31 жовтня 2025 рокусправа № 380/6563/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Чаплинець Юлії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Чаплинець Юлії Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не сформування подання про повернення ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11346,00 грн, що підтверджується квитанцією від 31.10.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3 , помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 11346,00 грн, що підтверджується квитанцією від 31.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2024 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р. На підставі вищевказаного договору ОСОБА_6 стала власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , позивачем було сплачено 11346,00 грн, що підтверджується квитанцією №35 від 31.10.2024 як збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Проте позивач придбала вище вказану квартиру, як житло вперше в житті, що дає їй підстави для несплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна. Відповідно позивач вважає, що безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна і відповідно 14.02.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений нею збір у розмірі 1% від вартості квартири.
За результатами розгляду заяви позивачем отримано відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.03.2025 про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 11346,00 грн немає, оскільки з поданих документів не вбачається, що позивач вперше придбала житло чи перебувала у черзі на одержання житла.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що долучені до позовної заяви документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, тому відповідно підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету немає.
Враховуючи, що Законом передбачено звільнення від сплати збору громадян, які вперше придбавають житло, тобто вперше набувають право власності на житло з будь-яких підстав (в результаті купівлі-продажу, дарування, успадкування, приватизації тощо), право на звільнення від сплати збору у цьому випадку розповсюджується на тих громадян, які не мають житла у власності, що повинно бути підтверджено при нотаріальному посвідченні (реєстрації на біржі) договору купівлі-продажу житла відповідною довідкою органу, що здійснює реєстрацію прав власності на житло.
Пенсійний фонд Україні та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. Також невідомо, чи придбавають громадяни таке житло вперше. Крім того, позивачем не надано жодних документів (доказів), які б підтверджували що майно придбане ним вперше.
Громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду.
Тому, питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Обов'язковий збір адмініструється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Одночасно слід зазначити, що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 07.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
31.10.2024 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р. На підставі вищевказаного договору ОСОБА_6 стала власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , позивачем було сплачено 11346,00 грн, що підтверджується квитанцією №35 від 31.10.2024 як збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, листом залишило вказану заяву позивача без задоволення, мотивуючи тим, що умовою звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що не підтверджено наданими позивачем документами. Також до заяви не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та даних про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу, тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, стверджуючи, що придбав нерухоме майно уперше та, керуючись пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», уважає, що відповідач зобов'язаний сформувати подання про повернення йому безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна.
Указані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР.
Згідно із абз. 1 п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно із абз. 5 п. 9 ст. 1 цього ж Закону, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 8 ст. 2 цього ж Закону, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.
Згідно із п. 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, а саме:
- Пункт 15-2 доповнено підпунктами «в» і «г» такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020.
З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Суд зазначає, що, починаючи з 26 вересня 2020, в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зазначає, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов'язком.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
З матеріалів справи слідує, що позивачем до заяви про повернення помилково сплаченого податку, надано наступні документи: ордер №1346237, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000224 від 31.07.2015 року, копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.02.2025 року, копія договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , копія квитанції від 31.10.2024 року, копія довідки АТ «Ощадбанк» від 22.01.2025 року, копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія РНОКПП ОСОБА_1 , копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 ..
Так, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Згідно із п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів передбачено, що Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Згідно із пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав.
За викладених обставин, суд вважає неправомірними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови вирішити питання про повернення позивачу збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачений позивачем підчас придбання житла.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язати Головного управління ПФУ у Львівській області сформувати подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі в сумі 11346,00 грн, що підтверджується квитанцією №35 від 31.10.2024.
За змістом абзацу 1 пункту 3 розділу І Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно із абз. 2 п. 5 розділу І цього ж Порядку у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно із абз. 1 ч1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала її посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не сформування подання про повернення ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 , помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11346,00 грн, що підтверджується квитанцією від 31.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея. 10, ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє Чаплинець Юлія Василівна ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 11346,00 грн, сплаченого згідно з квитанції №35 від 31.10.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея. 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п. 15 розд. VI «Перехідних положень» цього Кодексу.
Рішення складене в повному обсязі 31.10.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович