про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/6203/25
03 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 жовтня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 9 статті 160 КАС України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною другою статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною четвертою статті 49 КАС України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п'ята статті 49 КАС України).
З аналізу наведених вище норм, суд вважає, що залучення третіх осіб до участі у справі потребує обґрунтування доцільності вчинення судом такої процесуальної дії та має бути викладене позивачем або ж окремим клопотанням, доданим до позовної заяви, або ж міститися у тексті самого позову, а також позивач має вказати процесуальний статус такої третьої особи, яка може залучатися, як на стороні позивача або так і на стороні відповідача.
Однак, в позовній заяві позивачем не вказаний процесуальний статус третьої особи ( не зазначено щодо чого та на чиїй стороні виступає: позивача чи відповідача), а лише зазначено - третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області.
Також, позивачу слід зазначити, на яких підставах Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області належить залучити до участі у справі, подавши відповідну заяву.
Крім цього, згідно з пунктами 4, 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною четвертою статті 161 КАС України також визначено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивачем серед додатків зазначено: "п.4. Копія Договору купівлі-продажу квартири (Доказ сплати збору 1% до Пенсійного фонду України; п.7. Квитанція про сплату".
Натомість, позивачем долучено до позовної заяви платіжне доручення №1 від 18.11.2019, цільовим призначенням у якому вказано: "За бронювання (резервування) квартири АДРЕСА_1 по Договору №ПМО-662 від 18.11.2019 по вул. 15 квітня/вул.Підволочиське шосе,5".
Отже, позивачу слід подати до суду належним чином завірені копії доказів сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу квартири у розмірі 1% від її вартості. Також, позивачу слід подати до суду належним чином завірену копію звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу квартири, відповідь на яке надано листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2025 №1900-0504-8/16845.
Крім цього, положеннями частин першої та другої статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла (повинна була) дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки, встановлені законом, в даному випадку - статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, через помилковість сплати якого виник цей спір, сплачений позивачем 26.11.2021 під час операції з купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_2 .
З цим адміністративним позовом позивач звернувся 27.10.2025, тобто більш ніж через чотири роки після того, як повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах відлік строків для звернення до суду (в тому числі, у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду відповідної заяви з метою спонукання до вчинення певних дій) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Саме по собі звернення позивача із заявою до суб'єкта владних повноважень не робить вказані правовідносини триваючими, і не поновлює пропущеного строку на звернення до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що у постанові від 19.08.2021 по справі № 360/2687/20 Верховний Суд чітко зазначає, що "У справах щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивача саме з часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платником якого, на переконання позивачки, вона не є, й, відповідно, який був сплачений нею помилково".
З огляду на вищевикладене, позивач мав звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом протягом шести місяців з дня здійснення спірного платежу, відлік якого починається з 26.11.2021.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у такий спосіб:
1) визначитись з процесуальним статусом третьої особи (зазначивши щодо чого та на чиїй стороні виступає: позивача чи відповідача) Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області;
2) на яких підставах Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області належить залучити до участі у справі, подавши відповідну заяву;
3) подати до суду належним чином завірені копії доказів сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу квартири у розмірі 1% від її вартості;
4) подати до суду належним чином завірену копію звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу квартири, відповідь на яке надано листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2025 №1900-0504-8/16845;
5) подати до суду заяву про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дерех Н.В.