про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
03 листопада 2025 року м. Рівне №460/10426/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рубіна Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Шеремета В.О.,
відповідача: представник Семенюк М.О.,
розглянувши адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 117329,81грн.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 31.07.2025 продовжений процесуальний строк відповідачу для подання відзиву.
Від відповідача 12.08.2025 надійшов зустрічний позов, в якому останній просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023, № 5126523-2410-1712-UA56060350000045909 від 24.05.2024.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 460/10426/25. Призначено у даній справі підготовче засідання на 08.09.2025 о 09:00год.
Від Головного управління ДПС у Рівненській області 29.08.2025 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 року №5126523-2410-1712-UA56060350000045909.
Ухвалою суду від 08.09.2025 провадження в адміністративній справі № 460/10426/25 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 № 5126523-2410-1712-UA56060350000045909, закрито.
29.08.2025 від Головного управління ДПС в Рівненській області надійшло клопотання про залишення зустрічної позовної заяви в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 без розгляду.
Ухвалою суду від 08.09.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 залишено без руху.
16.09.2025 ОСОБА_1 подано до суду заяву про поновлення процесуального строку. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що зустрічну позовну заяву було подано 11.08.2025, тобто в межах шести місяців від дня коли ОСОБА_1 дізналася про винесення спірних ППР. Також зауважила, що ППР № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням, про яке було повідомлено ОСОБА_1 контролюючий орган. Вказаний лист повернуто 31.07.2023 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Проте, фактично ОСОБА_1 отримала це рішення лише 29.07.2025, що підтверджується листом № 101/04/6/17-00-24-03-08 від 29 липня 2025 року; факт вручення позивачу податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 в липні 2023 року відсутній. ОСОБА_1 також наголосила, що з 2022 року хворіла та відчувала стійкий тривалий виражений больовий синдром. 24.04.2023 їй була проведена операція. Тобто, позивач за зустрічним позовом протягом строку, який визначено для оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.09.2022 хворіла і не могла оскаржити його до суду, а ППР від 27.04.2023 вона не могла отримати, оскільки у травні - липні 2023 року лікувалась, а тому пропустила строк оскарження з незалежних від неї обставин. Також зауважила, що не поновлення строку на звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 буде мати правовим наслідком позбавлення позивача за зустрічним позовом довести неправомірність зазначених податкових повідомлень-рішень, що у свою чергу призведе до стягнення з неї земельного податку у розмірі 117329,81грн за земельну ділянку, власником якої вона не є. Також зазначила, що стягнення податкового боргу призведе до значного погіршення її майнового стану, а тому це має важливе значення для позивача за зустрічним позовом. З огляду на викладене, просить суд визнати причини пропуску нею строку звернення до суду поважними та поновити такий строк.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано письмові заперечення проти задоволення заяви про поновлення процесуального строку. Такі заперечення аргументовано тим, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України). Відповідно до абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Окрім того, відповідно до абз.1-2 п.42-1.2 ст.42-1 Податкового кодексу України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом: перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків ), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення від 06.09.2022 №1144867-2410-1712 вважається належним чином вручене позивачу 19.09.2022, а податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 №2041912-2410-1712 - 31.07.2023. Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 у справі № 460/10426/25 подана до суду 11.08.2025. Жодних доказів існування об'єктивних обставин на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення суду позивачем не надано. Просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.09.2025 про поновлення процесуального строку та залишити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 06.09.2022 року №1144867-2410-1712, від 27.04.2023 року №2041912-2410-1712 без розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену у заяві про поновлення строків звернення до суду із зустрічним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні надав тотожні письмовим запереченням доводи та аргументи проти поновлення строків звернення до суду.
Вирішуючи питання поновлення строків звернення до суду за зустрічним позовом відповідача, суд враховує наступне.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірним у цій справі є питання додержання позивачем за зустрічним позовом строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022; № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023.
Так, у сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 констатувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 в досудовому порядку спірні ППР не оскаржувала, отже, застосовним є саме шестимісячний строк звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України ОСОБА_1 було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з зустрічною позовною заявою, в якій відповідач посилалася на тривалу хворобу, оперативне втручання, а також на неотримання ППР № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023.
Суд, дослідивши долучені докази зазначає, що посилання на тривалу хворобу та оперативне втручання, як на поважні причини пропуску строку звернення, є неприйнятними, оскільки ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися за правничою допомогою (в т. ч. безоплатною) раніше. Разом з тим, звернулася за нею лише зі спливом більше двох років після вручення їй спірних ППР, звертаючись з зустрічною позовною заявою в даній справі. Більше того, посилання ОСОБА_1 на тривалу хворобу не знайшли свого підтвердження, оскільки нею до заяви про поновлення строку звернення додано епікриз, згідно якого вона знаходилася на стаціонарному лікуванні лише з 24.04.2023 по 25.04.2023.
Суд також зауважує, що посилання відповідача на отримання спірних ППР з листом податкового органу від 29.07.2025 частково спростовуються, як змістом заяви про поновлення строку звернення до суду, так і доданими до позовної заяви документами, згідно яких ППР № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022 було вручене ОСОБА_1 особисто 19.09.2022.
Щодо посилань на неотримання ППР № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 варто зауважити таке.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З матеріалів справи вбачається, що ППР № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 направлене за адресою: АДРЕСА_1 .
Фактичне місцезнаходження ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Тобто адреса відповідача є актуальною як на момент направлення спірних ППР, так і на час подання зустрічного позову.
Як вбачається з службової записки управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.05.2025 № 4529/17-00-13-03-06, надано інформацію, що відповідно до відомостей інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників-податків ДПС України (далі - ДРФО) щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місцем проживання (за датами внесення до ДРФО) є такі адреси: станом на 12.02.1998 є АДРЕСА_2 ; станом на 28.11.2022 є АДРЕСА_1 ; станом на 13.04.2024 вул. Покровська, 4, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33023.
Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення надсилалось на актуальну адресу відповідача за зустрічним позовом, що підтверджено документально, проте ним з невідомих причин не отримано.
З огляду на викладене суд зазначає, що спірне рішення вважається належним чином врученим ОСОБА_1 , оскільки надсилалось за адресою платника податків рекомендованим листом із повідомленнями про вручення.
В контексті вищезазначеного, податковий орган відповідно до вимог Податкового кодексу України, направляв оскаржуване рішення за адресою платника податків та відповідно до положень ст. 42 ПК України, рішення вважається врученим 31.07.2023 - у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд наголошує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи викладене, наведені позивачем за зустрічним позовом причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у відповідній частині вимог, не можуть вважатися поважними.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Згідно матеріалів справи, відповідачем за подання зустрічного позову сплачений судовий збір і сумі 968,96грн.
Позаяк, клопотання відповідача про повернення судового збору станом на час залишення зустрічного позову в частині без розгляду відсутнє, то питання про його повернення у даному судовому рішенні, не ухвалюється.
Керуючись пунктом 8 статті 240, статтями 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з зустрічною позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022, № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 1144867-2410-1712 від 06.09.2022; № 2041912-2410-1712 від 27.04.2023 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений дата 03 листопада 2025 року
Суддя Т.О. Комшелюк