Справа № 420/36645/25
03 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не нарахування та невиплати йому - ОСОБА_1 , в періоди з 16.03.2022 по 30.06.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити йому - ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення за період з 16.03.2022 по 30.06.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач подав до суду заяву, у якій просив поновити строк звернення, в обґрунтування чого зазначив про те, що з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 по справі №460/21394/23 міститься висновок, що правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст.233 КЗпП України (у попередній редакції), а у період з 19.07.2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Позивач наголошував, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 20.05.2023 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про неповажність заявлених причин пропуску строку, враховуючи наступне.
Cудова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 відступила від правових висновків КАС ВС у постановах від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 12.09.2024 у справі №200/5637/23 та сформувала наступну правову позицію щодо застосування статті 233 КЗпП України.
Так судова палата дійшла висновку, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: - правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); - у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує правові висновки Верховного Суду зазначені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, згідно яких період підлягає поділу на до 19 липня 2022 року (безстроково) та з 19 липня 2022 року (трьохмісячний строк звернення).
Водночас, в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 судова палата погодилась із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Верховний Суд у постанові від 10.09.2025 у справі №160/28405/24 зазначив, що про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який вибуває до нового місця служби, або який звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.
Водночас як зазначив Верховний Суд визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України.
Також Верховний Суд вказав, що направлення позивачем до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Оскільки за позицією Верховного Суду саме з дати вручення грошового атестата обчислюється тримісячний строк звернення до суду у цій категорії справ (щодо періоду після 19.07.2022 року), вказані обставини впливають на дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом щодо періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 року.
Позивач не висвітлив наступних обставин: 1) чи являється він наразі діючим військовослужбовцем; 2) чи був звільнений з військової служби взагалі; 3) дату отримання ним грошового атестату на підтвердження заявлених ним обставин в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, позивачу необхідно було подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин поважності його пропуску, а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Крім того, згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак позивач не надав до суду доказів на підтвердження вказаних обставин, що не відповідає ч.4 ст.161 КАС України.
Також позивач у змісті позову заявив, що його представник звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення. Всупереч ч.4 ст.161 КАС України позивач не надав до суду вказаних доказів (копії заяви).
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин поважності його пропуску; 2) належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У разі неотримання судом матеріалів на виконання ухвали суду та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху, надати строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва