Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Іменем України
03 листопада 2025 року № 520/7477/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13 серпня 2024 року №00460160707.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 р. по справі № 520/7477/25 адміністративний позов фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13 серпня 2024 року №00460160707.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
28.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви зазначено, що розмір судових витрат, які позивач поніс станом на день подачі цієї заяви, у зв'язку з розглядом даної справи, дорівнює сумі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які сторона позивача, враховуючи положення ч.5 ст. 134 КАС України, оцінює у розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) грн.
29.10.2025 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, заперечення на заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зазначені підстави для винесення додаткового судового рішення є виключними.
Згідно з п. 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що представником позивача (до закінчення дебатів у справі) було подано заяву в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.
Щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У строк, встановлений законом, представником позивача надано докази, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. позивачем було надано до суду: договір №344/24 про надання правової допомоги від 09 грудня 2024 року, рахунок - акт № 1 за договором № 344/24 від 09 грудня 2024 року про надання правової допомоги від 24 жовтня 2025 року.
Загальна вартість наданих послуг адвокатом становить 8 000 грн.
Надаючи оцінку доводам, викладених відповідачем у запереченнях на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо.
При цьому, суд зазначає, що відсутність документа про витрати на правничу допомогу не може бути підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови їхньої реальності. Подібний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2023 року у справі № 500/5748/21.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення по справі підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Щодо заяви представника позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат, які складаються із суми судового збору, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 р. по справі № 520/7477/25 було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Таким чином, питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом вирішено під час ухвалення рішення, а тому підстави для задоволення заяви представника позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат, які складаються із суми судового збору відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача.
Керуючись ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Г. Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень).
У задоволенні заяви в іншій частині вимог - відмовити.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Полях