03 листопада 2025 року Справа № 480/1612/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою її представником.
Вказане рішення набрало законної сили та 11.09.2023 було видано виконавчий лист.
У подальшому, представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надати до суду звіт про виконання рішення суду від 25.07.2023 у справі № 480/1612/23.
Ухвалою суду від 30.06.2025 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у 90-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі №480/1612/23.
30.09.2025 через систему "Електронний суд" представником ГУ ПФУ в Сумській області подано звіт про виконання судового рішення, в якому зазначено, що на виконання рішення суду у вересні 2025 поновлено виплату пенсії. Перерахований розмір пенсії нарахований до виплати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою її представником. Враховуючи викладене вище, судове рішення головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області виконано в повному обсязі.
30.09.2025 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заперечення на звіт, в яких зазначає, що станом на дату подання звіту пенсію позивачу на банківський рахунок не виплачено. Доказів фактичної виплати пенсії боржником не надано.
Ухвалою суду від 07.10.2025 у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витребувано докази виплати нарахованої на виконання вказаного рішення суду суми пенсії.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 07.10.2025 представником ГУ ПФУ в Сумській області через систему "Електронний суд" надано пояснення, в яких зазначено, що на виконання рішення суду у справі № 480/1612/23, 02.10.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2021, в результаті якого розмір пенсії позивачки склав 3501,46 грн. Борг за період 01.04.2021 по 31.10.2025 в розмірі 192580,30 грн. нарахований до виплати та буде виплачений за умови проведення ідентифікації особи ОСОБА_1 , зокрема, шляхом підтвердження уповноваженими органами факту, що особа є живою, оскільки виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 було припинено на підставі повідомлення уповноваженого банку, передбаченого п.16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (зі змінами), а саме у зв'язку з тим, що на дату повідомлення ОСОБА_1 більше року самостійно не отримувала кошти з поточного рахунку та для запобігання отримання належних ОСОБА_1 коштів сторонніми особами.
Дослідивши доводи звіту суд установив наступне.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Статтями 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» № 18357/91, Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) вказано, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду у цій справі має ознаки порушення прав позивача, яке гарантується ст. 6 Конвенції.
При цьому суд звертає увагу, що виплату пенсії позивачу належить поновити за рішенням суду в наслідок визнання бездіяльності відповідача щодо її не поновлення протиправними, а не за умови проведення ідентифікації особи ОСОБА_1 .
Отже, доводи відповідача відносно необхідності проходження позивачем фізичної ідентифікації для виплати боргу з пенсії нарахованого за рішенням суду є безпідставними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 383-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правиламичастини п'ятоїстатті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 383-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно дочастини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Дослідивши доводи звіту відповідача, а також надані ним документи, суд встановив, що відповідачем здійснено нарахування суми боргу, проте жодних дій направлених на її виплату відповідач не вчинив.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано до суду доказів вжиття його керівником всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.
Отже, суд не встановив підстав для зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати.
У постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17, суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 КАС України, звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 44цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 383-3 КАС України, подання звіту без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу є самостійною підставою для відмови у його прийнятті.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 480/1612/23 та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання означених рішень суду в частині виплати позивачу коштів належних йому на підставі судового рішення.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: […] ухвал […] адміністративних справах […].
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) […] боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; […] реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); […].
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області є ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача відомості визначені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII відносно керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - Зленко Тетяни Володимирівни.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У прийнятті звіту відповідача про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 480/1612/23 - відмовити.
Встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 480/1612/23.
Зобов'язати відповідача протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у справі № 480/1612/23 у повному обсязі.
Витребувати у відповідача відомості визначені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII відносно керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - Зленко Тетяни Володимирівни.
Витребувані документи надати до суду в 30-денний строк з моменту отримання цієї ухали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.su.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС Електронний суд.
Попередити відповідача про застосування заходів процесуального примусу, що встановлені ст. 149 КАС України, у випадку ухилення від виконання цієї ухвали.
Роз'яснити відповідачу необхідність дотримання положень ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 КАС України при підготовці звіту про виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.М. Кунець