03 листопада 2025 року Справа № 480/3383/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3383/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо не виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку, відповідно до відомостей, які підтверджуються військовим квитком серії НОМЕР_1 виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 15 січня 1992 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 13.10.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, за гр. 2. ст. 57 «А» розкладу хвороб (наказ МО України, № 402-2008). Факт виключення позивача з військового обліку підтверджується записом в військовому квитку серії НОМЕР_1 та довідкою військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №1701 від 13.10.2022 № 1701. Разом з тим, в застосунку «Резерв+» позивачем було виявлено відомості щодо перебування його на військовому обліку.
З метою внесення даних щодо виключення позивача з військового обліку останній звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , втім 25.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 у своїй відповіді за результатами розгляду заяви повідомив, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07.02.2026 № 466 рішення ВЛК від 13.10.2022 № 1701, було скасовано, у зв'язку з чим позивач підлягає повторному медичному огляду військовою лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку і не є військовозобов'язаною. Водночас повторне взяття на військовий облік громадянина на підставі нових законів, який вже був виключений з обліку, є дією, яка погіршує його існуюче становище, та є обмеженням його конституційних прав і свобод, що обумовило необхідність звернення до суду.
За наведених обставин, просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву було прийнято до розглядувідкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.10.2022 № 1701 позивача було визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У той же час рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07.02.2026 № 466 вищезазначене рішення було скасовано, у зв6язку з чим позивач підлягає повторному медичному огляду військовою лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній виклав доводи, аналогічні доводам позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, рішенням військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби на підставі ст. 57 а графи ІІ Розкладу хвороб Наказу МОУ від 2008 р. № 402, з виключенням з військового обліку (а.с.19).
Відповідно до внесеного 13.10.2022 року запису у військовий квиток НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 57а розкладу хвороб Наказу МОУ від 2008 р. № 402, про що начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснено відповідний запис (а.с.9-18).
Вказані відомості про виключення відповідача з військового обліку відображалися і в електронному військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+» у 2024 році, зокрема станом на 03.07.2024 (а.с.24).
Однак, станом на 04.04.2025 в застосунку «Резерв+» позивачем було виявлено відомості щодо порушення ним правил військового обліку (а.с.25).
У зв'язку з чим, 08.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зокрема внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів iнформацiю щодо його виключення з вiйськового облiку та усунути невідповідності, доповнити вiдсутню iнформацiю стосовно його облiкових даних в Єдиному державному реєстрi призовників, військовозобов'язаних та резервістів (а.с. 26-28).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.04.2025 № 2990 (а.с. 30-31) повідомлено позивача, що рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.10.2022 №1701 позивача було визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У той же час рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07.02.2026 № 466 вищезазначене рішення було скасовано, у зв'язку з чим позивач підлягає повторному медичному огляду військовою лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відтак, вирішення порушеного у зверненні питання виходить за межі повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За змістом частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Згідно із статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, пунктом 4 якого встановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі -Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
За приписами п.3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п.20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно п.22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.
Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Разом з тим, спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Так, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Як встановлено судом, рішенням військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби на підставі ст. 57 а графи ІІ Розкладу хвороб Наказу МОУ від 2008 р. № 402, з виключенням з військового обліку.
Вказані відомості про виключення відповідача з військового обліку відображалися і в електронному військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+» у 2024 році (а.с.24).
Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що згідно з протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 469 від 07.02.2024, враховуючи невідповідність діагнозу, зазначеного у карті медичного огляду військовозобов'язаного вимогам пункту «а» статті 57 Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.10.2022 про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 , скасовано (а.с.46).
Рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо непридатності до військової служби позивача та виключення його з військового обліку є чинним, інформація про його перегляд чи скасування відсутня.
Таким чином, на момент звернення позивача (24.04.2025 року) до відповідача з вимогою про внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.10.2022, яке б підтверджувало непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, вже було скасовано, а отже втратило юридичну силу.
Разом з тим, суд зазначає, інформація до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягає внесенню лише за наявності чинних, достовірних та підтверджених документів, що відповідають установленому порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 в частині перебування його на військовому обліку як військовозобов'язаного є актуальною, правові підстави для внесення відомостей щодо виключення позивача з військового обліку згідно з довідкою військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.10.2022 року № 1701 відсутні.
При цьому, наявність у військово-обліковому документі позивача запису про виключення останнього з військового обліку не має правового значення для правильного вирішення цього спору з огляду на скасування рішення військово-лікарської комісії від 13.10.2022, яке б підтверджувало непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Водночас, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що повторне взяття на військовий облік на підставі нових законів є обмеженням його конституційних прав і свобод, оскільки позивач не наводить посилання на конкретне, передбачене Конституцією України право та/або свободу, яке б було обмежено внаслідок взяття позивача на військовий облік у зв'язку із необхідністю виконання конституційного обов'язку позивача, як громадянина України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який встановлено статтею 65 Конституції України.
Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його існуючих конституційних прав і свобод.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Оскільки у даній справі в межах спірних правовідносин не встановлено протиправних дій/бездіяльності або рішень відповідача, які б порушували права позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованимии та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко