Справа № 420/25376/25
03 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 року № 82 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року», яким накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» на заступника командира гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_2 за загальний низький контроль особового складу, відсутність раптових перевірок щодо наявності особового складу;
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року № 213 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини», яким накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» на заступника командира гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_2 .
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу за мобілізацією, на особливий період (під час дії правового режиму воєнного стану) у Військовій частині НОМЕР_1 . Після звільнення з військової служби позивачу стало відомо, що наказами №82 та №213 на нього накладено дисциплінарні стягнення «ДОГАНА». Із вказаними наказами позивач не був ознайомлений. Позивач зазначає, що при прийнятті командиром військової частини НОМЕР_1 зазначених наказів в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення вказаних дисциплінарних стягнень були відсутні належні та допустимі докази скоєння позивачем дисциплінарних проступків, та порушено процедура застосування дисциплінарного стягнення.
22.09.2025 року та 24.10.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2022 року № 44 з 28.02.2022 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, а з 01.03.2022 року на котлове забезпечення за загальновійськовою нормою № 1 у військовій частині НОМЕР_1 і призначено на посаду, зокрема, капітана ОСОБА_1 , вважати таким, що справи та посаду заступника командира батареї 3-ої гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 прийняв та з 28.02.2022 року приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2024 року № 185 капітана ОСОБА_1 заступника командира батареї 3-ої гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , звільненого з займаної посади і призначеного наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.02.2024 № 301 до цих самих сил офіцером групи психологічного супроводу та відновлення дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_2 (ВОС-3400023), вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби у підпорядкування командира військової частини НОМЕР_2 . З 30.06.2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із запитом, в якому просив, зокрема, надати інформацію про те, чи накладались на нього за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 28.02.2022 року по 30.06.2024 року дисциплінарні стягнення; якщо такі дисциплінарні стягнення стосовно нього накладались, надати всі наявні витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_1 про накладення на нього дисциплінарних стягнень з 28.02.2022 року по 30.06.2024 року з наданням належним чином завірених доказів доведення до нього цих наказів про застосування дисциплінарних стягнень; інформацію про те, чи проводились стосовно нього будь-які службові розслідування та службові перевірки за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 28.02.2022 року по 30.06.2024 року, якщо такі службові розслідування та службові перевірки проводились стосовно нього за вказаний період часу, надати належним чином засвідчені копії актів (висновків, доповідних записок тощо) таких службових розслідувань та перевірок з наданням належним чином завірених копій прийнятих рішень командиром військової частини НОМЕР_1 по ним та/або витягу із відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 02.07.2025 року № 761/1462 Військова частина НОМЕР_1 надала позивачу наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 року № 82 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року № 213.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 року № 82, з метою належного виховання військовослужбовців зміцнення військової дисципліни та недопущення подібних випадків в подальшому та у відповідності з положеннями ст.ст. 97. 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІV, на заступника командира гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» за загальний низький контроль особового складу, відсутністю раптових перевірок щодо наявності складу.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року № 213, з метою належного виховання військовослужбовців, зміцнення військової дисципліни та недопущення подібних випадків в подальшому, за низьку самоорганізацію та відношення до своїх службових обов'язків та й у відповідності з положеннями ст.ст. 97, 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, на заступника командира гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА».
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону № 2232-XII).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), відповідно до абзацу 1 пункту 1 якого Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої безпеки, затвердженим Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 (далі - Статут).
Разом з тим, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, що затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), частиною третьою статті 5 розділу І якого визначено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 3 розділу І Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України.
Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту (стаття 7 розділу І Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтями 83 - 85 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 91 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.
Статтею 48 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 97 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Висновки суду.
Суд зазначає, що наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 року справі № 813/3820/17.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у наказах командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 року № 82 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року» та пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року № 213 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини» не зазначено суті вчиненого порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання службових обов'язків позивачем.
Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів, що підтверджують недотримання позивачем службової дисципліни, що призвели до застосування до позивача дисциплінарного стягнення "догана" відповідачем до суду надано не було.
Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 1340/4847/18.
Суд наголошує, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Тому, відповідач в оскаржуваному наказі повинен був чітко зазначити суть вчиненого позивачем порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання його посадових обов'язків, а також, які норми чинного законодавства були ним порушені та обставини, за яких мало місце порушення. Крім того, відповідач повинен був в оскаржуваному наказі зазначити вид дисциплінарного проступку і його юридичну кваліфікацію, чого також не було зроблено.
Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 , як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення -догана.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких гуртуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 року № 82 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року» та пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року № 213 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини», та про задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування пункту наказу - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 року № 82 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини НОМЕР_1 за травень 2022 року», яким накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» на заступника командира гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_3 за загальний низький контроль особового складу, відсутність раптових перевірок щодо наявності особового складу.
3. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року № 213 «Про накладення дисциплінарних стягнень особовому складу військової частини», яким накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» на заступника командира гарматної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення капітана ОСОБА_3 .
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко