03 листопада 2025 р. Справа № 480/4171/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 далі - позивач, Юнак В.І.) в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач, УДМС України у Сумській області) в якій просила:
1) визнати протиправною відмову УДМС України у Сумській області у видачі паспорту громадянина України ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням 16-річного віку у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ,
2) зобов'язати УДМС України у Сумській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки ОСОБА_2 без передачі будь-яких даних про дитину і про, її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Свої вимоги мотивувала тим, що по досягненню 16 років вона в інтересах сина - ОСОБА_2 , звернулася до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки. Однак, УДМС України у Сумській області відмовило у видачі паспорту у формі книжечки її сину з підстави відсутності відповідного рішення суду. Втім, позивач вважає, що на цей час відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII відповідач може видати паспорт громадянина України її сину у формі книжечки.
Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з того, що звернення позивачів від 02.01.2025 не є зверненнями за отриманням адміністративної послуги щодо оформлення паспортного документа громадянина України, оскільки позивачами не дотримано порядку такого звернення, а саме не надано: заяви встановленого зразка; рішення суду; довідки про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи. У зв'язку з чим дії працівників УДМС у Сумській області законним, а права позивачів не порушеними.
Позивач подала відповідь на відзив, в якій заперечувала проти доводів УДМС у Сумській області, викладених у відзиві, та просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
02.01.2025 позивач по досягненню 16-річного віку свого сина - ОСОБА_1 , звернулася в його інтересах із заявою до т.в.о. заступника начальника Сумського відділу №1 УДМС України у Сумській області із заявою/волевиявленням від 02.01.2025 про видачу ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII. У заяві/волевиявленні вказано, що до такої заяви додано дві фотокартки розміром 3,5*4,5 та копію свідоцтва про народження (а.с.11).
Втім, листом територіального підрозділу УДМС України у Сумській області від 14.01.2025 позивачу повідомлено, що Для оформлення паспорту ОСОБА_2 вперше необхідне рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 (а.с.13-14).
Надаючи правову оцінку відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України “Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-ІІІ (далі Закон України “Про громадянство України») визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено, зокрема, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення про паспорт громадянина України).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної к н и ж е ч к и, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної к а р т к и (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон “Про ЄДДР») визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону “Про ЄДДР», документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься, зокрема, на паспорт громадянина України, та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону “Про ЄДДР», документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі к н и ж е ч к и або к а р т к и, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття “документ».
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону “Про ЄДДР» паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Таким чином, суд визнає, що заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
При цьому, варто відмітити, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Крім того, відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015р. №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою (далі - Порядок КМУ №302)» Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Враховуючи викладене, не вбачається відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
При цьому спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідачів щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Відтак, з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із п. 21 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17.
Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону “Про ЄДДР», на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було “встановлене законом»), не є “необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу відмови відповідача щодо оформлення та видачі паспорту ОСОБА_2 у формі книжечки на заяву позивача, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_2 права на отримання паспорту у формі книжечки.
Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача посилається на той факт, що позивачем, всупереч Тимчасового порядку не було у повному обсязі надано пакету документів, що передбачений чинним законодавством, серед іншого, через ненадання рішення суду, однак, вказані доводи суд не приймає до уваги, враховуючи таке.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року №456 (далі - Тимчасовий порядок), для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає, серед іншого, рішення суду.
Разом з тим, пунктом 13 Положення про паспорт громадянина України, визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Тобто, положення п.13 Положення про паспорт громадянина України, відповідно до якого позивач просила видати паспорт позивач, не містять вимоги про обов'язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки, так і довідки про реєстрацію місця проживання, на що додатково посилається представник відповідача у відзиві, та що не було покладено в основу для відмови ОСОБА_2 у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки.
Крім того, до заяви, як вбачається з її копії, було додано дві фотокартки розміром 3,5*4,5 та копію свідоцтва про народження (а.с.11)., що відповідає п.13 Положення про паспорт громадянина України. Доказів відсутності таких додатків до заяви, а також прийняття рішення про відмову у видачі паспорта саме у зв'язку з ненаданням таких документів, матеріалами справи не підтверджено.
Відтак, суд визнає, що посилання відповідача на відсутність рішення суду про зобов'язання видати та оформити ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки та довідки про реєстрацію місця проживання як на підставу для відмови у видачі йому паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.
Щодо доводів відповідача у відзиві з приводу того, що заява позивача не є зверненням за отриманням адміністративної послуги щодо оформлення паспорта громадянина України, оскільки позивачем не надано заяву встановленого зразка, суд вказує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася саме із заявою, в якій вона просила оформити та видати її сину паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
Згідно змісту листа УДМС України в Сумській області від 14.01.2025, яким надано відповідь позивачу на її заяву, була розглянута саме яка заява щодо видачі паспорта громадянина України, відтак, відповідач фактично прийняв рішення по суті поданої заяви. Будь-яких посилань щодо того, що відповідь надається відповідно до Закону України “Про звернення громадян» та у відповідності до його норм, такий лист/відповідь не містить. Крім того, жодних зауважень щодо поданої заяви, УДМС України в Сумській області у відповіді не висловлювало. Підставами для відмови стало виключно неможливість відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України у зв'язку з ненаданням рішення суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд визнає, що відмова відповідача, викладена у листі 14.01.2025 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає необхідним визнати протиправною таку відмову відповідача, викладену у зазначеному листі, та зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
При цьому, обираючи саме такий спосіб захисту у цій справі (зобов'язати оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки), судом враховано позицію Верховного Суду, викладеної у постановах від 10.09.2019 у справі №803/1376/17, від 10.09.2019 у справі №803/941/17, а також Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки саме без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, суд відмічає, що позивачем у позові не наведено жодної обставини на обґрунтування такої вимоги. Крім того, як вбачається з оскаржуваної відмови, вказані обставини взагалі не досліджувались відповідачем, а відмова була надана виключно у зв'язку з неможливістю видати паспорт у формі книжечки, тобто фактично дані позовні вимоги є вимогами заявленими передчасно. А тому враховуючи, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє, позовні вимоги у вказаній частині про зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі книжечки без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с.6).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 37846270) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби області у Сумській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, викладену у листі Управління Державної міграційної служби області у Сумській області від 14.01.2025.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби області у Сумській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211грн.20коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя І.Г. Шевченко