Справа № 420/34939/25
03 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2343 від 08.11.2024р., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550);
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою суду від 17.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.10.2025 від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Клопотання мотивоване тим, що рішення Комісії № 2343 від 08.11.2024 відповідно до заявлених платником податку у позовній заяві позовних вимог - не існує, не є наявним та не є діючим. Відповідно позовні вимоги Позивачем сформульовано некоректно, предмет спору відсутній. (Копію діючого рішення додаємо) Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 2313 від 08.11.2024 про відповідність ТОВ «СП «АФІНИ» критеріям ризиковості платника податку. В свою чергу, ТОВ «СП «АФІНИ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення 15.10.2025, тобто через 11 місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення, а отже ТОВ «СП «АФІНИ» пропущено шестимісячний строк звернення до суду відповідно до статті 122 КАС України..
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так позивач оскаржує рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2343 від 08.11.2024, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550), однак належним чином завірену копію оскаржуваного рішення не надає.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також варто зауважити, що системний аналіз норм митного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що спеціального строку для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відмінного від загальних строків, визначених статтею 122 КАС України, законодавцем не передбачено.
Отже, законодавцем для оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено загальний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений положеннями статті 122 КАС України.
Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості платника з похідною вимогою про зобов'язання вчинити певні дії, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.006517, від 16 грудня 2020 року у справі №520/3902/2020.
У випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає три місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.
Предметом позову у цій справі є Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2343 від 08.11.2024.
Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (Порядок №1165), платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 15 жовтня 2025 року, відтак, очевидним є недотримання у цьому випадку встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів з листа ГУ ДПС в Одеській області від 28.08.2025 №38180/6/15-32-18-02-06, оскільки після надання позивачем письмових пояснень та доказів невідповідності його критеріям ризиковості платника податку, подання яких передбачено діючим законодавством, відповідач ігноруючи законні вимоги позивача, не змінив свою позицію навіть після розгляду заяви позивача від 15.08.2025р. про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, в якій були викладені додаткові обставини, що підтверджують незаконність та безпідставність оскаржуваного рішення.
Суд звертає увагу, що інформація та документи стосовно виключення платників податків з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків подаються (отримуються) виключно в електронній формі.
Суддя наголошує, що платник податків має безперешкодний доступ до електронного кабінету та можливість перевірити направлені податковим органом документи, а тому позивач дізнався про порушення своїх прав ще у серпні 2023 року, але не обґрунтував наявність об'єктивних перешкод своєчасно звернутися до суду за їх захистом.
Суддя зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Так, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021 у справі №140/2046/19, від 10.06.2020 у справі №620/1715/19, від 23.09.2020 у справі №640/5645/19, від 17.03.2021 у справі №160/3092/20, від 18.03.2021 у справі №640/23204/19, від 20.04.2021 у справі №640/17351/19, від 14.07.2022 у справі №380/10649/21, від 9.06.2022 у справі №160/15960/20, від 5.05.2022 у справі №420/6134/21, від 14.11.2023 у справі №500/4169/22 тому суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України під час розгляду цієї справи.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та іншим обґрунтуванням поважності причин пропуску строку із відповідними доказами.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк у п'ять днів для усунення недоліків шляхом надання до суду оказів на підтвердження обставин, викладених в адміністративному позові, а саме оскаржуваного рішення; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та інших доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Токмілова Л.М.