Ухвала від 03.11.2025 по справі 500/6160/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 500/6160/25

03 листопада 2025 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзій О.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В силу приписів п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 20.09.2018 у справі № 813/1076/17, від 14.11.2018 у справі №817/986/17, від 21.11.2018 у справі № 520/13190/17, від 27.11.2018 у справі № 820/3534/17.

Як видно з позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 позов стосується стягнення заробітної плати за виконану роботу.

У спірних правововідносинах відсутній публічно - правовий спір з суб'єктом владних повноважень.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України; далі - ЦПК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у цій справі спір між сторонами виник із трудових відносин, за своєю правовою природою не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто не є публічно-правовим, а також повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (п.6 ч.1 ст.170 КАС України).

За таких встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що у відкритті провадження у даній адміністративній справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 03 листопада 2025 року.

Суддя Мандзій О.П.

Попередній документ
131475503
Наступний документ
131475505
Інформація про рішення:
№ рішення: 131475504
№ справи: 500/6160/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (03.11.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАНДЗІЙ ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ
відповідач (боржник):
Левенець Катерина
позивач (заявник):
Ковальський Олександр Андрійович