості ОСОБА_1 надати свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, а також у разі необхідності скористатися правничою допомогою.
Постановою Кабінету міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок №244), який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Відповідно до пункту 3 Порядку №244 надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Згідно пункту 17 Порядку №244 відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов'язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.
Обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17 (2- а/210/64/17), від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 6 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19, від 20 лютого 2020 року у справі № 161/15661/16-а, від 20 вересня 2023 року у справі № 806/2410/17.
Суд зазначає, що особі, до якої застосовується штрафна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи.
Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за триденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Відповідно до повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1741/02/12-25 від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибути о 15 годині 30 хвилин 21 липня 2025 року для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
19 липня 2025 року ОСОБА_1 було отримано повідомлення про необхідність прибути на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який призначено о 15 год. 30 хв. 21 липня 2025 року за адресою м.Хмельницький, вул. Грушевського 87/2 у приміщенні Державної інспекції архітектури та містобудування України (рекомендоване поштове відправлення № 0505339130927).
ОСОБА_1 з 21 липня 2025 року по 23 липня 2025 року перебував на лікарняному, у зв'язку із чим він не мав можливості взяти участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З огляду на вищезазначене та зважаючи на бажання ОСОБА_1 брати участь в розгляді справи, надати пояснення щодо обставин перевірки та інформації, викладеної в акті та протоколі, він подав клопотання про відкладення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, призначене на 15 год. 30 хв. 21 липня 2025 року на іншу дату після 28 липня 2025 року.
23 липня 2025 року ОСОБА_1 було отримано повідомлення про необхідність прибути на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який призначено о 15 год. 00 хв. 24 липня 2025 року за адресою м. Хмельницький, вул. Грушевського 87/2 у приміщенні Державної інспекції архітектури та містобудування України (рекомендоване поштове відправлення № 0505342470852).
ОСОБА_1 повідомив, що на даний час ще перебуває на лікарняному, у зв'язку із чим не має можливості взяти участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З огляду на вищезазначене та зважаючи на бажання ОСОБА_1 брати участь в розгляді справи, надати пояснення щодо обставин перевірки та інформації, викладеної в акті та протоколі, він подав клопотання про відкладення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, призначене на 15 год. 00 хв. 24 липня 2025 року на іншу дату після 28 липня 2025 року.
Однак, 24 липня 2025 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України прийнято постанову № 34-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 272 520 гривень.
Суд зазначає, що станом на день розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, позивач не був повідомлений про дату та час розгляду справ, що позбавило його можливості як бути присутнім під час винесення оскаржуваної постанови, так і надавати відповідні докази та пояснення, інші відомості, що мають суттєве значення для справи.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 804/639/18, від 13 жовтня 2021 року у справі №640/21854/18 та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
До складу комплексу (будови) можуть належати об'єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об'єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони визначаються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"); об'єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об'єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти: пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об'єкти підвищеної небезпеки 1 і 2 класів, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.
Віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Спірний об'єкт віднесений позивачем до класу наслідків (відповідальності) - СС1 (незначні наслідки).
При цьому, головними інспекторами будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно будівельного контролю та нагляду проведено розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва - магазину - та визначено його як СС2 (середні наслідки).
В основу наведеного вище висновку покладено наступне: основним техніко економічним показником Проектної документації визначено, що загальна площа будівлі становить: 4541,72 м2, загальна площа приміщень: 4365,34 м2, корисна площа: 4116,89. А відповідно до планів 1-поверху та 2-4 типових поверхів площа офісних приміщень складає 2799,63 м2. Таким чином, загальна площа людей, яка постійно перебуває в офісі може становити N1 оф.=2799,63/10=280 осіб, що відповідає класу наслідків СС2.
Вимоги до визначення класів наслідків (відповідальності) об'єктів (будинку, будівель, споруд будь-якого призначення, їхніх частин, ліній об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови)) під час їх проектування та будівництва встановлені ДСТУ 8855:2019 "Визначення класу наслідків (відповідальності)". Він є єдиним державним стандартом по визначенню класу наслідків (відповідальності), який розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України.
Згідно пункту 4.1. вказаного ДСТУ вказано, що клас наслідків (відповідальності) кожного об'єкта, зокрема й тих, що входять до складу комплексу (будови), зазначають у завданні на проектування. Проектувальник розраховує клас наслідків (відповідальності) кожного об'єкта під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. Якщо розраховані під час розроблення проектної документації класи наслідків (відповідальності) об'єктів не збігаються із зазначеними в завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.
Клас наслідків (відповідальності) може бути визначено для частини (відокремленої частини) об'єкта (пункт 4.3 ДСТУ).
Класи наслідків (відповідальності) об'єктів визначають незалежно за кожною характеристикою можливих наслідків відмови об'єктів, наведеною в таблиці 1: можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті; можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті; можлива небезпека для здоров'я і життя людей (життєдіяльності), які перебувають зовні об'єкта; обсяг матеріальних збитків та/або соціальних втрат; можливість припинення функціонування лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об'єктів комунікації, зв'язку, енергетики та інженерних мереж. Класи наслідків (відповідальності) об'єктів установлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. За рішенням замовника може бути прийнято вищий клас наслідків (відповідальності) об'єкта, ніж визначений за розрахунком, окрім об'єктів, споруджуваних за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (пункт 4.4 ДСТУ).
Варто відмітити, що алгоритм визначення класу наслідків не є еталонним для того чи іншого функціонального виду об'єкту, про що зазначає п.Б1 додатку Б згаданого вище Державного стандарту.
Отже, визначення класу наслідків лежить фактично в компетенції сертифікованого проектанта за завданням і погодженням із замовником, за винятком тих норм і правил ДСТУ 8855:2019, де використовуються слова «слід», «необхідно», «потрібно» тощо.
ДСТУ 8855:2019 не містить прямих норм щодо розрахунку кількості осіб, які можуть постійно перебувати в офісній будівлі, в т.ч. у наведених довідкових прикладах визначення класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд різного функціонального призначення. Також відсутні чинні профільні державні будівельні норми (ДБН) або інші нормативні документи, які визначають норму площі (в тому числі пожежну) офісних приміщень.
Крім того, генеральним проектантом Мартинюком П.Є. було отримано затверджене замовником ТОВ «ЕТАЛОНІНВЕСТБУД» в особі Семенюка О.І. завдання на проектування від 14.11.2023 в якому зазначено, що серед основних архітектурно планувальних вимог і характеристик об'єкта будівництва та призначення 1-4 поверхів - офісні приміщення для власного користування розрахунковою кількістю до 49 працівників, про що також була надана довідка щодо штатного розкладу працюючих ТОВ «ЕТАЛОНІНВЕСТБУД». Дане завдання на проектування було погоджене генеральним проектантом ОСОБА_1 та прийняте до виконання.
Таким чином, кількість людей, які постійно перебувають на даному об'єкті (що оскаржується представниками ДІАМ в ході позачергової перевірки) відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.
Наведена в акті проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09 липня 2025 року № 30, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 липня 2025 року та приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09 липня 2025 року №482-25 від 18 лютого 2025 року за результатами проведення позапланової перевірки стосовно суб'єкта містобудування офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Річкова, 38, на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:005:0199 аргументація представників ДІАМ щодо розрахунку кількості осіб, які постійно або періодично перебувають у будівлі громадського призначення є такою, що не може бути прийнята до уваги через некоректні посилання на документи: - ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення» розроблені щодо адміністративних та побутових споруд виробничих підприємств і НЕ поширюються на проектування адміністративних будинків і приміщень громадського призначення (п.1 - Сфера застосування ДБН В.2.2-28:2010); «Методичний посібник. Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» за редакцією групи організацій Світового Банку (1818 H Street N. W., Вашингтон, округ Колумбія, 20433, грудень 2015 р., є таким, що розроблений ДО вступу в дію державного стандарту ДСТУ 8855:2019 по визначенню класу наслідків (2019-12-01).
Викладені в посібнику думки є авторськими (зміст преамбули посібника), посилання некоректними (на нормативні документи, що втратили чинність), та такими, що визнають, що «практичні питання визначення класу наслідків відповідальності та категорії складності конкретних об'єктів будівництва вирішуються проектною організацією і замовником будівництва при розробленні проектної документації».
Таким чином, визначення класу наслідків (СС1) було здійснено в межах чинного нормативно-правового поля, відповідно до національного стандарту ДСТУ 8855:2019, із урахуванням наданого завдання на проєктування та реальної експлуатаційної моделі об'єкта.
Доводи відповідача щодо невідповідності цього класу об'єкта безпосередньо суперечать чинному порядку та є безпідставними у разі відсутності належно оформленого альтернативного проєктного розрахунку.
Наведена аргументація посадових осіб ДІАМ щодо розрахунку кількості осіб, які можуть постійно або періодично перебувати в офісній будівлі за адресою місто Хмельницький, вул. Річкова, 38, є такою, що не ґрунтується на чинних нормативно-правових актах, базується на некоректному застосуванні застарілих документів та не може бути прийнята до уваги як належне правове обґрунтування висновків контролюючого органу.
ДІАМ посилається на ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення", однак згідно з пунктом 1 "Сфери застосування" цього нормативного акту, дія зазначених будівельних норм поширюється виключно на адміністративні та побутові будинки і споруди умовною висотою до 73,5 м (включно) виробничих підприємств, а також побутові приміщення громадських будинків і споруд (тобто споруди, пов'язані з виробничими процесами). Ці Норми не поширюються на проєктування адміністративних будинків і приміщень громадського призначення (п. 1.2 ДБН В.2.2-28:2010).
Таким чином, вказані ДБН В.2.2-28:2010 не застосовуються до проєктування адміністративних або офісних будівель громадського призначення, зокрема таких, як офісна будівля ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД", яка не є частиною виробничого комплексу, а призначена для забезпечення офісної діяльності в умовах вільного користування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача щодо перевищення допустимої кількості осіб або невірного визначення класу наслідків (СС1) не ґрунтуються на чинному законодавстві, мають оціночний характер, є неправомірними та не можуть слугувати підставами для складення оскаржуваних приписів та постанови.
Щодо обґрунтованості передбачення паркомісць для маломобільних груп населення на прилеглій території, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд" існує обов'язок передбачати паркувальні місця для МГН - зокрема, у розділі 5 цього нормативу встановлено вимоги щодо доступності об'єктів та необхідності облаштування автостоянок для осіб з інвалідністю.
Водночас жодна з норм цього ДБН не містить вимоги щодо обов'язкового розміщення таких місць виключно в межах власної земельної ділянки. Також відсутні положення, які б встановлювали обов'язок надавати на стадії проєктування документи, що підтверджують право користування суміжною територією, якщо благоустрій такої території планується здійснити з погодженням відповідних служб у подальшому.
Надання погоджень з комунальними службами щодо благоустрою прилеглої території є процедурою, яка за своєю природою відбувається на етапі реалізації проєкту, а не на стадії ескізного проєкту чи затвердження містобудівної документації. Законодавство не містить заборони передбачати в проєкті можливість реалізації елементів благоустрою (в тому числі місць для МГН) на суміжних ділянках за умови подальшого погодження.
ТОВ "ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" передбачено розміщення паркомісць для МГН у підземному паркінгу об'єкта, обладнаному вертикальними засобами доступу (ліфтом), що дозволяє безперешкодний доступ з рівня паркінгу на всі поверхи будівлі. Такий варіант є допустимим відповідно до вимог згаданого ДБН В.2.2-40:2018, оскільки забезпечується безбар'єрність та повноцінний функціональний доступ для маломобільних груп населення.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проєктна документація на будівництво може бути коригована за ініціативою замовника.
Тобто, у випадку, якщо на етапі реалізації проєкту отримання погодження на використання суміжної території з об'єктивних причин виявиться неможливим, замовник має право внести відповідні зміни до проєкту і передбачити інший варіант розміщення паркомісць, що також не становить жодного порушення законодавства.
Таким чином, висновок посадових осіб ДІАМ про порушення вимог містобудівного законодавства у зв'язку з відсутністю підтвердження права користування суміжною територією є безпідставним, передчасним та таким, що не ґрунтується на жодному нормативному положенні. Проектна документація передбачає реалізацію вимог щодо забезпечення доступності для МГН у відповідності до чинних будівельних норм, а питання погодження благоустрою - є процедурним і не підлягає кваліфікації як порушення на стадії проектування.
Крім того, суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року по справі №560/11459/25 за позовом ТОВ"ЕТАЛОНІНВЕСТБУД" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, приписів, постанови та зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили та залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року встановлено, що висновки відповідача щодо перевищення позивачем допустимої кількості осіб або невірного визначення класу наслідків (СС1) та порушення вимог містобудівного законодавства у зв'язку з відсутністю підтвердження права користування суміжною територією не знайшли свого підтвердження стосовно об'єкта будівництва "Нове будівництво офісної будівлі з вбудованими комерційними приміщеннями та паркінгом по вул.Річковій,38 в м.Хмельницькому".
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд у справі BlackClawsonLtd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
У рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Згідно статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження
Відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 420/1665/19, від 18 серпня 2022 року у справі № 813/2757/18, від 08 листопада 2021 року у справі № 184/1009/17, від 14 липня 2021 року у справі № 520/11587/19, від 14 липня 2021 року у справі № 520/11590/19 суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування.
Отже, з урахуванням принципів верховенства права, правової визначеності та належного урядування, передбачених як національним законодавством, так і практикою Європейського суду з прав людини, позивач, діючи добросовісно та відповідно до чинного правового регулювання, набув правомірних очікувань на реалізацію свого права здійснювати будівництво. За цих обставин будь-які помилки чи порушення, які, на думку відповідача, могли бути допущені органами державної влади на етапі надання містобудівних умов та обмежень, не можуть бути поставлені в провину позивачу та не можуть бути правомірною підставою для зупинення дії наданих документів після початку будівництва. В іншому випадку - це суперечить принципу юридичної визначеності, покладає на особу ризики, зумовлені неналежною поведінкою держави, та порушує право власності у контексті правомірних очікувань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, у свою чергу не довів, що діяв у межах Закону, що підтверджено встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами, а отже відповідач діяв не в межах наданих йому повноважень приймаючи спірні припис та постанову, порушуючи норми чинного законодавства України, а тому припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.07.2025 та постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України № 34-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 липня 2025 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, суд задовольняє позов, судові витрати позивача, що визначені ст. 132 КАС України підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування припису, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.07.2025, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України у відношенні ФОП ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України № 34-2025/02-2-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 липня 2025 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4602 (чотири тисячі шістсот дві) грн 56 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульв. Лесі Українки, 26,м. Київ,01133 , код ЄДРПОУ - 44245840)
Головуючий суддя О.П. Шевчук