Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 листопада 2025 р. № 520/13034/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали від 09.06.2025, просить суд:
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону надати додатковий висновок в довільній формі про ступінь тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 31.12.2022, на момент медичного огляду, проведеного військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 17.02.2023, з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону надати додатковий висновок в довільній формі про ступінь тяжкості травми, отриманої ОСОБА_1 31.12.2022, на момент медичного огляду, проведеного гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 04.04.2023, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зважаючи на наявність наслідків його поранення, враховуючи норми Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, відповідач при видачі довідок, виданих після медичних оглядів, проведених військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 17.02.2023 та 04.04.2023 протиправно визначив отриману позивачем 31.12.2022 травму як "легку" за ступенем тяжкості. Вважає, що наявні підстави для видачі додаткових висновків про ступінь тяжкості травми, отриманої позивачем 31.12.2022. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою від 09.06.2025 позовну заяву позивача повернуто в частині позовних вимог про визнання травми, встановленої в довідках ВЛК № 349 від 17.02.2023 та № 2792 від 04.04.2023 "легкою" за ступенем тяжкості, та зобов'язання Військово-медичного клінічного центру Західного регіону внести зміни до довідки ВЛК № 349 від 17.02.2023 та довідки ВЛК № 2792 від 04.04.2023, шляхом визнання травми "тяжкою" за ступенем тяжкості. Відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині позовних вимог та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про відсутність підстав для надання додаткових висновків про ступінь тяжкості травми позивача. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу та під час виконання бойових завдань 31.12.2022 отримав термічну травму, опік полум'ям ІІА-Б ступеня обличчя, обох верхніх кінцівок, тулуба, обох нижніх кінцівок 10 % (4 %), опіковий шок, вогнепальні осколкові поранення середньої третини лівого стегна та нижньої третини лівого передпліччя, що підтверджується довідкою про обставини травми, наявною в матеріалах справи. (а.с. 28)
Госпітальною військово-лікарською комісією хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд ВЛК позивача 17.02.2023, за результатами якого складено довідку від 17.02.2023 № 349. У довідці зазначено: «Діагноз та постанова ВЛК при причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - стан після операції - некректомії 4 % поверхні тіла аутодермопластики 6 % поверхні тіла (31.01.2023) з приводу опіку полум'ям ІІ Б - ІІІ ступеню обличчя, тулуба правої верхньої та нижньої кінцівки 10 % (8 %) у вигляді незміцнілих післяопераційних рубців у вигляді незначно вираженого больового та астенічного синдромів. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 № 370 поранення кваліфікується як легка. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. (а.с. 29)
Також, гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд ВЛК позивача 04.04.2023, за результатами якого складено довідку від 04.04.2023 № 2792. У довідці зазначено: «Діагноз та постанова ВЛК при причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - стан після опіку полум'ям ІІА-Б ступеню обличчя, тулуба, обох верхніх кінцівок, обох нижніх кінцівок 12 % (8 %), вогнепального осколкового сліпого поранення лівого стегна з наявністю стороннього тіла (металевого уламку) (31.12.2022), лікованих оперативно: некректомія 5 % (31.01.2023), аутодермопластика 5 % (02.02.2023) у вигляді незміцнілих післяопікових рубців, гранулюючих ран лівої верхньої кінцівки, десміогенної конкрактури лівої верхньої кінцівки та лівої нижньої кінцівки з тимчасовим порушенням функцій. Довідка про обставини травми № 27/307 від 19.01.2023 видана командиром військової частини НОМЕР_2 . Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.07.2007 № 370 травма кваліфікується як легка. Поранення, травма, ТАК, пов'язані з захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. (а.с. 30)
Позивач вважаючи, що відповідачем неправильно надана кваліфікація його травми в довідках № 349 від 17.02.2023 та № 2792 від 04.04.2023, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно пунктів 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 (в редакції на час виникнення спірних відносин), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
За п.2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Пунктом 1.1. глави 1 розділу II Положення №402 встановлено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в Десантно-штурмових військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я; потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.
За п. 1.2. глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до п.6.8. глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров'я або у звільненні від виконання службових обов'язків, проводиться за медичними показаннями.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. (п.6.10 . глави 6 розділу II Положення №402).
Разом з тим, зважаючи на вищевикладені положення, суд зазначає, що не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача, стану його травми та здоров'я, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
При цьому, позивач не позбавлений права оскаржувати прийняте рішення (відповідні довідки про визначення ступеню тяжкості травми) до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями, зокрема, Центральної ВЛК.
Так, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16.
Також, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 та від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність самої процедури прийняття відповідачем спірного рішення.
Згідно підпункту 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Згідно положень пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Також, аналізом глави 20 розділу II Положення № 402 встановлено, що військово-лікарською комісією рішення ухвалюються у вигляді постанов.
Отже, суд зазначає, що законодавством не передбачено складання додаткового висновку про ступінь тяжкості травми в довільній формі, у зв'язку з чим позовні вимоги, заявлені позивачем, не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що в ході розгляду справи не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, позивачем не надано до суду належних доказів щодо вчинення відповідачем протиправних дій (бездіяльності) або щодо наявності порушеного права позивача. Судом таких обставин також не встановлено.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН