31 жовтня 2025 року справа № 640/7160/21
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у спрощеному позовному провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії
установив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.02.2021 № 220 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, Державній компанії Укрспецекспорт»;
- зобов'язати Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України видати Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» висновок щодо продовження строків розрахунків на підставі поданої нею заяви від 20.01.2021 про надання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за контрактом (угодою-замовлення) від 28.05.2019 № USE-20.2-4-К/КЕ-19 на суму 504160,00 дол. США на період з 22.01.2021 по 02.06.2021.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказав, що ним разом із заявою від 20.01.2021 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів відповідно до зовнішньоекономічного контракту 28.05.2019 № USE-20.2-4-К/КЕ-19 подано повний пакет необхідних документів для прийняття Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України позитивного рішення. Проте, не зважаючи на вказані обставини, відповідач протиправно відмовив у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про розгляд справи за участю сторін.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" справу № 640/7160/21 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 29.01.2025 та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолані Петрівні.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 суддя прийняла адміністративну справу № 640/7160 до провадження і ухвалила здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надіслав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що від позивача на адресу Мінекономіки 21.01.2021 надійшли такі документи: супровідний лист від 20.01.2021, заява на одержання висновку, копія контракту з додатками, копії митних декларацій, копії дозволів Державної служби експортного контролю України, копії меморіальних ордерів та сіфт повідомлень про надходження коштів, довіреність.
Вважає, що позивач покликається на наявність фактів, які перешкоджають виконанню контракту через відмову комп'ютерної техніки, яка була викликана прихованим виробничим дефектом багатошарових материнських печатних плат, тому йому знадобився додатковий час для тестування всіх систем комплексу з новою апаратною частиною системних блоків комп'ютерної техніки. Але при цьому до Мінекономіки не подав доказів перелічених ускладнень при виконанні контракту. Вказав, що доказами таких ускладнень є саме листи/повідомлення, які б містили підтверджуючу інформацію. Міністерству невідомі дійсні технічні причини затримки виконання Контракту. Вважає, що самого лише посилання на технічні несправності елементів експортованого товару та необхідності додаткового часу для виконання умов контракту недостатньо для отримання висновку.
Стосовно ідентифікації Додатку № 1 до Контракту вказав, що позивач лист Мінекономіки від 08.02.2021 № 4432-10/7707-07 невірно сприйняв як відмову надати висновок.
Відмова Мінекономіки видати позивачу висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за Контрактом здійснена у вигляді наказу Мінекономіки від 05.02.2021 № 202, у преамбулі якого вказана причина відмови - абзац третій пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі Порядок).
Щодо способу захисту права вказав, що обраний позивач спосіб захисту права суперечить дискреційним повноваженням Міністерства та пунктам Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104. Вважає, що повноваження щодо надання оцінки поданих позивачем документів належать до виключної компетенції Мінекономіки та не належать до компетенції адміністративного суду. Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано суду відповідь на відзив, в якому вказав, що ним подано достатньо документів для прийняття висновку, зокрема лист від 20.01.2021 № USE-12-849, який обумовлює та обґрунтовує продовження відповідачем на певний період установленого НБУ строків розрахунків за Контрактом.
При цьому лист позивача від 20.01.2021 № USE-12-849, пункт 21 заяви позивача та Преамбула Додаткової угоди № 4 від 16.01.2021 до Контракту містять необхідний та достатній обсяг інформації, яка відображає фактичні обставини, що обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження встановленого НБУ строків розрахунків за Контрактом.
Під час надання послуг з відновлюваного ремонту 2-х станцій комплексу контролю радіоелектронного оточення «Кольчуга» в країні кінцевого користувача виявлено відмову комп'ютерної техніки, яка була викликана прихованим виробничим дефектом багатошарових материнських печатних плат, тому знадобився додатковий час для тестування всіх систем комплексу з новою апаратною частиною системних блоків комп'ютерної техніки.
Зазначена обставина не була передбачуваною для сторін Контракту (позивач та замовник) та виникла з причин, які не залежали від волі сторін Контракту.
У зв'язку з цим 16.01.2021 сторони Контракту уклали Додаткову Угоду № 4 до Контракту щодо зміни порядку та строків надання послуг згідно з Додатком № 5 до Контракту.
Вважає, що ним обґрунтовано необхідність продовження установлених строків розрахунків в необхідному та достатньому обсязі відображено в листі позивача від 20.01.2021 № USE-12-849, пункті 21 заяви від 20.01.2021 та у Преамбулі Додаткової угоди № 4 від 16.01.2021 до Контракту, що надані відповідачу разом з заявою від 20.01.2021. Просив позов задовольнити.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» подала відповідачу заяву від 20.01.2021 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за Контрактом (угодою-замовлення) від 28.05.2019 № USE-20.2-4-К/КЕ-19 на суму 504160,00 дол. США на період з 22.01.2021 по 02.06.2021.
До поданої заяви долучено: супровідний лист від 20.01.2021, заява на одержання висновку, копія контракту з додатками, копії митних декларацій, копії дозволів Державної служби експортного контролю України, копії меморіальних ордерів та сіфт повідомлень про надходження коштів, довіреність.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) 05.02.2021 № 220 відмовлено Державній компанії «Укрспецекспорт» у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Приймаючи оскаржуваний наказ відповідач керувався статтею 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», абзацом 3 пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 27.02.2019 № 329 «Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкції щодо її заповнення, форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2019 №218/33189 (далі оскаржуваний Наказ) (а.с. 123).
08.02.2021 Мінекономіки сформувало лист №4432-10/7707-07, яким позивача повідомлено про видачу спірного наказу та роз'яснено підстави його прийняття (а.с. 122). Відмову обґрунтовано тим, що відповідно до абзацу 5 пункту 3 Порядку, в поданому позивачем пакеті документів відсутні листи, повідомлення, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, в установленому законодавством порядку.
Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на таке.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).
Частинами 1, 2 статті 3 вказаного Закону регламентовано, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Постановою Кабінету міністрів України від 11.09.2019 № 838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 1 вказаного положення, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
Таким чином, Мінекономіки є суб'єктом владних повноважень (центральним органом виконавчої влади), який наділений повноваженнями за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі відповідного висновку (з урахуванням положень статті 13 Закону № 2473-VIII).
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі Порядок №104), який визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.
Відповідно до пункту 2 Порядку №104 висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.
Згідно із пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;
копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.
Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.
У разі коли документи подано резидентом в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.
За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.
Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.
Висновок оформлюється в електронній формі та/або паперовому вигляді в одному примірнику за формою, затвердженою Мінекономіки.
Видача висновку здійснюється безоплатно.
Висновок видається резиденту в паперовому вигляді за наявності документа, що посвідчує його особу, або уповноваженому представникові резидента за умови подання до Мінекономіки оригіналу довіреності, що засвідчує право на одержання висновку, та документа, що посвідчує особу представника.
Видача висновку, оформленого в електронній формі, здійснюється шляхом його надсилання через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності), зазначеного у заяві на одержання висновку, протягом одного робочого дня з дня видачі висновку.
Разом з цим, в розрізі положень пункту 10 Порядку №104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли: у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію; документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів; заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень; у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством; операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку; операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком; продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.
Згідно із пунктом 12 Порядку №104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.
Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.
Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до таких висновків.
По-перше, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
По-друге, Порядком №104 визначено перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку, не подання яких має своїм наслідком відмову у видачі висновку.
По-третє, строк розгляду поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України становить 10 робочих днів з дати їх одержання.
В четверте, рішення про відмову у видачі висновку має містити причини відмови у його видачі із посиланням на положення чинного законодавства.
Як слідує з матеріалів справи підставою для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів стало те, що позивачем не було подано копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків.
Як стверджує у своєму відзиві відповідач, позивач у пункті 21 заяви на одержання висновку посилається на відмову комп'ютерної техніки, яка була викликана прихованим виробничим дефектом багатошарових материнських печатних плат. Але при цьому не додав доказів перелічених ускладнень при виконанні Контракту. Вказав, що доказами таких ускладнень є саме листи/повідомлення, які б містили підтверджуючу інформацію.
У той же час, як слідує з матеріалів справи, позивачем до заяви на отримання висновку долучено Додаткову Угоду від 16.01.2021 № 4 до Контракту № USE-20.2-4-К/КЕ- 19 від 28.05.2019 з Додатком № 1 до цієї Додаткової Угоди.
Також до заяви позивачем долучено лист від 20.01.2021 USE-12-849, в якому описано необхідність продовження на певний період відповідачем установленого НБУ строку розрахунків за Контрактом.
При цьому, як лист позивача від 20.01.2021 USE-12-849, пункт 21 заяви та Преамбула Додаткової угоди № 4 від 16.01.2021 до Контракту містять достатній обсяг інформації, яка відображає фактичні обставини, що обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження встановленого НБУ строку розрахунків за Контрактом.
Суд вважає, що укладена Додаткова угода від 16.01.2021 до Контракту змінила порядок та строки надання послуг згідно з додатком № 5 до Контракту.
Суд також враховує, що положення пункту 3 Порядку № 104 регламентують необхідність подання заявником (резидентом) разом із заявою щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку, і позивачем надано відповідачу Контракт, Додаткову угоду і додатки до неї.
Суд вважає, що Мінекономіки формально підійшов до розгляду заяви позивача від 20.01.2021 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту) № USE-20.2-4-К/КЕ-19 від 28.05.2019, що може мати свої наслідком застосування до відповідача санкцій, визначених частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII.
Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Більше того, відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано встановленого законодавством порядку звернення до Мінекономіки про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ та на виконання пункту 3 Порядку надано повний пакет документів, необхідних і достатніх для одержання висновку щодо продовження строків розрахунків за експортними операціями за Контрактом на суму 504160 дол. США за період з 22.01.2021 по 02.06.2021. Тому в цій частині позов слід задовольнити і визнати протиправним і скасувати Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.02.2021 № 220.
Вирішуючи спір в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд зазначає таке.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Приймаючи до уваги те, що при розгляді заяви від 20.01.2021, на думку суду, відповідач діяв формально приймаючи рішення, яке не є пропорційним наслідкам, на досягнення яких воно спрямоване та враховуючи відсутність інших підстав, визначених у пункті 10 Порядку №104 для відмови у видачі відповідного висновку, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Міністерства економіки розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (код ЄДРПОУ 41261304) видати Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків на підставі поданої нею заяви від 20.01.2021 про надання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за контрактом від 28.05.2019 № USE-20.2-4-К/КЕ-19 на суму 504160 дол. США на період з 22.01.2021 до 02.06.2021 є обґрунтованими та такими, що мають на меті повний та ефективний захист порушених прав позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановлено судом, а їх оцінка не є визначальною для вирішення спору по суті.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 939 від 10.03.2021.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривні.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2. При цьому, суд вважає, що такі вимоги є пов'язаними.
Отже, позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою до суду становить 2270,00 грн.
Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" може бути вирішено за заявою позивача. Позивач може звернутися з такою заявою і після ухвалення судового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.02.2021 № 220 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт».
3. Зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видати Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» висновок щодо продовження строків розрахунків на підставі поданої нею заяви від 20.01.2021 про надання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за контрактом (угодою замовлення) від 28.05.2019 USE-20.2-4-К/КЕ на суму 504160,00 дол США на період з 22.01.2021 до 02.06.2021.
4. Стягнути з Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 12/2, ідентифікаційний код 37508596) на користь Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 21655998) судовий збір у розмірі 2770,00 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур