03 листопада 2025 р. № 400/4547/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
06 травня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.08.2024 по 25.09.2024;
зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, встановлену Постановою № 168, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.02.2024 по 28.03.2024 та з 07.08.2024 по 25.09.2024.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він, проходячи військову службу у відповідача, 17.07.2024 отримав тяжке поранення. У період з 18.07.2024 по 06.08.2024 позивач перебував на лікуванні. 06.08.2024 йому надано 30 календарних днів відпустки для лікування, а 04.09.2024 - іще 19 днів. Однак, за період перебування у вказаних відпустках, на думку позивача, відповідач протиправно не виплатив йому додаткову грошову винагороду з розрахунку 100000,00 грн, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
08.05.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені), а також витребувано у відповідача такі докази:
а) копії (витяги) наказів командира військової частини НОМЕР_1 про надання ОСОБА_1 відпустки у періоди з 28.02.2024 по 28.03.2024 та з 07.08.2024 по 25.09.2024;
б) довідку про розмір нарахованої і виплаченої ОСОБА_1 за період з 28.02.2024 по 28.03.2024 та з 07.08.2024 по 25.09.2024 додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.
Відповідач не подав до суду витребуванні в нього докази, про причини їх не надання суд не повідомив.
Також він не скористався у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву.
Натомість 20.05.2025 від позивача і відповідача до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі для надання часу для примирення строком 3 місяці.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 провадження в адміністративній справі № 400/4547/25 зупинено до 27.08.2025.
Станом на 06.10.2025 сторони будь-яких відомостей про примирення суду не надали.
06.10.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження в адміністративній справі № 400/4547/25.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до даних військового квитка позивача він з 14.03.2022 проходить військову службу у відповідача.
Згідно з довідкою відповідача від 29.07.2024 № 642/5826 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивач 17.07.2024 отримав вибухову травму при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
Внаслідок отриманих 17.07.2024 травм він перебував на стаціонарному лікуванні з 18.07.2024 по 23.07.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради та з 23.07.2024 по 06.08.2024 у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого відповідно від 23.07.2024 № 16616 Комунальному некомерційному підприємстві «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради та від 06.08.2024 № військової частини НОМЕР_2 .
У вищенаведених виписках зазначено, що місцем роботи позивача є відповідач.
У довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 06.08.2024 № 817 вказано, що травма позивача відноситься до легких, пов'язана із захистом Батьківщини, і він потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 04.09.2024 № 3192 позивач потребує реабілітації в КНП «ЧОЛ ЧОР» на 19 календарних днів.
У довідці військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 25.08.2024 № 3502 зазначено, що ступінь поранення позивача «тяжке», пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до даних військового квитка позивача у період з 14.09.2024 по 30.09.2024 він перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з лікуванням.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив йому додаткову грошову допомогу, встановлену Постановою № 168, у розмірі 100000,00 грн, за весь період перебування у відпустці у зв'язку з лікуванням після тяжкого поранення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом 11 статті 101 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.
Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.
Таким чином, за військовослужбовцем, який отримав поранення, зберігається грошове забезпечення на загальний час безперервного його перебування в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) строком, що не може перевищувати 12 місяців поспіль.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 92 Закону № 2011-ХІІ на період дії воєнного стану (особливого періоду) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025 і від 20.10.2025 № 793/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб, з 09.05.2025 строком на 90 діб, з 07.08.2025 на 90 діб та з 05.11.2025 на 90 діб.
Тобто воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 по 03.02.2026. В цей період відповідним військовослужбовцям підлягає виплаті вищезазначена додаткова винагорода.
Абзацом другим пункту 11 Постанови № 168 (у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин з 07.08.2024 по 25.09.2024) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Згідно з абзацами третім-четвертим пункту 12 Постанови № 168 (у редакції, чинній у період виникнення спірних правовідносин з 07.08.2024 по 25.09.2024) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзаців першого і четвертого пункту 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260).
Таким чином, військовослужбовцю за період перебування у відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн, установлена Постановою № 168, на підставі відповідної довідки військово-лікарської комісії.
Суд встановив, що проходячи військову службу у відповідача, позивач отримав вибухову травму при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою відповідача від 29.07.2024 № 642/5826 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивач 17.07.2024.
У довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 06.08.2024 № 817 вказано, що травма позивача відноситься до легких, пов'язана із захистом Батьківщини, і він потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 04.09.2024 № 3192 позивач потребує реабілітації в КНП «ЧОЛ ЧОР» на 19 календарних днів.
У довідці військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 25.08.2024 № 3502 ступінь поранення позивача був перекваліфікований з «легке» та «тяжке».
З метою підтвердження (спростування) фактів надання відповідачем позивачу відпустки для лікування після отримання тяжкого поранення у період з 07.08.2024 по 25.09.2024, а також виплати позивачу за вказаний період додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, установлена Постановою № 168, Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.05.2024 витребував у відповідача такі докази:
копії (витяги) наказів командира військової частини НОМЕР_1 про надання ОСОБА_1 відпустки у періоди з 28.02.2024 по 28.03.2024 та з 07.08.2024 по 25.09.2024;
довідку про розмір нарахованої і виплаченої ОСОБА_1 за період з 28.02.2024 по 28.03.2024 та з 07.08.2024 по 25.09.2024 додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.
Відповідач не подав до суду витребуванні в нього докази, про причини їх не надання суд не повідомив.
Згідно з частиною дев'ятою статті 81 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд визнає ті обставини, що у період з 07.08.2024 по 25.09.2024 позивач перебував у відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення, і відповідач не нарахував та не виплатив позивачу за вказаний період додаткову винагороду у розмірі 100000 грн, установлену Постановою № 168.
Тому позовні вимоги в частині, що стосуються нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, установленої Постановою № 168, за період з 07.08.2024 по 25.09.2024 підлягають задоволенню.
Натомість у позовній заяві позивач не навів жодних відомостей і не надав доказів щодо його перебування у відпустці після тяжкого поранення у період з 28.02.204 по 28.03.2024.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У зв'язку з цим, позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пунктів 1 і 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.08.2024 по 25.09.2024.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 (Ста тисяч) гривень 00 копійок у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.08.2024 по 25.09.2024.
4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
8. Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
9. Повний текст рішення суду складений 03.11.2025.
Суддя В.Г.Ярощук