31 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7979/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 по справі №440/7979/22 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Київської районної в м. Полтаві ради (вул. М. Бірюзова, 1/2, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 34204415) про зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Київської районної в м. Полтаві ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.07.2022 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території Київської районної в м. Полтаві ради в межах населеного пункту та неприйняття рішення за результатами її розгляду. Зобов'язано Київську районну в м. Полтаві ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2022 (вх.№3/024-02/856 від 29.07.2022) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території Київської районної в м. Полтаві ради в межах населеного пункту та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №440/7979/22 набрало законної сили 03.01.2023.
21.03.2023 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №440/7979/22.
20.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) - Київську районну в м. Полтаві раду подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7979/22 від 02 грудня 2022 року, встановити відповідний строк для цього - 7 робочих днів.
Вищезазначена заява мотивована тим, що рішення суду у справі №440/7979/22 від 02 грудня 2022 року не виконано.
У період з 01.10.2025 по 22.10.2025 суддя Довгопол М.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2025 заяву передано на розгляд судді Довгопол М.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання вчинити дії призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Витребувано від Київської районної в м. Полтаві ради інформацію щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №440/7979/22, докази на підтвердження виконання рішення (за наявності).
28.10.2025 (дата формування в системі "Електронний Суд" 27.10.2025) до суду від Київської районної в м. Полтаві ради надійшла заява разом з витребуваною судом інформацією.
В заяві Київська районна в м. Полтаві рада зазначила, що 10.02.2023 на дев'ятій позачерговій сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради на виконання рішення суду від 02.12.2022 року заяву ОСОБА_1 розглянуто. Звертала увагу суду, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року справа №440/768/24 за позовом Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави до Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача: Шевченківська районна у місті Полтаві рада, Подільська районна у місті Полтаві рада, Київська районна у місті Полтаві рада, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - визнано протиправним та нечинним рішення третьої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 19.03.2021 року «Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин у місті Полтаві рад». Таким чином у Київської районної в місті Полтаві ради на момент відкриття виконавчого провадження вже були відсутні відповідні повноваження. Наголошувала, що за відсутності повноважень у галузі земельних відносин Київська районна у м. Полтаві рада на сьогодні не має правових підстав щодо розгляду питання та прийняття рішення на виконання цього рішення суду. Таким чином, навіть включення цього питання до порядку денного для розгляду на сесії ради не можливо, та не призведе до правових наслідків на які спрямовано рішення суду.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд дійшов таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Горнсбі проти Греції" суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Суд вказує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 по справі №440/7979/22, зокрема, зобов'язано Київську районну в м. Полтаві ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2022 (вх.№3/024-02/856 від 29.07.2022) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) на території Київської районної в м. Полтаві ради в межах населеного пункту та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №440/7979/22 набрало законної сили 03.01.2023.
Із матеріалів справи слідує, що відповідно до витягу з рішення дев'ятої позачергової сесії восьмого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 10.02.2023 року "Про розгляд заяв громадян на виконання рішень суду" Київська районна в м. Полтаві рада вирішила - на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 року по справі №440/79779/22, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , у зв'язку із забороною згідно з ч. 5 п. 27 розділу Х Земельного кодексу України безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі під час дії воєнного стану відмовити гр. ОСОБА_1 , що мешкає в АДРЕСА_2 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га під час дії воєнного стану.
Суд зазначає, що під час прийняття рішення від 02.12.2022 по справі №440/7979/22 судом було вказано, "що Законом України від 24.03.2022 №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (пп.5).
Водночас ані наведеним Законом №2145-ІХ, ані іншими Законами не вносилось змін до існуючого, законодавчо встановленого порядку розгляду та вирішення поставлених перед відповідною радою питань в межах її компетенції, як і не обмежено повноваження ради в регулюванні земельних відносин".
В рішенні суду було також зазначено, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд вказує, що п.п.5 п. 27 розділу ХХ Перехідних положень Земельного кодексу України, який забороняє передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність громадян під час воєнного стану, є спеціальною нормою закону, яка діє одночасно зі статтею 118 ЗК України.
Суд зазначає, що судом у справі №440/7979/22 не зобов'язано Київську районну в м. Полтаві ради прийняти рішення із чітко визначеним результатом, натомість зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.07.2022 (вх.№3/024-02/856 від 29.07.2022) та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Водночас, прийняття Київською районною в м. Полтаві радою від 10.02.2023 року "Про розгляд заяв громадян на виконання рішень суду" про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га під не є належним виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №440/7979/22, оскільки його прийнято без врахування статті 118 Земельного кодексу України.
У свою чергу суд враховує, що повноваження Київської районної у місті Полтаві ради щодо вирішення питань надання, передачі у власність або користування, припинення права користування або права власності та вилучення земельних ділянок для: будівництва та обслуговування окремих індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); ведення індивідуального садівництва; індивідуального гаражного будівництва; ведення особистого селянського господарства; городництва; сінокосіння та випадання худоби були передбачені рішенням Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №440/768/24, яке набрало законної сили 06.03.2025, адміністративний позов першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Полтавської міської ради; треті особи на стороні відповідача: Шевченківська районна у місті Полтаві рада, Подільська районна у місті Полтаві рада, Київська районна у місті Полтаві рада - задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення третьої сесії восьмого скликання Полтавської міської ради від 19.03.2021 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад".
Беручи до уваги викладене, Київська районна в м. Полтаві рада наразі не має повноважень для вирішення питань регулювання земельних відносин, натомість такі питання відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать до компетенції сільських, селищних, міських рад.
Підсумовуючи наведене, суд констатує відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання Київської районної в м. Полтаві ради подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому заявниця не позбавлена можливості порушити питання про заміну боржника у виконавчому провадженні з метою належного виконання судового рішення.
Отже, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 02.12.2022 у справі №440/7979/22 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя М.В. Довгопол