про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 р. № 400/10750/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами про:
- визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визначення податкового зобов'язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- № 0534084-2407-1412 від 10.06.2021, за період 2020 р., сума боргу 17118,51 грн.;
- № 0534085-2407-1412 від 10.06.2021, за період 2020 р., сума боргу 27245,02 грн.;
- № 0643554-2411-1412-иА48060090000097375 від 20.06.2024, за період 2023 р., сума боргу 13245,90 грн.;
- № 0643555-2411-1412-иА48060090000097375 від 20.06.2024, за період 2023 р., сума боргу 21081,55 грн.
Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, предметом позову в цій справі є податкові-повідомлення рішення, щодо яких платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), та які були прийняті після 26.11.2020.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.
Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем від 10.06.2021 № 0534084-2407-1412; від 10.06.2021 №0534085-2407-1412; від 20.06.2024№ 0643554-2411-1412-UА48060090000097375; від 20.06.2024 №0643555-2411-1412-UА48060090000097375, а цей позов поданий до суду 03.10.2025, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.
Суд встановив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, однак заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску позивач не надав.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач всупереч викладеним положенням не надає доказів того, що Позивач є особою, яка є сільськогосподарським товаровиробником.
Провадження у справі було відкрите ухвалою від 16.10.2025 р., однак згідно ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ст. 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з доказами що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений;
- надати докази, які підтверджують статус Позивача, як сільськогосподарського товаровиробника.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська