03 листопада 2025 року м. Рівне №460/15570/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
28.08.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо відмови у звільненні з військової служби на підставі абзацу 2 підпункту «г» частини 4, абзацу 13 підпункт 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та про зобов'язання звільнити з військової служби на підставі підпункту абзацу 2 підпункту «г» частини 4, абзацу 13 підпункт 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/15570/25 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що він звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через необхідність здійснення постійного догляду за бабусею, яка є особою з інвалідністю II групи. Отримав відмову у задоволенні рапорту. Таку відмову вважає протиправною, оскільки зі змісту доданих до рапорту документів вбачається відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за бабусею. Просить задовольнити позов повністю.
Згідно з відзивом на позов, Військова частина НОМЕР_1 позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що позивачу відмовлено у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4, абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з огляду на те, що до рапорту військовослужбовець ОСОБА_1 не надав один із документів, що підтверджує відсутність в його бабусі інших членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення та/або документів, які підтверджують, що такі особи самі потребують потребу у постійному сторонньому догляді. Долучений до рапорту акт обстеження сімейного стану військовослужбовця складений без використання відомостей ДРАЦС громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі без інформаційного обміну. За наведеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив таке.
У відповідності з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №282 від 19.12.2024 солдата ОСОБА_1 зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації, до списків особового складу та на всі види забезпечення.
03.07.2025 позивач подав командиру рапорт від 03.07.2025, у якому просив звільнити його з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», покликаючись на необхідність здійснення постійного стороннього догляду за своєю бабцею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Листом помічника командира військової частини НОМЕР_1 за №18430 від 09.08.2025 військовослужбовцю ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для задоволення рапорту з покликанням на те, що в порушення вимог Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України, Інструкції про організацію виконання положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України затвердженої наказом МОУ №170 від 10.04.2009, до рапорту не надано один із документів, що підтверджує відсутність в особи яка потребує постійного стороннього догляду інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків); один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді. Також вказано, що долучений до рапорту акт обстеження сімейного стану військовослужбовця складений без використання відомостей ДРАЦС громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі без інформаційного обміну. Також вказано на відсутності доказів неспроможності ОСОБА_3 , сина ОСОБА_2 , здійснювати за нею постійний догляд.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992. Він же визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з частинами першою, другою статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою цієї статті передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.
Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачені частиною четвертою цієї статті.
При цьому, пунктом першим визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), а пунктом другим - під час воєнного стану.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і наразі триває.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
В свою чергу, абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, як «необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи».
Абзацом 14 цього ж пункту передбачено також, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, як «необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи».
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону №2232-XII, звільнення військово-службовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 233 цього Положення, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
За вимогами пункту 14.30 цієї Інструкції, під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п'ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім'я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.
Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:
вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;
відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім'ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;
використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військово-зобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;
за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.
Комісія зобов'язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.
У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.
За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п'яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.
В свою чергу, відповідно до пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170, при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону № 2232-XII, подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: (підпункт 28) «у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ №2067 від 10.12.2024, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики №946 від 21.09.2015;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ № 2067 від 10.12.2024, про потребу в постійному догляді.
Не є спірною та обставина, що до рапорта про звільнення з військової служби позивач додав копію свого свідоцтва про народження, з якого вбачається, що його батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Також позивач надав копію свідоцтва про народження свого батька, ОСОБА_3 , з якого вбачається , що його батьками є ОСОБА_5 (дід позивача) та ОСОБА_2 (бабуся позивача). Надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 .
Що стосується бабусі позивача, ОСОБА_2 , 1947 р.н., то до рапорту і в суд надано копію довідки МСЕК серії МСЕ №125763 від 24.04.2001 про встановлення ІІ групи інвалідності довічно.
Висновку медико-соціальної експертної комісії про потребу в постійному догляді суду не надано. Що стосується медичного висновку ЛКК за №455, який визначає потребу сторонньому догляді відносно ОСОБА_2 , то слід зауважити, що такий висновок виданий на 1 рік, але на ньому відсутня дата його складання. Крім того такий висновок ЛКК складений в довільній формі, не передбаченій нормативними актами МОЗ, зокрема не відповідає ні формі №080-4/о «висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, ні формі №080-2/о «висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, які затверджені Наказом МОЗ України №407 від 09.03.2021 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за №510/36132), ні формі бланка «висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №667 від 31.07.2013 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за № 1666/24198).
Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено обстеження сімейно-майнового стану сім'ї військовослужбовця ОСОБА_1 , за результатами якого 14.05.2025 складений відповідний акт.
Відповідно до такого акта обстеження, на день перевірки сім'я військовослужбовця складається з двох осіб:
ОСОБА_6 - 1970 р.н., мати, місце проживання: АДРЕСА_1 , стан здоров'я: інвалід III групи, за станом здоров'я не може здійснювати догляд, безробітна;
ОСОБА_2 , 1947 р.н., баба, місце проживання: АДРЕСА_1 , стан здоров'я: інвалід II групи, потребує стороннього догляду, пенсіонерка.
Констатовано, що сім'я військовослужбовця потребує його фізичної допомоги у догляді та утриманні матері та баби.
Відмова у задоволенні рапорта обґрунтована тим, що військовослужбовцем не надано один із документів, що підтверджує відсутність в особи яка потребує постійного стороннього догляду інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді.
Також підставою для відмови у задоволенні рапорту зазначено ту обставину, що долучений до рапорту акт обстеження сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 14.05.2025, складений без використання відомостей ДРАЦС громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі без інформаційного обміну.
Зауважено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , батька ОСОБА_1 . До рапорту не додано документів щодо потреби у постійному сторонньому догляді або відсутності ОСОБА_3 .
Зі змісту норми, закріпленої у абзаці 14 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Таким чином «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує.
У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №380/16966/24).
Стороною позивача не заперечується наявність у ОСОБА_2 сина ОСОБА_3 , щодо якого відсутні висновки МСЕК чи ЛКК про необхідність отримання постійного догляду.
В силу вимог статті 172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Піклування може знаходити свій вияв у особистому догляді, наданні матеріальної допомоги, представництві, захисті прав та інтересів батьків у різних установах тощо.
А відповідно до положень статей 202, 203 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Отже, у ОСОБА_2 , є член сім'ї першого ступеня спорідненості, син ОСОБА_3 , стосовно якого відсутні будь-які відомості, що він не може здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю саме з об'єктивних причин.
Його перебування за кордоном не звільняє його від обов'язку піклуватися про свою матір, проявляти про неї турботу та надавати їй догляд.
Крім того, відсутні будь-які відомості щодо того, що перебування ОСОБА_3 за кордоном не носить тимчасового характеру.
Позивач відповідачу до рапорту надавав лише копію певних сторін паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 . Поміж того, що вони не містять повної інформації, дані копії - це лише відскановане зображення екрану мобільного телефону. Таким чином дані відомості взагалі не вважаються належним чином підтвердженими.
Що стосується адвокатського запиту до Державної прикордонної служби України, то такий був зроблений лише 25.08.2025, тобто вже після того, як відповідач відмовив позивачу у задоволенні його рапорту.
У суду також відсутні правові підстави щодо отримання відповідної інформації від Державної прикордонної служби України, позаяк предметом позову є дії і рішення відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби, які мали місце 09.08.2025, і проведені за результатами аналізу його рапорта від 06.07.2025 та доданих до такого рапорта документів. Відповідно до цього аналізувати якісь нові документи, які не були надані в розпорядження відповідача і не оцінювались ним при прийнятті відповідного рішення, неприпустимо.
Окремо суд зауважує на тому, що відповідно до пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170, військовослужбовець повинен подати:
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та
акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач, подаючи рапорт, не надав документа, що підтверджує відсутність в його бабусі інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (зокрема інших дітей, окрім його батька ОСОБА_3 ) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та інших окрім нього онуків), а якщо враховувати документи, які він подав, то докази, які б підтвердили інвалідність його батька, його потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі - відсутні.
Що стосується акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 14.05.2025, то у ньому також відсутня інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , в той час, як комісія ТЦК повинна була використовувати відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну і за потреби, готувати запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовувати інформації з публічних електронних ресурсів. В акті перевірки навіть відсутня згадка про сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , не кажучи вже про збір інформації щодо інших членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення. З незрозумілих причин в акті також обумовлено і про необхідність догляду за матір'ю ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , хоча ні доказів наявності у неї інвалідності I чи II групи, ні доказів потребування нею постійного стороннього догляду, матеріали справи не місять.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази та установлені судом під час вирішення спору по суті обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на підставі його рапорта від 06.07.2025 та доданих до нього документів.
Відтак, немає жодних правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Підстави і для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо відмови у звільненні з військової служби на підставі абзацу 2 підпункту «г» частини 4, абзацу 13 (фактично абзацу 14) підпункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та про зобов'язання звільнити з військової служби на підставі підпункту абзацу 2 підпункту «г» частини 4, абзацу 13 (фактично абзацу 14) підпункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Н.В. Друзенко