Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року Справа № 520/28446/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Вартових Неба, буд. 55А, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61072) в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 1-й під.,4-йпов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
1. Зобов'язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на частину пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення - «Палац Праці», охоронний № 7113-Ха та занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 № 1883 (прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.05.1980 № 334 за адресою «пл. Радянської України, 1» під охоронним № 271)», а саме:
- нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № І загальною площею 105,5 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І, загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1623328663101) в нежитловій будівлі літ. А-6-8 загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою м. Харків, майдан Конституції, будинок 1.
- нежитлові приміщення 6-го поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, № 16-:-20, № І, 7-го поверху № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 232983363101) опис: нежитлові приміщення 6-го (шостого) поверху № 1, № 4, № 5, № 8-:-14, №16-:-20, № І, загальною площею 238,6 кв. м. та нежитлові приміщення 7-го поверху (сьомого поверху) № 7-:-9, № 12-:-15, № ІІІ загальною площею 107, 2 кв. м. в нежитловій будівлі літ. «А-6-8» загальною площею 26 389,3 кв.м за адресою м. Харків, майдан Конституції, будинок 1.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, оскільки позов подано без дотримання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 4, п. 5, ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені ст. 53 КАС України.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При цьому положеннями ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» закріплено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
З аналізу конструкції ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке «не здійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Водночас, «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Проте, «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому прокурор, звертаючись з позовною заявою та обґрунтовуючи підстави звернення до суду через протиправність «не здійснення захисту» суб'єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту повинен навести не лише свою суб'єктивну думку щодо «не здійснення захисту» або «неналежність» такого захисту, але й підтвердити це для суду відповідними доказами (тобто таким обставинам повинна бути надана юридична оцінка). Як приклад, притягнення керівника суб'єкта владних повноважень до юридичної відповідальності за протиправне «не здійснення захист» суб'єктом владних повноважень або «неналежність» такого захисту.
У статті 131-1 Конституції України наголошено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді лише у виключних випадках. Тобто, прокурор може звертатися в інтересах держави, в особі визначеного ним суб'єкта владних повноважень, в особливих, поодиноких ситуаціях, як виняток із загальних правил. У кожному такому виключному випадку прокурор повинен довести, що на момент звернення до суду з позовом суб'єкт владних повноважень, в інтересах якого звертається прокурор, не міг зробити це самостійно.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор у виключних випадках може виконувати субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом та чи є обґрунтованими підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічний правовий підхід наведено Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 31.03.2025 у справі №240/113/24.
Суд зазначає, що прокуратурою не вказано у позові причин не звернення Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації з позовом про примусове укладення охоронного договору. Крім того, матеріали позову не містять доказів вжиття прокуратурою позасудових заходів для спонукання Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації ініціювати позов до власника об'єкту культурної спадщини, а також відмови Департаментом вжити заходів з подачі позову та/або не надання на такі заходи, у встановлений Законом строк, письмової відповіді.
Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати:
- докази відсутності у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації можливості щодо звернення до суду з вимогами щодо укладення договору із відповідачем на об'єкт культурної спадщини самостійно, зокрема, докази неможливості виконання цим органом покладених на нього повноважень, із зазначенням об'єктивних та непереборних причин неможливості звернення Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації з позовом про примусове укладення охоронного договору;
- докази вжиття прокуратурою позасудових заходів для спонукання Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації ініціювати позов до власника пам'ятки місцевого значення, а також відмови Департаментом вжити заходи з подачі позову та/або не надання прокуратурі, у встановлений Законом строк, письмової відповіді.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -
Позовну заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шляхова О.М.