Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 листопада 2025 року № 520/15272/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представник позивача - Токаренко Х.О.,
представника відповідача - Левченко Д.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-28-006881-a.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що регіональною філією «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» оголошено про проведення відкритих торгів. За наслідками моніторингу процедури закупівлі Північно-східним офісом Держаудитслужби прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-28-006881-a. Відповідно до висновку були виявлені порушення у сфері публічних закупівель. Так, у пункті 1 констатуючої частини висновку, зокрема, зазначено, що, Замовник до відповіді не надав «Перелік продукції, яка підлягає інспекторському контролю та стандарту АТ «Укрзалізниця». Позивач зазначає, що тендерною документацією не встановлено вимоги про надання учасником відкритих торгів документів з відмітками про проведення інспекторського контролю, а відтак висновок Держаудитслужби про становлення порушень є неправомірним.
Ухвалою суду від 13.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд адміністративної справи призначено за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Від представника Північно-східного офісу Держаудитслужби до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі спосіб усунення порушення, а саме: зміст зобов'язальної частини оскаржуваного висновку 5 сформульовано на виконання його владних управлінських функцій, як наслідок встановлених порушень замовником процедури закупівлі, з урахуванням контексту допущених порушень позивачем та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому. Крім того, спосіб усунення порушень визначено з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, Офіс чітко зазначив конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення. За цих обставин Північно-східний офіс Держаудитслужби не погоджується з доводами позивача та зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є законним та обґрунтованим.
Від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував, щодо доводів відповідача, оскільки відповідач доводів, аргументів, тверджень позову не спростував, законності оскаржуваного висновку не довів, що на переконання позивача свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
У судове засідання сторони прибули. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
28.03.2025 регіональною філією «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-03-28-006881-a.
Замовником торгів є регіональна філія «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - Замовник, Позивач). Предметом закупівлі є код за ДК 021:2015-34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, а саме: щітка електрографітова 10х20х30, щітка електрографітова 10х20х32, щітка електрографітова 12,5х25х40, щітка електрографітова 16х25х40, щітка електрографітова 2(10х32х50), щітка електрографітова 2(10х40х52) умовний тип 1, щітка електрографітова 2 (12,5х32х50), щітка електрографітова 2 (12,5х32х65,5), щітка електрографітова 2(12,5х40х52/64), щітка електрографітова 8х10х25 умовний тип 1.
Відповідно до наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.05.2025 № 153 «Про початок моніторингу закупівель» Північно-східним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг закупівлі UA-2025-03-28-006881-a.
Під час моніторингу, як зазначено в пункті 1 констатуючої частини Висновку, проаналізовано: річний план закупівель регіональна філія «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2025 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, Тендерна документація Замовника, яка затверджена Piшeнням упoвнoвaжeнoї ocoби (протокол від 10.04.2025 №143/2 (нова редакція)), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерної пропозиції, повідомлення про намір укласти договір від 22.04.2025, договір від 06.05.2025 №П/НХ-25463/НЮ, пояснення Замовника від 15.05.2025 та від 28.05.2025, оприлюднені через електронну систему закупівель.
Північно-східний офіс Держаудитслужби від 12.05.2025 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника за поясненням з метою отримання інформації та документів, стосовно того, чи підлягає Щітка електрографітова 10х20х30, Щітка електрографітова 10х20х32, Щітка електрографітова 12,5х25х40, Щітка електрографітова 16х25х40, Щітка електрографітова 2 (10х32х50),Щітка електрографітова 2 (10х40х52) умовний тип 1, Щітка електрографітова 2 (12,5х32х50), Щітка електрографітова 2 (12,5х32х65,5), Щітка електрографітова 2 (12,5х40х52/64), Щітка електрографітова 8х10х25 умовний тип 1 інспекторському контролю.
На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 15.05.2025 Замовник оприлюднив пояснення зокрема наступного змісту: Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» затверджено Перелік продукції, яка підлягає інспекторському контролю та стандарту АТ «Укрзалізниця» СТП 01.02-001:2025 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Організація системи вхідного контролю, правила проведення» Щітки електрографітові умовний тип 1 та умовний тип 2 інспекторському контролю не підлягають. Згідно додатку А тендерної документації на щітки електрографітові вказано: «Учасник повинен надати підтвердження відповідно Додатку 1 до тендерної документації щодо відповідності, а саме: Продукція, щодо якої виробник проводить добровільну оцінку відповідності заявленим вимогам.» Таким чином, вимоги щодо інспекторського контролю на щітки електрографітові в тендерній документації відсутні.…». Проте, Замовник до відповіді не надав «Перелік продукції, яка підлягає інспекторському контролю та стандарту АТ «Укрзалізниця» СТП 01.02-001:2025 «Якість і безпека продукції. Вхідний контроль. Організація системи вхідного контролю, правила проведення», який затверджений рішенням АТ «Укрзалізниця». Таким чином, на запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 12.05.2025 Замовником не надано відповідних документів, чим порушено вимоги частини п'ятої статті 8 Закону.
29.05.2025 головним державним аудитором Північно-східного офісу Держаудитслужби Мазаловою Р.В. складено висновок про результати процедури закупівлі UA-2025-03-28-006881-a. Текст висновку оприлюднений на веб-порталі PROZORRO 29.05.2025.
За результатами моніторингу Північно-східним офісом Держаудитслужби питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимоги частини п'ятої статті 8 Закону України «Про державні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт, послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, які полягають в наступному.
У пункті 3 констатуючої частини Висновку зобов'язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.
Позивач вважаючи такий висновок Держаудитслужби неправомірним звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (надалі Закон №2939-XII).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (надалі Закон №922-VIII).
Положеннями пункту 11 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований у статті 8 Закону №922-VIII.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною 4 статті 8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).
За приписами ч.7 ст.8 Закону №922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.
Відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
З системного аналізу наведених норм слідує, що контролюючий орган зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушень у сфері публічних закупівел, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 по справі № 160/11304/19.
Згідно зі ст. 1 Закону № 922-VIII у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31);
- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32).
- договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Вимоги до тендерної документації у відкритих торгах визначені у ст. 22 Закону № 922-VIII.
Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. (ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII)
У тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій. (п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII).
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. (абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначає ст. 31 Закону № 922-VIII встановлено.
Згідно з пп. 1, 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; 2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.
Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону № 922-VIII замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII).
Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».
Відповідно до п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 922-VIII Кабінет Міністрів України Постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п. 3 Особливостей визначено, що замовники зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
Відповідно до п. 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону, тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам ст. 22 Закону №922.
Отже, тендерна документація повинна містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону №922-VIII, а також іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII). Учасник при підготовці своєї тендерної пропозиції має керуватись саме вимогами тендерної документації та зобов'язаний неухильно їх дотримуватись, так як невиконання учасником вимог тендерної документації тягне за собою негативні наслідки у вигляді відхилення його тендерної пропозиції.
Як вбачається з матеріалів справи, у запиті Замовнику від 23.05.2025 контролюючим органом зазначено про необхідність надання пояснень, зокрема щодо того, яким чином Учасником процедури закупівлі ТОВ «ЛЕГ ПЛЮС» на етапі подання тендерної пропозиції визначено, що Щітка електрографітова 10х20х30, Щітка електрографітова 10х20х32, Щітка електрографітова 12,5х25х40, Щітка електрографітова 16х25х40, Щітка електрографітова 2 (10х32х50),Щітка електрографітова 2 (10х40х52) умовний тип 1, Щітка електрографітова 2 (12,5х32х50), Щітка електрографітова 2 (12,5х32х65,5), Щітка електрографітова 2 (12,5х40х52/64), Щітка електрографітова 8х10х25 умовний тип 1 не підлягають інспекторському контролю (т.1 а.с.167).
У своїх поясненнях позивач зазначив, що згідно Додатку А тендерної документації на щітки електрографічні вказано, що учасник повинен надати підтвердження відповідно Додатку 1 до тендерної документації щодо відповідності, а саме: «Продукція, щодо якої виробник проводить добровільну оцінку відповідності заявленим вимогам». Таким чином, вимоги щодо інспекторського контролю на щітки електрографічні в тендерній документації відсутні (т.1. а.с.29, 30).
Окрім того, у відповіді на запит про надання пояснень від 28.05.2025 замовником зазначено посилання щодо розташування «Переліку продукції залізничного призначення, яка підлягає інспекторському контролю», яке розміщене у публічному доступі.
Отже, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2023 року № 133 «Про організацію обліку та контролю залізничного рухомого складу, продукції залізничного призначення», на період дії правового режиму воєнного стану акціонерне товариство «Українська залізниця» виконує функції з обліку та контролю залізничного рухомого складу, продукції залізничного призначення з урахуванням норм ДСТУ ГОСТ 32894:2016 «Продукція залізничного призначення. Інспекторський контроль. Загальні положення».
Відповідно до Переліку норм ДСТУ ГОСТ 32894:2016 щітки електрографічні умовний тип 1 та умовний тип 2 не входять до останнього, таким чином не підлягають інспекторському контролю. Також, згідно Додатку А тендерної документації наданої позивачем на щітки електрографічні вказано, що учасник повинен надати підтвердження відповідно Додатку 1 до тендерної документації щодо відповідності, а саме: «Продукція, щодо якої виробник проводить добровільну оцінку відповідності заявленим вимогам». Таким чином, вимоги щодо інспекторського контролю на щітки електрографічні в тендерній документації відсутні.
В абзаці 2 Додатку 2 до тендерної документації встановлено, що для продукції, що підлягає інспекторському контролю, визначеної відповідно до наказу АТ «Укрзалізниця» від 01.02.2016 № 044, зразки документів повинні містити відмітки про здійснення інспекторського контролю відповідно до п. 7.4 ДСТУ ГОСТ 23894:2016.
Суд зазначає, що обов'язкова сертифікація, або підтвердження відповідності, це процедура, за якою виробники мають підтвердити, що їхня продукція відповідає певним технічним вимогам. Інспекторський контроль - це одна з форм цієї процедури, коли органи контролю перевіряють, чи виробники дотримуються цих вимог.
Як вже зазначалось вище, щітки електрографічні умовний тип 1 та умовний тип 2 не входять до Переліку продукції залізничного призначення, яка підлягає інспекторському контролю, затвердженого наказом Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Отже, тендерною документацією не встановлено вимоги про надання учасником відкритих торгів документів з відмітками про проведення інспекторського контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон «Про публічні закупівлі», пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем у своїх поясненнях, наданих до контролюючого органу, викладено вичерпну відповідь, щодо запитуваної Держаудитслужбою інформації.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів
Як вже зазначено судом вище, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форми висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку №552).
Системний аналіз приписів Закону №922-VIII та розділу III Порядку №552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Вищевказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року по справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року по справі №640/467/19.
Згідно з частиною 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, частиною 8 статті 8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі.
Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Таким чином, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема «здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Суд звертає увагу на те, що орган державного фінансового контролю згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XIIта підпункту 20 пункту 6 Положення №23 наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Суд вважає, що відповідачем, але саме при вчиненні порушення, може бути визначено один із способів усунення виявлених порушень, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення.
Однак, як було вже зазначено вище, позивачем не було допущено порушення Закону України «Про державну закупівлю», тому такі характеристики оскаржуваного акту як чіткість, зрозумілість, формальне дотримання встановленій структурі та завданню здійснення державного фінансового контролю не свідчить про його правомірність з огляду на невідповідність основному критерію - обґрунтованості.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, зокрема щодо його обґрунтованості, яка є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-28-006881-a, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Судові витрати підлягають розподілу у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150 ЄДРПОУ 40075815) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022 ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.05.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-03-28-006881-a.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022 ЄДРПОУ 40478572) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150 ЄДРПОУ 40075815) сплачену суму судового збору у розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.