Справа № 420/36384/25
03 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправними дій,-
27 жовтня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», а саме:
1) направлення на адресу Малиновської окружної прокуратури м. Одеси листа за підписом т.в.о. головного лікаря ОСОБА_2 ООМСЕК №833 від 13.12.2024 року, яким було повідомлено про нібито скасування рішення МСЕК про встановлення ОСОБА_1 інвалідності на підставі виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення інвалідності;
2) направлення 16.01.2025 року головою комісії з припинення комунальної власності ОСОБА_3 на адресу Одеської обласної прокуратури, Малиновської окружної прокуратури м. Одеси, листа за вих. № 22 з недостовірним повідомленням про те, що: «.. на підставі виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення інвалідності …., ОСОБА_1 було скасоване рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності»;
3) направлення 16.01.2025 року головою комісії з припинення комунальної власності ОСОБА_3 на адресу Головного управління пенсійного Фонду України в Одеській області листа за вих. № 23 з недостовірним повідомленням про те, що: «.. на підставі виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення інвалідності …., ОСОБА_1 було скасоване рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності».
Відповідно до п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Окрім того, частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено суддею, у змісті позовної заяви представник позивача просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
В обґрунтування вказаного зазначає, що позивач, будучи впевненим, що представники відповідача в своїх офіційних листах за вих. № 833 від 13.12.2024 року, за вих. № 22 та 23 від 16.01.2025 року посилаються на реальне рішення про скасування раніше прийнятого рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності, не маючи відомостей про недостовірність такої інформації, - добросовісно помилявся в предметі позову, і тому вчасно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування такого рішення. Про відсутність такого рішення і недостовірність зазначеної інформації у вищевказаних листах відповідача позивачу стало відомо за наслідками розгляду минулої справи в Одеському окружному адміністративному суді, і остаточно позивач впевнився в фактичній підробці таких відомостей вже з рішення ООАС від 21.08.2025 року у справі № 420/10303/25.
Очікування позивача на завершення розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/10303/25 є виправданим, логічним та має правомірну мету - не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів. Маючи вибір - подати новий позов (формально щоб дотриматися строку звернення до суду) чи дочекатися розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/10303/25, обираючи другий варіант, позивач діяв добросовісно. Через невеликий проміжок часу після набрання чинності рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/10303/25, позивач звернувся до суду з поточним позовом. Таким чином, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з поточним позовом через незалежні від нього, поважні причини: необізнаність про недостовірність викладеної відповідачем інформації в листах за вих. № 833 від 13.12.2024 року, за вих. № 22 та 23 від 16.01.2025 року, і діючи добросовісно звернувся до суду з минулим позовом, не припускаючи, що посадові особи відповідача можуть внести в офіційні документи недостовірну інформацію щодо підстав скасування його інвалідності.
З огляду на вказане, позивач просить поновити строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суддя виходить з такого.
Суд зауважує, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зауважує, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість, закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У вимірі описаних позивачем обставин, суддя доходить висновку, що позивач мала можливість звернутись до суду в межах шестимісячного строку.
Відтак, оскільки до суду позивач звернулась 27.10.2025, то шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України - є пропущеним.
Також суддя зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить, виключно, від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача чи інших державних органів.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 30.04.2021 року у справі №520/15510/19, питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Стосовно твердження позивача про очікування на завершення розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/10303/25, суддя вказує наступне.
Згідно з даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 420/10303/25, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Комунальної установи “Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасувати рішення відмовлено.
Проте, очікування на завершення розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/10303/25 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не була позбавлена можливості звернутись до суду в шестимісячний строк.
Відтак, зазначене, на переконання суду, не було перешкодою для звернення до суду особи за захистом своїх прав.
При цьому, рішення суду у справі № 420/10303/25 винесене 21.08.2025 року.
Однак, до суду з цим позовом позивач звернулась 27.10.2025 року, тобто більше, ніж через два місяці після прийняття Одеським окружним адміністративним судом рішення від 21.08.2025.
Також, необізнаність позивача про недостовірність викладеної відповідачем інформації в оскаржуваних листах за вих.№833 від 13.12.2024 року, за вих. №№ 22 та 23 від 16.01.2025 року, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем у змісті позову не наведено.
Суддя зауважує, що позивачем не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних непереборних причин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.
Отже, підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя визнає неповажними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення такого строку.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправними дій - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО