Справа № 640/11277/21
03 листопада 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін: представника позивача Комісарової А.В. (згідно ордеру),
представника відповідачів ДПС України, Східного Міжрегіонального управління
ДПС по роботі з великими платниками податків Стець А.О. (згідно витягу з ЄДРПОУ),
представника відповідача Головного управління ДПС у Луганській області Карташової О.О. (згідно витягу з ЄДРПОУ),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державної податкової служби України, Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002290704 від 10.12.2020
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" звернулося з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.12.2020 №0002290704.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2021 року (суддя Амельохіна В.В.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2021 року замінено відповідача - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника - Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, адреса: м. Дніпро, 49600, просп. Олександра Поля, 57).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX визначено, ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва; утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.
Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" викладено в наступній редакції:
“Установити, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.»
На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
На підставі Порядку № 399, акту приймання-передачі від 29.01.2025, розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 “Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15.04.2025 справа № 640/11277/21 розподілена на суддю Бжассо Н.В.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року справу прийнято до провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 10.12.2020 року Офіс великих платників податків ДПС прийняв спірне податкове повідомлення - рішення №0002290704, яке представник позивача вважає протиправним та таким, що належить до скасування, оскільки товариством були прийняті всі необхідні заходи щодо забезпечення дотримання вимог ПК України, зокрема товариством було оголошено проведення відкритих торгів на закупівлю Автоматизованої системи обліку пального при його прийманні, зберіганні, видачі на акцизних складах, однак, аукціон не відбувся з причини допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Представник позивача зазначає, що податкове повідомлення-рішення підписане не уповноваженою особою.
02.05.2025 року від представника відповідача, ДПС України, надійшов відзив на позов згідно з яким під час проведення перевірки було встановлено порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, а саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі. Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаженнярозвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірамилічильниками, то п. 12 підр. 5 розд. XX ПКУ встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року. Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України від 18.12.2019 № 391-IX було встановлено, що норми п. 1281.1 ст. 1281 ПКУ застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість, яких не перевищує 1 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня (01.07.2020) 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ) з 1 січня 2020 року. Проте Законом України від 18.12.2019 № 391-IX були внесені зміни та слово "січня" замінено словом "квітня". Тому законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаженнярозвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірамилічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року. Тому фактично законодавець надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірамилічильниками та рівнемірами-лічильника. Представник відповідача, Офіс великих платників Державної податкової служби продовжував здійснювати діяльність до повної ліквідації та міг реалізовувати податкову політику шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 10.12.2020 № 0002290704 та підписання його вищезазначеною особою.
Ухвалою суду від 19.06.2025 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 липня 2025 року о 14 годині 15 хвилин.
25.06.2025 року від представника відповідача, Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, надійшов відзив на позов, згідно з яким під час проведення перевірки було встановлено порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, а саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі. Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаженнярозвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірамилічильниками, то п. 12 підр. 5 розд. XX ПКУ встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року. Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України від 18.12.2019 № 391-IX було встановлено, що норми п. 1281.1 ст. 1281 ПКУ застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість, яких не перевищує 1 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня (01.07.2020) 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ) з 1 січня 2020 року. Проте Законом України від 18.12.2019 № 391-IX були внесені зміни та слово "січня" замінено словом "квітня". Тому законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаженнярозвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірамилічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року. Тому фактично законодавець надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірамилічильниками та рівнемірами-лічильника. Представник відповідача, Офіс великих платників Державної податкової служби продовжував здійснювати діяльність до повної ліквідації та міг реалізовувати податкову політику шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 10.12.2020 № 0002290704 та підписання його вищезазначеною особою.
17.07.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов, згідно з якою, 16.07.2020 Позивачем було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівноміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі № 1011056. Актом перевірки підтверджується лише несвоєчасна реєстрація витратоміра в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів- лічильників рівня пального у резервуарі рівноміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, і на момент проведення перевірки таку реєстрацію було проведено. Тому з урахуванням фактичних обставин та висновків Верховного суду виключається відповідальність за п.128-1.1 ст. 128-1 ПК України, так як мало місце лише несвоєчасна реєстрація лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників період до 15.07.2020 року включно. Викладені вище заперечення та пояснення підтверджують безпідставність і необґрунтованість відзиву, а також додатково підтверджують протиправність повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 10.12.2020 №0002290704. Що є підставою для задоволення позовних вимог та скасування зазначеного повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд залучив до участі у справі у якості другого відповідача - ГУ ДПС в Луганській області.
04.08.2025 року від представника відповідача, ГУ ДПС в Луганській області, надійшов відзив на позов, згідно з яким посадовими особами ГУ ДПС у Луганській області процедурні питання при призначенні та проведенні перевірки були повністю дотримані. Твердження позивача, що стаціонарні резервуари не були введені в експлуатацію, а тому вони не потребують обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками є необґрунтованими. Висновок ГУ ДПС у Луганській області, викладений у акті фактичної перевірки від 23.11.2020 №1076/12-32/09-01/40075815 про порушення платником АТ «Українська залізниця» вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, на акцизному складі, розташованому за адресою: Луганська область. Сватівський район, м.Сватове, кв. 3алізничників, 5 є законним та обґрунтованим.
20.09.2025 року, від представника відповідача, Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, надійшли заперечення на відповідь на відзив.
24.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою допущене порушення (відсутність реєстрації лічильника в реєстрі) було самостійно усунуто позивачем 16.07.2020 - до проведення перевірки (з 12.11.2020 по 20.11.2020).
26.09.2025 року від представника відповідача, ГУ ДПС в Луганській області, надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025 року.
Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", з підстав зазначених у відзивах.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) є платником акцизного податку.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, згідно бази «Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового в ІС «Податковий блок», датою реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового є 26.06.2019 року; номер запису в Реєстрі - 2970; дата внесення запису до Реєстру - 18.07.2019 року; місцезнаходження об'єкту оподаткування - Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, кв. 3алізничників, 5; уніфікований номер акцизного складу - 1011056.
13.10.2020 року, на підставі підпунктів 20.1.4, 20.1.8, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.8 статті 80 ПК України, та здійснення функцій визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а саме: Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів», наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі», постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг пального в Україні, з метою забезпечення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, начальником ГУ ДПС у Луганській області видано наказ № 1197 про проведення фактичної перевірки АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) за адресою: Луганська область. Сватівський район, м. Сватове, кв. 3алізничників, 5 (зберігання пального). Термін фактичної перевірки визначено строком не більше 10 днів з 12.11.2020 року.
Також, 13.10.2020 року начальником ГУ ДПС у Луганській області посадовим особам контролюючого органу виписані направлення на фактичну перевірку №622, №623, №624.
Фактичну перевірку проведено у період з 12.11.2020 року по 20.11.2020 року.
Під час проведення фактичної перевірки встановлено, що на акцизному складі № 1011056 здійснює зберігання пального на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) від 31.07.2019 №12270414201900015. Перевіркою встановлено факт зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) дизельне паливо (код УКТ ЗЕД 2710194300) без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів - лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, рівнеміра - лічильника рівня пального на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі. Зберігання пального здійснюється в резервуарах в кількості 3 штук - резервуар № 7, резервуар № 12, резервуар № 16. Зазначені резервуари використовуються для зберігання пального: дизельне паливо код УКТ ЗЕД 2710194300 (станом на 15.07.2020 відсутня довідка (форма J(F) 0210301) про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі). Довідка (форма JF) 0210301) подана 16.07.2020, коригуючи 28.07.2020 та 31.07.2020. Наповнення дизельного палива код УКТ ЗЕД 2710194300 здійснюється з паливо - роздавальної колонки (ПРК) зав. № 00802, з'єднаної спільним трубопроводом з резервуарами № 7, № 12, № 16. Відповідно до довідки станом на 01.07.2020 залишки пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) становлять 58621 кг. Відповідно до довідки станом на 12.11.2020 залишки пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) становлять 124269 кг.
За результатами перевірки, 20.11.2020, ГУ ДПС у Луганській області складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі пальним, та зареєстровано за №1076/12-32/09-01/40075815 від 23.11.2020 року, згідно встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.
23.11.2020 року за вих. № 1853/7/12-32-03-01-06 ГУ ДПС у Луганській області, в порядку підпункту 1.6.3.4. пункту 1.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, направлено до ОВПП ДПС акт перевірки №1076/12-32/09-01/40075815 від 23.11.2020 року та матеріали фактичної перевірки для прийняття рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
27.11.2020 року ГУ ДПС у Луганській області від АТ «Українська залізниця» отримано заперечення на акт перевірки від 23.11.2020 року №1076/12- 32/09-01/40075815, за результатами розгляду яких складено висновок від 07.12.2020 № 32/12-32-09-01/40075815
10.12.2020 року ОВПП ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення №0002290704, яким за порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, встановлених у акті перевірки від 23.11.2020 №1076/12- 32/09-01/40075815, до АТ «Українська залізниця» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80000 грн
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований ст.80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Згідно з п. п. 80.4, 80.5 ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Суд встановив, що ГУ ДПС в Луганській області дотримано вимоги ПКУ в частині порядку проведення перевірки.
Відповідно до п.230.1 ст.230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Положеннями п.230.1.2 ст.230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Тобто, реалізація пального без функціонуючих, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, підтверджених процедурою повірки/оцінки відповідності/калібрування витратомірів-лічильників, а також без функціонуючих, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, підтверджених процедурою повірки/оцінки відповідності/калібрування рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі є порушенням вимог п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.
Положеннями п.12 підрозділу 5 Розділу ХХ ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Законом України № 391-IX були внесені зміни та слово «січня» замінено словом «квітня».
Згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Суд звертає увагу, що Податковий кодекс України не містить норм, якими передбачено відповідальності за недотримання вказаного строку, тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі нормами.
Відповідно до приписів п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Отже, застосування до суб'єкта господарювання відповідальності передбаченої п.1281.1 ст.1281 ПК України, можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.
В свою чергу, порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передбачених п.п.12 підрозділу 5 Розділу XX ПК, якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 580/9246/21.
Як встановив суд, під час розгляду справи, 16.07.2020 позивачем було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівноміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі № 1011056.
Тобто, станом на час проведення працівниками ГУ ДПС в Луганській області фактичної перевірки у період з 12.11.2020 року по 20.11.2020 року, АТ «Українська залізниця» зареєструвала рівнеміри-лічильники на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі № 1011056 та, відповідно, до позивача не могли бути застосовані штрафні санкції, передбачені статтею 1281 ПК України.
Суд, також, не приймає до уваги твердження представника відповідача, ГУ ДПС в Луганській області, що відсутність у акті перевірки зареєстрованих згідно Довідки від 28.07.2020 рівнемірів-лічильників, свідчить про їх фізичну відсутність, оскільки акт перевірки - це документ, який встановлю та фіксує будь-який факт порушення. Суд наголошую на тому, що виключно зафіксовані порушення можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.
З урахуванням зазначеного, податкове повідомлення-рішення від 10.12.2020 №0002290704 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Суд, також, застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 2270,00 грн. судового збору, які підлягають стягненню на його користь.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державної податкової служби України, Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002290704 від 10.12.2020.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0002290704 від 10 грудня 2020 року.
Стягнути з Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150 м. Київ вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216).
Відповідач - Державна податкова служба України (04053, м.Київ-53, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)
Відповідач - Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079)
Відповідач - Головне управління ДПС у Луганській області (бульв. Верховної Ради, 24- Б, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 44082150).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 03.11.2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо