Справа № 420/12437/24
03 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 квітня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі “Електронний суд» 20.04.2024 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047150025283 від 23.01.2024 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047150025283 від 26.02.2024 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати з 15 січня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні пенсії незалежно від віку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV,періоди роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 за провідною професією - горновий доменної печі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 29.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у ГУПФ України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються предмету та підстав позову.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що 15.01.2024 позивач звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії та надав пакет необхідних документів для призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Однак, рішенням №047150025283 від 23.01.2024 за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачеві в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на провідних посадах - 20 років. Також зазначено, що пільговий стаж за Списком № 1 та за ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 19 років 0 місяці 0 днів. 19.02.2024 позивач знову звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058-IV, та додатково надав довідки, які стосуються проходження військової служби в особливий період, однак зазначені довідки не вплинули на збільшення пільгового стажу. Тому рішенням №047150025283 від 26.02.2024 за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачеві в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058-IV, зазначивши що з урахуванням періодів військової служби в особливий період, згідно довідок №2639 від 08.07.2023 року та №2110 від 04.07.2023 року становить 19 років 0 місяців 16 днів. Однак відповідачі не достатньо проаналізували весь пакет наданих позивачем документів, відповідно до якого, навіть при первинному зверненні за призначенням пенсії у ОСОБА_1 було достатньо пільгового стажу для призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058-IV. Позивач з такими діями органів ПФУ категорично не погоджується, вважає відмови в призначенні йому пільгової пенсії протиправними, оскільки зазначені відмови, в першу чергу, порушують встановлене статтею 46 Конституції України його право на соціальне забезпечення.
13.05.2024 року ГУПФ України в Одеській області подало суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову та зазначило, що позивач звернувся до Головного управління із заявою № 268 від 15.01.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 право на призначення пенсії мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років. Отже, обов'язковою умовою для призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 є наявність 25-річного стажу безпосередньо на підземних та гірничих роботах. Розглянувши надані разом із заявою документи позивача, Головним управлінням було встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає 26 повних років, з яких 19 років - стаж роботи за Списком № 1, стаж на підземних та гірничих роботах - повних 17 років. У зв'язку з відсутністю у позивача 25-річного стажу на підземних та гірничих роботах, рішенням Головного управління № 047150025283 від 23.01.2024 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Період проходження позивачем військової служби з 02.03.2022 по 09.06.2023 та з 05.10.2023 по 25.12.2023 зараховано до пільгового стажу позивача, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком стажу. До страхового та пільгового стажу зараховані всі період щодо яких позивачем були надані документи, відтак, враховуючи відсутність спірних періодів, а також враховуючи те, що позивач не має в наявності 25 років стажу на підземних роботах, позовні вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
23.05.2024 року на виконання ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
30.05.2024 року ГУПФ України у Вінницькій області подало суду відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову та зазначило, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19.02.2024 року звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України з заявою та документами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заяву позивача та надані ним документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання. Розглянувши надані разом із заявою документи позивача, Головним управлінням було встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає - 26 років 6 місяців 27 днів. Пільговий стаж особи з урахуванням періодів військової служби в особливий період, згідно довідок № 2639 від 08.07.2023 року та № 2110 від 04.07.2023 року становить 19 років 0 місяців 16 днів, а саме: роботи підземні, професії за пост. № 202 (20) - 16 років 11 місяців 4дня; професії за пост. № 202 (25) - 0 років 4 місяці 28 днів, робота за Списком № 1- 1 рік 8 місяців 14 днів. У зв'язку з відсутністю у позивача 25-річного стажу на підземних та гірничих роботах, рішенням Головного управління № 0471500258283 від 26.02.2024 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Період проходження позивачем військової служби з 02.03.2022 по 09.06.2023 та з 05.10.2023 по 25.12.2023 зараховано до пільгового стажу позивача, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком стажу. До страхового та пільгового стажу зараховані всі період щодо яких позивачем були надані документи, відтак, враховуючи відсутність спірних періодів, а також враховуючи те, що позивач не має в наявності 25 років стажу на підземних роботах, позовні вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 є безпідставними та не підлягають задоволенню. З огляду на наведене, приймаючи оскаржуване рішення, Головне управління діяло на підставі та в межах своїх повноважень, у спосіб, що передбачений нормами закону.
Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 15.01.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, до якої надав пакет документів (а.с.91).
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням №047150025283 від 23.01.2024 відмовило позивачеві в призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу- за умови, що були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Аналізуючи надані документи до пільгового стажу зараховано усі періоди роботи, які вказані в пільгових довідках № 23 від 15.01.2024 та № 1451-58 від 09.01.2024, отже пільговий стаж за списком № 1 та за ст. 114 ч. 3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 19 років 0 місяці 0 днів. Враховуючи вищевикладене право на призначення пенсії за віком по списку № 1 та ст. 114 ч. 3 ОСОБА_1 не має, в зв'язку з відсутністю законних підстав (а.с.90).
19.02.2024 позивач знову звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058-IV, та додатково надав довідки, які стосуються проходження військової служби в особливий період (а.с.107).
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням №047150025283 від 26.02.2024 відмовило позивачеві в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058-IV. В рішенні зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій 20 років. Страховий стаж особи - 26 років 6 місяців 27 днів. Пільговий стаж особи з урахуванням періодів військової служби в особливий період, згідно довідок № 2639 від 08.07.2023 року та № 2110 від 04.07.2023 року становить 19 років 0 місяців 16 днів, а саме: роботи підземні, професії за пост. № 202 (20) - 16 років 11 місяців 4дня; професії за пост. № 202 (25) - 0 років 4 місяці 28 днів, робота за Списком № 1- 1 рік 8 місяців 14 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Висновок: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує (а.с.105).
Позивач з такими діями органів ПФУ не погоджується, вважає рішення про відмову в призначенні йому пільгової пенсії протиправними та такими, що порушують встановлене статтею 46 Конституції України його право на соціальне забезпечення.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV),Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( далі- Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
За змістом статті 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше двох років.
За унормуванням частини 3статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Відповідно до розрахунку стажу, проведеного органом ПФУ, позивачу не було зараховано періоди роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 за провідною професією - горновий доменної печі до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 за провідною професією - горновий доменної печі в ПАТ «АреселлорМіттал Кривий Ріг».
Також в трудовій книжці НОМЕР_1 містяться відмітки про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці по професії горновий доменної печі підтверджено право на пенсію та на зарахування роботи за Списком №1 відповідно до наказів про атестацію №347 від 30.03.2015 та №315 від 30.03.2020.
Отже, підприємство проводило атестацію робочих місць за умовами праці по професії позивача горновий доменної печі.
Більш того, підприємство платило внески за позивача до органу ПФУ в періоди роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що довідка від 09.01.2024 №1451-58, яка видана ПАТ «АреселлорМіттал Кривий Ріг» жодним чином не суперечить відомостям трудової книжки НОМЕР_1 та індивідуальним відомостям про застраховану особу ОСОБА_1 . Адже в довідці від 09.01.2024 №1451-58, чітко зазначено, що ОСОБА_1 працює повний робочий день на ПАТ «АреселлорМіттал Кривий Ріг» Доменний цех №2, виробництво: доменне. Також містяться відомості, що відповідно до наказу №417 від 20.03.2000 була проведена атестація робочих місць.
Однак, під час видачі довідки від 09.01.2024 №1451-58 не було враховано інші накази про атестацію робочих місць, а саме те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці по професії горновий доменної печі підтверджено право на пенсію та відповідно на зарахування роботи за Списком №1 згідно із наказами про атестацію №347 від 30.03.2015 та №315 від 30.03.2020, що підтверджується відмітками в трудовій книжці НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
З форми РС-право щодо позивача вбачається, що періоди роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 зараховано лише до страхового стажу позивача.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року.
В період роботи Позивача з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Вказаною постановою було передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають «горновий доменної печі» передбачена п. 3.1а Підрозділу 1. «Доменне виробництво» розділу ІІІ. «Чорна металургія» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, також передбачена Списком №1, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 («горнові доменних печей» Підрозділ 1. «Доменне виробництво» Розділ ІІІ. «Чорна металургія»)
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
При цьому, суд звертає увагу, що частиною 3статті 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як встановлено судом, позивач у періоди з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 працював за провідною професією - горновий доменної печі в ПАТ «АреселлорМіттал Кривий Ріг», яка дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 (прохідник).
Таким чином суд дійшов висновку, що періоди роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 за провідною професією - горновий доменної печі, підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-IV.
Як вже було зазначено судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з пп.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії (п.4.7 розділу VI, п.3.2 розділу ІІІ).
Таким чином, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Всупереч наведеному, відповідачем не надано суду доказів щодо здійснення ним своїх повноважень в частині отримання додаткових документів/надання заявнику допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу.
Згідно із ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З наведених норм вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в записах в трудовій книжці, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, особа, яка претендує на отримання пенсії, не може нести відповідальність за небажання виконання Пенсійним органом своїх повноважень (проведення перевірки щодо достовірності видачі довідок).
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17.
Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
У постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24 Верховний Суд зазначив, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Також у вказані постанові Верховний Суд указав наступне: «висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"», так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а, оскільки у зазначених постановах Верховний Суд не вказав на неприпустимість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 в цілому, а зазначив, що Роз'яснення № 8 носить рекомендаційний характер.»
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України)..
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними та скасуванням рішень відповідачів №047150025283 від 23.01.2024 та №047150025283 від 26.02.2024 про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2024 року про призначення пенсії за віком незалежно від стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до пільгового стажу позивача за Списком 1, період роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 за провідною професією - горновий доменної печі з урахуванням висновків суду.
У задоволенні вимог про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію з 15.01.2024 року суд відмовляє, оскільки вважає такі вимоги передчасними, адже має бути спочатку органом ПФУ прийняте відповідне рішення за заявою позивача.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами законність оскаржуваних рішень не доведена, а їх доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Щодо вимог позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.
З огляду на те, що позивач подав заяву про встановлення судового контролю, з урахуванням положень ч.5 ст.382 КАС України суд зобов'язує ГУПФ України в Одеській області у строк 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати суду звіт про виконання такого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу між сторонами відсутні.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260-262, 295, 297, 382, 382-1, КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047150025283 від 23.01.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047150025283 від 26.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до пільгового стажу позивача за Списком 1, періоди роботи з 08.11.2008 по 28.06.2009, з 15.10.2021 по 03.12.2021, з 10.06.2023 по 04.10.2023 за провідною професією - горновий доменної печі з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у строк 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати суду звіт про виконання такого рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403; адреса: Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100).
Суддя М.М. Аракелян