про повернення позовної заяви в частині
03 листопада 2025 року м. Рівне №460/11401/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., після одержання позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його виплачувати пенсію з 01.07.2021 та з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 на виконання постанов КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, ввід 24.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 в проіндексованому розмірі без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою суду від 23.10.2025 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків шляхом подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред'явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог.
31.10.2025 позивач подав заяву про поновлення процесуального строку.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії починаючи з 01.07.2021 та з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 на виконання постанов КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, ввід 24.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 в проіндексованому розмірі без обмеження її максимальним розміром.
Водночас, позивач звернувся 04.07.2025 до суду з позовом з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду щодо частини позовних вимог за період починаючи з 01.07.2021 по 03.01.2025.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, силу приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії, які полягають у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання відповідної грошової виплати особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої виплати, демонструючи свою необізнаність щодо підстав виплати саме такого розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. І лише в такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд констатує, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, і наведені ним у заяві про поновлення такого строку обставини та докази не дають для суду підстав для визнання поважними причин такого пропущення строку.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у виплаті позивачу пенсії з 01.07.2021 по 03.01.2025 на виконання постанов КМУ від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, ввід 24.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 в проіндексованому розмірі без обмеження її максимальним розміром.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, повернути позивачу в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 01.07.2021 по 03.01.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 03 листопада 2025 року.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК